Ухвала суду № 2922087, 21.10.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

Головуючий у I інстанції: Станько Л.Л.                                                                                           Справа № 22-а-5061/08

Господарський суд Львівської області                                                                                              ряд. стат. звіту № 35          

№ 13/265 А

Суддя-доповідач: Онишкевич Т.В. 

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2008 року                                                                                                            м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого-судді –                                          Онишкевича Т.В.,

суддів –                                                               Улицького В.З., Багрія В.М.,

при секретарі судового засідання –                  Ступницькій Г.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 15 листопада 2007 року у справі № 13/265 А за позовом відкритого акціонерного товариства “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання” до державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -                    

в с т а н о в и л а :

Відкрите акціонерне товариство “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання” (далі – ВАТ “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання”) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області  (далі – ДПІ у Стрийському р-ні) від 04.09.2007 року № 0000132302/0, яким йому було визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток підприємств у сумі 35813,41грн. ( 27548,78грн. – основний платіж, 8264,63грн. – штрафна санкція), а також  № 0000142302/0, яким було визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість на загальну суму 33059грн. (22039,42 грн. – основний платіж, 11019,71 грн. – штрафна (фінансова) санкція).

Постановою господарського суду Львівської області від 15 листопада 2007 року у справі № 13/265 Авказаний позов було задоволено, визнано недійсними (нечинними) податкові повідомлення-рішення ДПІ у Стрийському р-ні від 04.09.2007 року                      № 0000132302/0та № 0000142302/0.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ДПІ у Стрийському р-ні просить зазначену постанову суду скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ВАТ “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання”. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що у ході планової виїзної перевірки позивача (акт від 21.08.2007 року № 1831/23-2/00222261) встановлено, що між ДП “Юрресурс” та ВАТ “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання” було укладено контракт № 201/М від 18.06.2006 року, відповідно до якого ДП “Юрресурс” зобов’язувалося передати (поставити) у обумовлений строк продукцію державного резерву (у тому числі мобілізаційного), а позивач зобов’язувався прийняти продукцію і сплатити за неї певну суму. Найменування, перелік та вартість продукції зазначені у специфікації, яка є невід’ємною частиною контракту. Пунктом 3.4 розділу 3 цього контракту визначено, що розмір договірної вартості продукції з урахуванням витрат на адміністрування та податку на додану вартість дійсний протягом дії цього контракту з моменту його підписання. Тому апелянт вважає, що договірна вартість продукції враховує витрати на адміністрування.

Проте позивачем у ході перевірки представлено акт № 1 від 20.10.2006 року до контракту № 201/М від 18.10.2006 року, згідно із яким ДП “Юрресурс”  відповідно до вказаного контракту надало послуги з адміністрування (заходи, спрямовані на збір та систематизацію інформації, підготовку та проведення конкурсу; заходи, спрямовані на організацію реалізації матеріальних цінностей державного резерву), вартість яких становить 132236,54грн., у тому числі 22039,42грн. податок на додану вартість, що сплачуються ВАТ “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання”.

Відповідно до Порядку надання платних послуг організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву, затвердженого наказом Держкомрезерву України від 17.10.2003 року № 237, надання послуг здійснюється виключно за письмовим зверненням юридичних та фізичних осіб (п. 1.4 Порядку). Розмір плати за надання послуг погоджується Держкомрезервом України за поданням організацій (п. 1.5 Порядку). Платні послуги надаються згідно з договором, який укладається сторонами (п. 2.1 Порядку).

Перелік платних послу, які надаються організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 року № 586, однак послуги, перелічені у акті № 1 від 20.10.2006 року, не входять до нього

Контрактом № 201/М від 18.10.2006 року не було передбачено замовлення ВАТ “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання” послуг із підготовки та проведення конкурсу та послуг по організації реалізації матеріальних цінностей державного реєстру, а також надання ДП “Юрресурс” послуг, перелічених у акті № 1 від 20.10.2006 року.

Сам акт № 1 від 20.10.2006 року не містить конкретизованого змісту надання зазначених послуг, вжитих для їх надання заходів та інформації про фактично понесені витрат на виконання послуг. У ході перевірки інших первинних документів, які б містили відомості про зазначену господарську операцію позивачем не представлено.

Вказані послуги було оплачено відповідно до виписки банку 20.10.2006 року та віднесено позивачем до складу валових витрат у ІV кварталі 2006 року на суму 110197,12грн. з відображенням у декларації по податку на прибуток за 2006 рік.

Разом із тим, у порушення вимог ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність”, п. 1.2, 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, проведення такої господарської операції не було підтверджено первинними документами, які б підтверджували фактичне виконання тої чи іншої послуги.

Оскільки позивачем не було представлено документів, підтверджуючих фактичне отримання вказаних послуг та належно не аргументовано їх зв’язок із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) згідно із вимогами п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, апелянт вважає безпідставним включення вартості таких послуг до складу валових витрат.

Наведене потягнуло за собою включення ВАТ “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання” у порушення пп. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” до складу податкового кредиту за листопад 2006 року податок на додану вартість із сум витрат, які неправомірно віднесено до складу валових, що призвело до заниження податку на додану вартість за листопад 2006 року на суму 22039,42грн.

