Ухвала суду № 2922088, 09.09.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

  ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

       УХВАЛА

       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2008 року                                                                  м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача –  Довгополова О.М.,

суддів: Яворського І.О., Любашевського В.П.

при секретарі: Петлеваній Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу

за апеляційними скаргами– Львівської обласної державної адміністрації та Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату м.Мостиська

на постановугосподарського суду Львівської області від 20.11.2007 року у справі № 3/186-10/121 

за позовомРелігійної громади Української автокефальної православної церкви м. Мостиська

доЛьвівської обласної державної адміністрації (відповідач 1) та Мостиського бюро технічної інвентаризації (відповідач 2)

з участю третіх осіб: на стороні позивача  - Товариства по будівництву церкви «Вознесіння Господнього» Української Автокефальної Православної церкви м. Мостиська; на стороні відповідачів - Релігійної громади Української православної церкви – Київський патріархат м. Мостиська, Мостиської районної державної адміністрації Львівської області

проскасування розпорядження,-

 В С Т А Н О В И Л А :

Суддя у І-й інст. – Довга О.І.

Господарський суд Львівської області

Справа № 3/186-10/121

Суддя-доповідач – Довгополов О.М.22-а-5097.doc

Реєстр   .  .08Справа № 22-а-5097/08

Рядок статзвіту № 52

Постановою господарського суду Львівської області від 20.11.2007р. частково задоволено позовні вимоги Релігійної громади Української автокефальної православної церкви м. Мостиська до Львівської обласної державної адміністрації, Мостиського бюро технічної інвентаризації, з участю третіх осіб: на стороні позивача  - Товариства по будівництву церкви «Вознесіння Господнього» Української Автокефальної Православної церкви м. Мостиська; на стороні відповідачів - Релігійної громади Української православної церкви – Київський патріархат м. Мостиська, Мостиської районної державної адміністрації Львівської області, скасовано підпункт  5.2.1.   пункту   5.2   розпорядження   голови  Львівської  обласної державної адміністрації від 03.04.1996 року № 363 „Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель" та  підпункт 2.2. пункту 2 розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 07.06.2007 року № 534 „Про реєстрацію статутів релігійних громад". В решті позовних вимог провадження у справі закрито. Не погоджуючись із прийнятою постановою, Львівська обласна державна адміністрація та  Релігійна громада Української Православної церкви Київського патріархату м.Мостиська подали  апеляційні скарги, в яких просять  постанову суду  скасувати, в позові відмовити.

Львівська обласна державна адміністрація у скарзі, зокрема, вказує, що суд першої інстанції не повною мірою дослідив усі докази по справі та неправильно застосував норми матеріального права. Так на думку апелянта суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що крім документів, які передбачені ст. 14 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації" для реєстрації змін до статуту релігійної громади, повинні подаватися і інші документи, на підставі яких фіксується прийняття змін і доповнень до статуту релігійної організації, оскільки відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та  їх посадові особи зобов'язані діяти в межах повноважень, передбачених законом.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку, встановивши, що підпункт 5.2.1 пункту 5.2 розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 03.04.1996р. №363 прийнято без врахування статутних положень релігійної громади УАПЦ м.Мостиська (позивача), оскільки статут релігійної організації є обов'язковим і керівним документом для релігійної громади, яка його прийняла, а не для реєструючого державного органу, який керується Законом України „Про свободу совісті та релігійні організації".

Львівська обласна державна адміністрація  вважає, що суд необгрунтовано виключив з числа доказів колективне письмове звернення представників релігійної громади УАПЦ м.Мостиська, адресоване Мостиській райдержадміністрації, до якого додається витяг з протоколу зборів вказаної релігійної громади, покликаючись на сумніви позивача в його достовірності. Зазначає, що по-перше, позивач не обгрунтував і не представив доказів того, що даний лист є недостовірним, а лише висловив свою незгоду з цим письмовим доказом; по-друге, суд, виключивши зазначений доказ з числа тих, що підлягають доказуванню, одночасно дав йому правову оцінку, вказавши, що протокольне рішення не є документом, що свідчить про вчинення громадою тих чи інших дій, це документ, який засвідчує наміри громади в майбутньому вчинити певну дію.

У своїй апеляційній скарзі  ЛОДА зазначає, що позивач пропустив строк позовної давності на право звернення  з позовом в суд, оскільки,  як вбачається  з п.1 доданого витягу та протоколу релігійній громаді про реєстрацію змін до Статуту і зміну конфесійної приналежності з УАПЦ на УПЦ-КП стало відомо ще в 1996 році, що є підставою для відмови в позові.

