Ухвала суду № 2922002, 23.09.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуюча в суді першої інстанції – Костюк С.В.                                                                                         Рядок статзвіту № 41                                                  

Господарський суд Волинської області, № 02/62-2А                                                     Справа № 22-а-8700/08                   Доповідач: Заверуха О.Б.                                                                          

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2008 року                                                                                                                м. Львів

       Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Заверухи О.Б.,

суддів: Олендера І.Я., Онишкевича Т.В.,

при секретарі Бацик О.Р.,

з участю осіб, які беруть участь у справі:

представника позивача – Тиможинського С.А., довіреність б/н від 04.03.2008 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерго-Волинь», Луцької об’єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Волинської області від 2 квітня 2008 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерго-Волинь» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень -,

в с т а н о в и л а :

      Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерго-Волинь» звернулося в господарський суд Волинської області з адміністративним позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень.

       В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки від 10.01.2008 р. №2/027-37/2301/30006703 підлягають скасуванню, оскільки зазначені в ньому правопорушення документувалися на припущеннях податкового інспектора, а фактично порушень законодавства товариством не допущено. Так, при розподілі основних засобів (колірувальних машин №1 та №2) до другої групи товариство керувалося п.п. 8.2.2 п.8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 р. із наступними змінами та доповненнями, а при віднесенні автонавантажувача до основних фондів - п.п. 8.2.1 п.8.2 ст. 8 даного Закону, а тому не згідні з висновком в акті перевірки про завищення амортизаційних відрахувань за 3-4 кв. 2006 р., 1, 2 кв. 2007 р. При віднесенні до валових витрат у 2006 році та 1півріччі 2007 р. вартості пального на вантажні автомобілі в сумі 132619 грн. товариство керувалося п.5.1, п.п. 5.2.1 ст. 5 та п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №283/97-ВР, тому твердження відповідача про завищення валових витрат через відсутність товарно-транспортних накладних безпідставне. Щодо порушення п.4 Положення про комунальний податок, затвердженого рішенням Луцької міської ради від 22.12.1993 р. №12/11 через не включення в 1-му кв. 2006 р. та 4 кв. 2006 р. до середньоспискової чисельності штатних працівників одного штатного працівника в зв'язку з чим донараховано комунальний податок в сумі 3,40 грн. та застосований штраф в розмірі 170 гри., то при перевірці було взято фактичну кількість працівників, а не середню чисельність, яка береться при обрахуванні комунального податку.

       Постановою господарського суду Волинської області від 2 квітня 2008 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.01.2008 р. №000013201/0 про визначення зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем: 26523 грн. та штрафною санкцією в розмірі 13261 грн.; податкове повідомлення-рішення від 22.01.2008 р. №0000142301/0 про визначення  зобов'язання по комунальному податку в сумі 173,40 грн., в тому числі, за основним платежем 3,40 грн. та штрафною санкцією в розмірі 170 грн., податкове повідомлення-рішення від 22.01.2008р. №0000123301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 40666 грн., з якої 27111 грн. основний платіж та 13555 грн. штрафна санкція, першу податкову вимогу від 13.02.2008 р. №1/218. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

       Не погоджуючись з прийнятою постановою Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерго-Волинь» подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нову про задоволення позову. Не погоджуючись з прийнятою постановою Луцька об’єднана державна податкова інспекція також подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

       Апеляційні скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

       Представник позивача Тиможинський С.А. під час апеляційного розгляду апеляційну скарги підтримав, в обґрунтування своїх мотивів покликався на обставини, які в ній викладені. Стосовно апеляційної скарги Луцької ОДПІ, просив залишити її без задоволення.

       Представник відповідача - Луцької ОДПІ в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у його відсутності.

       Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

       Судом першої інстанції встановлено, щопрацівниками Луцької ОДПІ проведена планова виїзна документальна перевірка ТзОВ «Ерго-Волинь» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 30.06.2007 р., за результатами якої складено акт перевірки №2/02737/2301/30006703 від 10.01.2008 р.

