Ухвала суду № 2922126, 14.10.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

  ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                         УХВАЛА     

       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2008 року                                                                  м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача –  Довгополова О.М.,

суддів: Любашевського В.П.,Яворського І.О.

при секретарі Каблаку Т.П.

за участю осіб:

від позивача – Висоцька Т.А.;

від відповідача – Оніщук В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу

за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Рівне

на постанову господарського суду Рівненської області від 17.10.2007 року у справі № 17/20

за позовом Акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу «Рівненська кондитерська фабрика»

до Державної податкової інспекції у м. Рівне

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

 В С Т А Н О В И Л А:

Суддя у І-й інст. – Пєтухов М.Г.

Господарський суд Рівненської області

Справа № 17/20

Суддя-доповідач – Довгополов О.М.22-а-2891_08.doc

Реєстр   .  .08Справа № 22-а-2891/08

Рядок статзвіту № 35

         Постановою господарського суду Рівненської області від 17.10.2007 року частково задоволено позовні вимоги АВКТВТ «Рівненська кондитерська фабрика» до ДПІ у м. Рівне, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0002102340/3/23-121 від 15.02.2007 року в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 2729,00 грн. основного платежу та 35723,10 грн. штрафних санкцій.

         Постанову оскаржив відповідач з підстав неправильного застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову в частині задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 18.07.2006 року по 18.08.2006 року відповідачем проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2006 року. За результатами перевірки складено акт № 504/23-00/00382214 від 21.08.2006 року , на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002102340/0/23-121 від 04.09.2006 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання в сумі 43119,00 грн., з яких 37204,00 грн. основний платіж та 5915,00 грн. штрафні санкції.

Внаслідок адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0002102340/0/23-121 від 04.09.2006 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002102340/3/23-121 від 15.02.2007 року, згідно якого позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 41975,30 грн., з яких 36310,30 грн. основного платежу та 5665,00 грн. штрафних санкцій.      

Як в матеріалах справи, так і в апеляційній скарзі відсутні докази, які б вказували на заниження позивачем у І півріччі 2005 року скоригованого валового доходу в розмірі 50465,00 грн. внаслідок заниження доходу від продажу товарів (робіт, послуг) за ІІ квартал 2005 року в зазначеній сумі: не вказано конкретні господарські операції, облік яких відбувався з порушенням правил ведення податкового обліку.

Колегія суддів вважає, що висновок про заниження скоригованого валового доходу зроблений ДПІ на підставі порівняння даних бухгалтерського обліку і податкової декларації, тоді як правила визначення доходу у бухгалтерському і податковому обліку є різними. Таким чином, позивач не занижував податкове зобов’язання на суму 12591,00 грн.

Відсутність порушення позивачем правил ведення податкового обліку щодо визначення скоригованого валового доходу у І півріччі 2005 року підтверджується висновком експерта в судово – бухгалтерській експертизі № 1276 (надалі  - висновок експерта)  - висновок з першого та другого питання (ст. 15 висновку).

Відповідачем не було надано доказів заниження позивачем скоригованого валового доходу за 11 місяців 2005 року на 294174,00 грн., а, отже, і заниження податкового зобов’язання в сумі 73569,00 грн.

Висновок ДПІ у м. Рівне про заниження позивачем приросту балансової вартості запасів в сумі 294174,00 грн. суперечить пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якої податковий облік приросту (убутку) ведеться стосовно тих запасів, вартість придбання (поліпшення, зберігання) яких включена до складу валових витрат. Втім вказані суми не включалися до складу валових витрат, а тому висновок про заниження приросту балансової вартості запасів є безпідставним.

Відсутність порушення позивачем правил ведення податкового обліку щодо визначення скоригованого валового доходу у декларації за ІІІ квартали 2005 року підтверджується висновком експерта з третього та четвертого питання (ст. 15 -16 висновку).

Крім того, слід зазначити, що складання декларації про прибуток за 11 місяців не передбачено ні Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким встановлено податкові періоди: квартал, півріччя, три квартали, рік, ні Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому застосування штрафних санкцій згідно статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» є безпідставним.

Посилання в апеляційній скарзі на статтю 96 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», яким встановлено порядок та правила подання декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2005 року, є безпідставним, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України «Про систему оподаткування» зміна податкових ставок і механізм  справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися  Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так само відповідачем не було доведено і факт заниження позивачем скоригованого валового доходу за ІVквартал 2005 року на суму 11016,00 грн.

Натомість відповідно до висновку експерта з шостого питання (ст. 16 висновку) за 2005 рік не підтверджується заниження податку на прибуток.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в усіх випадках висновки відповідача про неправильне визначення податкового зобов’язання зроблені на підставі висновків про заниження скоригованого валового доходу без урахування валових витрат за кожний період, тобто без з’ясування чи було занижено податкове зобов’язання за відповідний податковий період.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є обгрунтованою, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та у відповідності до норм процесуального права, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Рівне залишити без задоволення, постановугосподарського суду Рівненської області від 17.10.2007 року – без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо

до адміністративного суду касаційної інстанції.  

Головуючий                                                                     О.М. Довгополов

Судді                                                                                 В.П. Любашевський

                                                                            І.О. Яворський