Крім того, Львівська ОДА  зазначає, що оскаржуваною постановою безпідставно скасовано п. 2.2. розпорядження голови Львівської облдержадміністрації від 07.06.2007р. №534 «Про реєстрацію статутів релігійних громад", оскільки суд не дав жодної правової оцінки цьому документу, а зазначив лише, що воно є похідним від розпорядження голови облдержадміністрації від 03.04.1996р. № 363.

Релігійна громада Української Православної церкви Київського патріархату м.Мостиська вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнятою внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції вирішив права та обов’язки УПЦ-КП, як релігійної організації, створеної в загальнодержавному значенні, оскільки вказав, що зареєструвавши в червні 1992р. УПЦ-КП шляхом реєстрації змін та доповнень до Статуту УАПЦ, Рада у справах релігій при КМУ порушила вимоги ст.50 Конституції України та ст.5 Закону. Вказує також, що судом порушено вимоги ч.2 ст. 158 КАС України, оскільки шляхом винесення судового рішення у формі постанови, суд закрив провадження у справі в частині позовних вимог, хоча мав винести відповідну ухвалу.

Заслухавши суддю-доповідача, представників осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та заперечень на них, колегія суддів приходить до висновку, що скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12 серпня 1991 року керуючим Львівсько-Галицькою Метрополією - єпископом Данилом було затверджено статут парафії м. Мостиська церкви Покрова Пресвятої Богородиці, благочиння Мостиська, Львівської Єпархії Української Автокефальної Православної Церкви.

Рішенням   виконавчого   комітету   Львівської обласної   ради   народних   депутатів   від 17.09.1991р.  № 495  „Про  реєстрацію  статутів  релігійних  громад"  зареєстровано  статут релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви  м.  Мостиська Львівської області.

На   виконання   вказаного   рішення   виконавчим   комітетом   Львівської   обласної   ради народних депутатів видано свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади від 17.09.1991р. № 495 п.  1. п.п.  177, яким зареєстровано статут релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області. Відповідно до вимог ст.  13 Закону України   „Про   свободу   совісті   та   релігійні   організації"   релігійна   організація визнається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту (Положення).

Відповідно до довідки Львівського обласного управління статистики релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви Покрови Пресвятої Богородиці  включена до Єдиного  державного   реєстру   підприємств  та  організацій   України   на   підставі   рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних від 17.09.1991р. № 495; вказаній громаді присвоєно ідентифікаційний код 23957456 .

Пунктом 5 розпорядження Голови Львівської облдержадміністрації від 03.04.1996р. № 363 „Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель" зареєстровано зміни до статутів релігійних громад, замінивши слова „Українська Автокефальна Православна Церква", на „Українська Православна Церква Київського Патріархату", зокрема по п. 5.2 Мостиського району (п.п.5.2.1) УПЦ-КП, м. Мостиська (зареєстровано Статут УАПЦ рішенням облвиконкому від 17.09.91р. № 495).

Як вбачається з преамбули вказаного розпорядження Голови Львівської облдержадміністрації від 03.04.1996 року № 363, підставою для його прийняття були документи, подані релігійними організаціями, висновки та пропозиції місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування та вимоги чинного на той час законодавства.

Дослідивши в судових засіданнях документи, які подавались для внесення змін в статут громади УАПЦ, судом першої інстанції  встановлено, що відповідно до протоколу зборів релігійної громади Свято-Покровської УАПЦ в Мостиськах Мостиського району від 28 січня 1996 року, на згаданих зборах розглядалось питання щодо підпорядкування церкви, а не самої громади, де отець Ярослав Качмар повідомив, що „церква буде підпорядкована Київському Патріархату, і назва її буде Свято-Покровська Українська Автокефальна Православна Церква - Київський Патріархат".

Надалі, в порушення порядку, встановленого статутом парафії м. Мостиська церкви Покрова Пресвятої Богородиці, благочиння Мостиське Львівської Єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 17.09.1991р. № 495 та затвердженого керуючим Львівсько-Галицькою Метрополією - єпископом Данилом, 08.07.1991р. не  Парафіальні Збори, як вищий орган  управління релігійної громади ( п. 5.9. статуту), а релігійна громада взяла на себе право вирішувати питання внесення змін до статуту.

Відповідно до п.5.9 Статуту парафіяльні збори складаються з членів, які утворюють дану парафію: кліриків, мирян, які досягли 18-річного віку, перебувають у церковному спілкуванні та відзначаються християнською мораллю.