З огляду на наведене, вважає позовні вимоги ВАТ “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання” безпідставними.

ВАТ “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання” подало апеляційному суду письмові заперечення на апеляційну скаргу ДПІ у Стрийському р-ні, у яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 15.11.2007 року – без змін. При цьому стверджує, що сума 110197,12 грн. була включена до валових витрат у відповідності із чинним законодавством та погоджується із доводами, викладеними у постанові суду першої інстанції

   Представники апелянта у ході апеляційного розгляду вимоги апеляційної скарги підтримали поясненнями, аналогічними до викладеного у самій скарзі. Просять задовольнити вимоги апеляційної скарги, скасувавши постанову суду першої інстанції та відмовивши у задоволенні позовуВАТ “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання”.

Представник позивача ВАТ “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання” у судовому засіданні апеляційного суду вимоги апелянта заперечила, просить залишити постанову суду першої інстанції без  змін.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ВАТ “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання”, суд першої інстанції виходив з того, що у пп. 5.3-5.8 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не зазначено про неправомірність віднесення до складу валових витрат послуг по адмініструванню контракту. Крім того, положеннями п. 5.10 ст. 5 цього ж Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат виробництва та обігу, крім тих, що зазначені у цьому Законі. Законом не встановлено жодних вимог до форми чи виду документів, які б були належними для цілей податкового обліку, а з положень пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону вбачається, що підставою для не включення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів. З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про запровадження відповідачем у ході перевірки додаткових обмежень щодо віднесення витрат до валових.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”валовими витрати виробництва та обігу (далі— валові витрати)є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. (Підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону)

Положеннями пунктів 5.3-5.7 вказаного закону визначено види витрат, які не включаються до складу валових витрат, однак серед них спірних витрат немає.

Згідно із приписами п. 5.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Як вбачається з матеріалів справи,  між ДП “Юрресурс” та ВАТ “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання” було укладено контракт № 201/М від 18.06.2006 року, відповідно до якого ДП “Юрресурс” зобов’язувалося передати (поставити) у обумовлений строк продукцію державного резерву (у тому числі мобілізаційного), а позивач зобов’язувався прийняти продукцію і сплатити за неї певну суму. Найменування, перелік та вартість продукції зазначені у специфікації, яка є невід’ємною частиною контракту.

З положень розділу 3 контракту № 201/М від 18.06.2006 року вбачається, що ДП “Юрресурс” та ВАТ “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання” погодили надання продавцем послуг з адміністрування цього контракту, вартість таких послуг у розмірі 132236,54грн. ( у т.ч. ПДВ 22039,42грн.), яка входить у загальну договірну вартість продукції, а також порядок їх оплати.

Положеннями акту № 1 від 20.10.2006 року до контракту № 201/М від 18.10.2006 року підтверджується, що ДП “Юрресурс”  відповідно до вказаного контракту надало послуги з адміністрування (заходи, спрямовані на збір та систематизацію інформації, підготовку та проведення конкурсу; заходи, спрямовані на організацію реалізації матеріальних цінностей державного резерву), вартість яких становить 132236,54грн., у тому числі 22039,42грн. податок на додану вартість, що сплачуються ВАТ “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання”.

З наявного у матеріалах справи договору доручення № юр/ 55-05 від 11.11.2005 року вбачається, що ДП “Юрресурс” було уповноважене Державним комітетом України з державного матеріального резерву вчиняти від його імені та за його рахунок юридичні та інші дії, спрямовані на збір та систематизацію інформації, підготовку та проведення конкурсу, а також, спрямовані на організацію реалізації матеріальних цінностей державного резерву.

З урахуванням наданих у розпорядження податкового органу укладено між ДП “Юрресурс” та ВАТ “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання” контракту № 201/М від 18.06.2006 року, акту № 1 від 20.10.2006 року до контракту № 201/М від 18.10.2006 року та відповідного платіжного документу про проведенняоплати погоджених сторонами робіт по адмініструванню колегія суддів вважає необґрунтованими твердження апелянта про безпідставність включення позивачем вартості таких послуг до складу валових витрат, оскількивідповідачем не ставиться під сумнів той факт, що спірні кошти були сплачені позивачем протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва.

Сам факт відсутності послуг, перелічених у акті № 1 від 20.10.2006 року, у Переліку платних послуг, які надаються організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 року № 586, на думку колегії суддів, не позбавляє права позивача включити вартість таких послуг до складу валових витрат з урахуваннямприписів п. 5.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

З урахуванням тих же підстав, на думку колегії суддів, ВАТ “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання” до складу податкового кредиту за листопад 2006 року було правомірно включено податок на додану вартість із спірних сум витрат, які віднесено до складу валових, а отже вимоги апелянта у цій частині також не підлягають задоволенню.

З огляду на покладений положеннями ч. 2 ст. 71 КАС України на суб’єкта владних повноважень у адміністративних справах обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, оскільки її доводи не спростовують висновків суду.

Відтак колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції при  вирішенні даного публічно-правового спору вірно встановив дійсні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись  ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 15 листопада 2007 року у справі № 13/265 А – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.  

Головуючий                                                  Т.В.Онишкевич

                    Судді                                                           В.З.Улицький

       В.М.Багрій