Ухвала суду № 2922135, 20.10.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1-ій інст.Чорногуз М.Г.

Господарський суд Чернівецької області № 9/115                                                                                                                          Справа 22а-3558/08                                                                                                                       

Доповідач: Багрій В.М.                                                                                                                                                           Рядок статзвіту 36

                        У Х В А Л А

                                          Іменем України

20 жовтня 2008 року                                                                       

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Багрія В.М., 

                   суддів: Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.,

                              при секретарі: Ступницькій Г.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за апеляційною скаргою Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Закарпатської області від 21.11.2007 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія деревообробки» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень Ужгородської МДПІ від 29.03.2007 року №3991/23-0/33142018/112, від 12.06.2007 року №3991/23-0/33142018/112/1 та від 31.08.2007 року №3991/23-О/33142018/112/2 про зменшення бюджетного відшкодування на суму 28575 грн. та визначення до сплати податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 42862,50 грн.,-

                                            в с т а н о в и л а :

В жовтні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Індустрія деревообробки» звернулось до суду з позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень Ужгородської МДПІ від 29.03.2007 року №3991/23-0/33142018/112, від 12.06.2007 року №3991/23-0/33142018/112/1 та від 31.08.2007 року №3991/23-О/33142018/112/2 про зменшення бюджетного відшкодування на суму 28575 грн. та визначення до сплати податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 42862,50 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що враховуючи факт подання уточнюючого розрахунку за попередні періоди та оплату, проведену в попередніх періодах за отримані товари, товариство мало всі підстави для подання заяви про бюджетного відшкодування ПДВ    та його отримання.

Однак, на думку податкового органу, позивач неправомірно завищив бюджетне відшкодування ПДВ за листопад 2005р., оскільки до податкового кредиту   включив суми ПДВ не за попередній податковий період, а суми, сплачені в листопаді-грудні 2004р., що не відповідає чинному податковому законодавству.

Неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині зменшення суми бюджетного відшкодування  своїм наслідком має визнання неправомірними таких повідомлень.

Позивач просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції №3991/23-0/33142018/112 від 29.03.2007 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 28575 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14287,50 грн. та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.06.2007 року №3991/23-0/33142018/112/1 та від 31.08.2007 року №3991/23-О/33142018/112/2.  

Постановою господарського суду Закарпатської області від 21.11.2007 року позов задоволено.

Скасовано у повному обсязі податкові повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ від 29.03.2007 року №3991/23-0/33142018/112, від 12.06.2007 року №3991/23-0/33142018/112/1 та від 31.08.2007 року №3991/23-О/33142018/112/2 про зменшення бюджетного відшкодування на суму 28575 грн. та визначення до сплати податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 42862,50 грн.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції при прийнятті постанови суперечать існуючому чинному законодавству, судом неправильно застосовано норми матеріального права, а саме – пп.7.7.1, пп.7.7.2 «а», пп. 7.7, пп. 7.8.1, п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Апелянт звертає увагу на те, що якщо у наступному податковому періоді сума має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає саме та частина від’ємного значення, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченому постачальникам товарів у попередньому податковому періоді.

Перевіркою встановлено, що оскільки сума ПДВ була оплачена у листопаді та грудні 2004 року, то вона не підлягає бюджетному відшкодуванню, а переноситься в залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. 

  Апелянт просить скасувати постанову господарського суду Закарпатської області від 21.11.2007 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у позові.

Вислухавши суддю-доповідача, представника Ужгородської МДПІ та ДПА в Закарпатській області, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що Ужгородська МДПІ Закарпатської області провела виїзну планову перевірку ТзОВ «Індустрія деревообробки» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства з вересня 2004р. по вересень 2005р., в процесі якої податковий орган прийшов до висновку про неправомірне завищення товариством суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2005р. в сумі 28575 грн.

За наслідками перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.03.2007р. №3991/23-0/33142018/112 про визначення зобов’язання зі сплати ПДВ в сумі 28575 грн. та штрафних санкцій в сумі 14287,50 грн.

Скарги платника податків з приводу неправомірності прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення були залишені без задоволення ДПА в Закарпатській області, після чого Ужгородською МДПІ було прийнято решту податкових повідомлень-рішень, які оскаржуються позивачем.

На думку податкового органу, порушення позивачем порядку відшкодування сум ПДВ полягало в тому, що сума податкового платежу в розмірі 28575 грн. не була безпосередньо сплачена позивачем по податкових накладних за жовтень 2005р., відповідно до вимог пп..7.2.2 «а» п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а сплачена за податкові періоди до жовтня 2005р., зокрема, в листопаді та грудні 2004р.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, господарський суд Закарпатської області правильно виходив з того, що позивач правомірно включив суми ПДВ в розмірі 28575 грн. до податкового кредиту, що не оспорюється податковим органом та об’єктивно стверджується матеріалами податкової перевірки (податковими накладними, платіжними дорученнями, податковими деклараціями з ПДВ).

Оскільки позивач суми ПДВ сплатив постачальникам в ціні товарів у попередніх податкових періодах і раніше до відшкодування дані суми ПДВ не заявляв, а податковий орган цієї обставини не оспорює, не маючи жодних претензій з приводу податкових накладних, господарський суд прийшов до правильного висновку про правомірність заявлення товариством до відшкодування суми ПДВ на суму 28575 грн. у листопаді 2005р.

Висновок суду першої інстанції про повну відповідність дій позивача вимогам ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» базується на положеннях даної статті та розуміння поняття сплати сум ПДВ в попередньому податковому періоді як сплати таких платежів в минулому.

За таких обставин дії відповідача в частині визначення позивачу податкового зобов’язання з ПДВ та сплати штрафних санкцій господарський суд обґрунтовано визнав неправомірними.

Постанова господарського суду відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим судом нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги в частині протилежних висновків, зокрема, в частині безпідставного включення позивачем до бюджетного відшкодування у листопаді 2005р. сум ПДВ, сплачених в листопаді-грудні 2004р., спростовуються висновками суду першої інстанції та наведеним вище, тому підставою для задоволення апеляційної скарги бути не можуть.

  Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

у х в а л и л а  :

Апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Закарпатської області від 21.11.2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

 Головуючий:                                                               В.М. Багрій

            Судді :                                                                          Т.В. Онишкевич

                                                                                                   І.М. Обрізко