П. 6.1 статуту передбачено, що право внесення змін і доповнень до даного статуту мають парафіяльні збори в тому ж порядку, що і реєстрація статуту згідно ст. 14 Закону України „Про свободу совісті і релігійні організації".

Як вбачається з протоколу зборів громади церкви Покрова Пресвятої Богородиці  м.Мостиська від 28 січня  1996 року на парафіяльних зборах були присутні 275 парафіян, однак списку цих осіб до вказаного протоколу не долучено та до матеріалів справи не додано. Крім того, вказаний протокол не містить даних, які конкретні зміни та доповнення до статуту прийняті зборами релігійної громади УАПЦ м. Мостиська, та відсутній  протокол щодо визначення кола осіб, які уповноважуються зборами парафії на представлення інтересів релігійної громади церкви Покрови Пресвятої Богородиці Української Автокефальної Православної Церкви м.Мостиська у взаємовідносинах з органом, який здійснює реєстрацію змін та доповнень до статуту.

В матеріалах справи знаходиться заява за підписами мешканців м. Мостиська, в якій стверджується, що їм не було відомо про проведення зборів, на яких розглядалось питання щодо підпорядкування УАПЦ м. Мостиська Київському патріархату. В судових засіданнях виступали представники громади УАПЦ, які повідомили суд, що таких зборів в січня 1996 року в м. Мостиська не проводилось.

За приписом ст. 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації" статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійник з'їздах, конференціях.

Статут (положення) релігійної організації повинен містити, крім інших, положення про порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації.

Відповідно до ст.14 цього ж Закону, який діяв на момент видання розпорядження голови Львівської облдержадміністрації № 363 від 03.04.1996 року „Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель", для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до виконавчого комітету обласної Київської і Севастопольської міських рад народних депутатів, а у Республіці Крим - до Уряду Республіки Крим. Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніше як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам.

Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

Як вбачається з п.6.1 статуту парафії м. Мостиська церкви Покрови Пресвятої Богородиці благочиння Мостиське Львівської Єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 17.09.1991р. № 495 та затвердженого керуючим Львівсько-Галицькою Метрополією - єпископом Данилом 12.08.1991 р., право внесення змін і доповнень до цього статуту мають парафіяльні збори в тому ж порядку і в той же термін, що і реєстрація статуту ( ст. 14 вищевказаного Закону) . Згідно преамбули оспорюваного п.5.2.1 розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 03.04.1996р. № 363 однією із підстав для його прийняття були документи, подані релігійними громадами. Такими документами, крім передбачених ст. 14 Закону, повинні бути інші документи, на підставі яких фіксується прийняття змін і доповнень до статуту релігійної організації у відповідності до статутних положень цієї релігійної організації, які, в свою чергу, встановлюють процедуру та порядок оформлення прийнятого рішення в цій частині.

З  урахуванням  наведеного,  суд вважає,  що орган,  який  здійснює  реєстрацію змін та доповнень до статуту релігійної організації, повинен був пересвідчитись щодо дотримання релігійною громадою порядку прийняття рішення про внесення змін та доповнень до статут та правильність оформлення цього рішення з дотриманням вимог, передбачених статутом відповідної релігійної організації.

Даючи правову оцінку підпункту 5.2.1 пункту 5.2 частини 5 розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 03.04.1996р. № 363, в контексті з документами, які слугували його прийняттю, судом встановлено, що відповідачем 1 не було з’ясовано та перевірено необхідні факти, які б слугували законному прийняття цього розпорядження в частині реєстрації змін до статутів релігійних громад шляхом заміни слів „Українська Автокефальна Православна Церква", „Українська Православна Церква" на „Українська Православна Церква Київського Патріархату", зокрема по Мостиському районі (п.п.5.2.1) УПЦ-КП, м. Мостиська .

Судом  встановлено та доведено матеріалами справи, що органом реєстрації не взято до уваги, що до протоколу зборів громади парафіян церкви Покрови Пресвятої Богородиці м. Мостиська від 28.01.1996р. не додано списку парафіян, які б брали участь у цих зборах, а відтак невідомо чи збори є повноважними. Протокол не містить положення, які саме зміни і доповнення до статуту релігійної громади повинні бути внесені, та відсутнє рішення парафіяльних зборів про уповноваження відповідних осіб на представлення інтересів громади в реєструючому органі, в тому числі з наданням права підписувати та подавати заяву для реєстрації змін і доповнень до статуту релігійної громади УАПЦ церкви  Покрова Пресвятої Богородиці м.Мостиська. Як вбачається з самого протоколу, то в ньому мова йдеться про підпорядкування церкви, та щодо її назви - Свято-Покровська Українська Автокефальна Православна Церква — Київський Патріархат.

За таких обставин суд дійшов висновку, що підпункт 5.2.1 пункту 5.2 частини 5 розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 03.04.1996 року № 363 прийнято без урахування статутних положень релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви в місті Мостиська Львівської області, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.09.1991р. № 495 п.1, п.п. 1.177, та перевірки легітимності парафіяльних зборів достовірності прийнятого цими зборами рішення про внесення змін і доповнень до статуту цієї релігійної організації, а також дотримання порядку оформлення необхідних документів, на підставі яких органом реєстрації приймається рішення про реєстрацію змін і доповнень до статутів релігійних організацій.

Статтею 35 Конституції України закріплено норму прямої дії, яка передбачає, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації" держава захищає права та законні інтереси релігійних організацій; сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями; бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству. Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій.

За приписом ст. 7 цього ж Закону релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інститутської структури.

Пунктом 5.2.1 розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації № 363 від 03.04.1996 року „Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель" у відсутність на те правових підстав, та документально підтвердженої згоди релігійної громади УПАЦ церкви Покрова Пресвятої Богородиці м. Мостиська фактично було змінено її віросповідну (конфесійну) приналежність, що в організаційній структурі Патріярхії Української Автокефальної Православної Церкви в Україні є наслідком порушення прав, свобод та законних інтересів цієї релігійної організації та релігійної громади, яка перебуває під православною юрисдикцією УАПЦ.

Враховуючи викладене, скасуванню також підлягає розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації № 534 від 07.06.2007 року, яким зареєстровано у новій редакції статут УАПЦ, оскільки дане розпорядження є похідним від розпорядження голови Львівської обласної адміністрації від 03.04.1996 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду  за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що в матеріалах справи достатньо належних та допустимих доказів, які дають суду підстави вважати, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом, оскільки останній дізнався про порушення свого права лише у 2006 році, що зокрема підтверджується довідкою Головного управління статистики у Львівській області від 29.10.2007 року № 20-09/2848.

При цьому, суд зазначає, що з огляду на наявні у справі письмові докази, релігійна громада, УАПЦ церкви Покрова Пресвятої Богородиці у м. Мостиська не знала про прийняття розпорядження  „Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель", фактично надалі функціонувала як релігійна організація Української Автокефальної Православної Церкви. Доказами цього, зокрема, є: довідка Мостиського районного відділу земельних ресурсів № 01-16/1032 від 03.07.2006 року яка видавалась позивачу про те, що за церквою УАПЦ Вознесіння Господнього на території Мостиської міської ради закріплена земельна ділянка загальною площею 0.30 га; довідка Мостиської міської ради, видана виконкомом Мостиської міської ради Церковному комітету релігійної громади УАПЦ Вознесіння Господнього м.Мостиська про те, що «згідно нумераційної книги м. Мостиська, новозбудована церква Вознесіння Господнього знаходиться за адресою : м. Мостиська, вул. Міцкевича, 2; довідка Управління земельних ресурсів у Мостиському районі № 01-16/20 від 05 вересня 2007 року про те, що згідно форми 6-зем станом на 01.07.2007 року за Церквою УАПЦ Вознесіння на території Мостиської міської ради закріплена земельна ділянка загальною площею 0,30 га, в т.ч. в межах населених пунктів - 0,30 га.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем 1   при   наданому   йому   праві  та  можливостях не подано належних   і допустимих доказів, які підтверджують дотримання встановленого порядку прийняття рішення про внесення змін до статуту парафії м. Мостиська Львівської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви. Натомість, в матеріалах справи наявні докази, які спростовують доводи відповідача 1 про законність прийняття розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації № 363 від 03.04.1996 року „Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель".

Посилання представників відповідача 1, відповідача 2, третьої особи 2 та третьої особи 3 на той факт, що позивачем пропущено строк на право звернення з адміністративним позовом в суд, так як останньому було відомо про внесення змін до статуту у 1996 році, що підтверджується рішенням зборів громади (протокол від 28.01.1996 року), а також зверненням представників релігійної громади УАПЦ в кількості 132 парафіян до Мостиської райдержадміністрації (реєстраційний № К-253 від 05.06.1996 року додається) відповідно до долученого до заяви витягу з протоколу № 1 зборів громади УАПЦ м. Мостиська від 04.06.1996 року, то суд виключає його з числа доказів, та вирішує справу на підставі інших доказів, так  як останній викликає сумнів позивача та третьої особи 1 у його достовірності (ст. 143 КАС України).

В судових засіданнях представники  відповідача  не  дали  суду пояснень  що  стосується самовільної перереєстрації громади УАПЦ на УПЦ КП та самовільної перереєстрації документів - на будову церкви Вознесіння Христового і Покрови Пресвятої Богородиці з УАПЦ на УПЦ КП, як це зазначено в протоколі № 1 зборів громади УАПЦ м. Мостиська від 04.06.1996р.

Окрім наведеного, суд наголошує, що протокольне рішення не є документом, який свідчить про вчинення громадою тих чи інших дій, це документ, який засвідчує наміри громади в майбутньому вчинити певну дію.

Відповідно   до   постанови   „Всеукраїнського   Православного   Собору"   було   прийнято рішення: П.1 Об'єднати Українську православну церкву та Українську автокефальну православну церкву в єдину Українську православну церкву - Київський патріархат.

Відповідно до вказаної постанови, наслідками останньої (п.1-2) повинна пройти реорганізація двох церков - УПЦ та УАПЦ.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечувалось сторонами, на день розгляду спору вказані церкви існують, як такої реорганізації останніх не відбулось.

П. 9 Постанови Всеукраїнського Православного Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату від 22.10.1993 року передбачалось, що, враховуючи той факт, що деякі парафії  Церкви бажають  залишити  за  собою   назву  „Українська  Автокефальна  Православна Церква" дозволити  цим  парафіям зберігати  в своїх парафіяльних статутах  назву „Українська Автокефальна Православна Церква". В зв'язку з цим внести в діючий статут доповнення в розділ УП „Парафії".

Окрім наведеного, в судовому засіданні встановлено, що на день проведення «Собору» не існувало жодного нормативного документа, який регулював би існування та діяльність такого.

Згідно діючого на той час (25-26 червня 1992 року) законодавства, рішення будь-якого громадського   зібрання   є   законним,   тобто   легальним,   коли   існують   правові   підстави для проведення такого.

Матеріалами справи доведено, що юридичну силу для УАПЦ мають лише ті рішенні та заяви, що погоджені та проголошені „Помісним Собором" та „Архієрейським Собором", а відтак поняття «Всеукраїнський Православний Собор» не вписується в положення статуту УАПЦ.

З внесенням змін і доповнень статут цієї єпархії має назву «Статут управління Львівської єпархії Української православної церкви - Київський Патріархат».

Статутом Української православної церкви - Київський Патріархат (колишнім статутом УАПЦ) внесення змін в назву єпархій віднесено до компетенції Синоду єпископів. Зареєструвавши в червні  1992 року УПЦ-КП шляхом реєстрації змін та доповнень до статуту УАПЦ, Рада у справах релігій при Кабінеті Міністрів України як орган держави по  суті втрутилась у діяльність релігійних організацій, чим порушила ст. 50 Конституції України та ст. 5 , Закону про свободу совісті . Об'єднавчим міг бути Собор тільки у тому разі, якби були скликані відповідно до вимог Статуту про управління УПЦ - Помісний Собор УПЦ та відповідно до вимог про УАПЦ - Помісний Собор УАПЦ, які на спільному засіданні прийняли б рішення про «самоліквідацію та злиття в одну церкву».

За приписом ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях.

Підпунктом 1 п.1 ст. З КАС України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладення та виконання адміністративних договорів, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, спори щодо правовідносин, пов'язаним з  виборчим процесом, чи процесом референдуму.

З урахуванням вищевказаних норм закону, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині скасування рішення Мостиського районного бюро технічної інвентаризації про надання технічного паспорту на будівлю Церкви „Вознесіння Господнього„ релігійній громаді Української Православної Церкви Київського Патріархату та визнання недійсним акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкту будівлі церкви «Вознесіння Господнього», виходячи із суб'єктного складу учасників спору та правового характеру спірних правовідносин згідно з п.1 ст. 17 КАС України, не належать до категорії адміністративних справ, розгляд яких відносяться до компетенції адміністративних судів.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є обґрунтованою, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права, доводи скарг не спростовують висновків суду, а тому відсутні підстави для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Львівської обласної державної адміністрації та Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату м.Мостиська залишити без задоволення, постановугосподарського суду Львівської області від 20.11.2007 року – без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.  

Головуючий                                                                         О.М. Довгополов

Судді                                                                                     В.П. Любашевський

    І.О. Яворський