Матеріалами перевірки встановлено порушення товариством п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Зокрема, зазначено, що товариством віднесено на валові витрати за 2006 рік та в першому півріччі 2007 р. вартість пального (дизельного палива та бензину) в кількості 44411 л. на суму 132619 грн., яке списано на роботу 6-ти вантажних автомобілів згідно подорожніх листів та актів на списання палива, однак товарно-транспортні накладні, які б підтверджували здійснення перевезень у власній господарській діяльності, тобто, були пов'язані з підготовкою та організацією продажу товарів (робіт, послуг), відсутні.

За дане порушення податковим повідомленням-рішенням від 22.01.2008 р. №0000132301/0 згідно п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» донараховано товариству податок на додану вартість в сумі 26523 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 13261 грн., а податковим повідомленням-рішенням №0000122301/0 за зазначене порушення донараховано податок на прибуток приватних підприємств в сумі 22222 грн. та застосовано штраф в розмірі 11111грн. (дані суми включені в загальну суму визначеного по даному рішенню зобов'язанню, а саме: основний платіж - 26699 грн. та 14349 грн. штрафна санкція).

Перевіркою правильності визначення амортизаційних відрахувань встановлено завищення амортизаційних відрахувань на суму 24 257 грн., чим порушено п.п. 8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме порушення в частині нарахування амортизаційних відрахувань допущено в результаті зменшення вартості основних засобів в IVкварталі 2006 р. на вартість реалізованого автонавантажувача, який використовувався в господарській діяльності товариства менше 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію і при реалізації не був переведений в товар, а амортизаційні відрахування по автонавантажувачу «Ніссан FD» були нараховані в складі 11 групи основних засобів. За дане порушення по податковому повідомленню-рішенню №0000122301/0 донараховано податок на прибуток приватних підприємств в сумі 4889 грн. та застосовано штраф в розмірі 2444 грн.

Також встановлено порушення п.п. 8.2.2 п.8.2, п.п. 8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону №283/97-ВР в частині проведення товариством амортвідрахувань по 2-х колірувальних машинах по нормах другої групи основних засобів, а не по нормі третьої групи. Внаслідок даного порушення товариством завищено суму амортвідрахувань за IIIкв. 2006 р. на 2816 грн., за ІУкв. 2006 р. на 2703 грн., за І кв. 2007 р. на суму 2595 грн. та ІІ-й кв. 2007 р. на 5824 грн. За зазначене порушення податковим повідомленням-рішенням №0000122301/0 донараховано податок на прибуток в сумі 1588 грн. та застосовано штраф в розмірі 794 грн. При перевірці по комунальному податку виявлено заниження по розрахунках даного податку за І та IVкв. 2006 р. в сумі 3,40 грн. Це порушення виникло в результаті не включення товариством в зазначених періодах до середньооблікової чисельності одного штатного працівника. Середньоспискова чисельність штатних працівників бралась з статистичних звітів праці. За зазначене порушення податковим повідомленням-рішенням №0000142301/1 від 22.01.2008 р. було донараховано комунальний податок в сумі 3,40 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 170 грн., всього 173,40 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи постанову про часткове задоволення адміністративного позову вірно виходив з того, щоакти на списання дизпалива та подорожні листи, які були надані позивачем є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які підтверджують використання вантажних автомобілів в господарській діяльності товариства та дають підстави віднести до валових витрат вартість використаного пального на суму 132618,86 грн. Відтак, у відповідача були відсутні підстави для висновку щодо неправомірного збільшення валових витрат на зазначену суму та донарахування в зв'язку з зазначеним податку на додану вартість в сумі 26523 грн. та застосування штрафу в розмірі 13261 грн. по податковому повідомленню – рішенню №0000132301/1, а також донарахування податку на прибуток в сумі 22222 грн. та застосування штрафу в розмірі 11111 грн.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для донарахування суми податку на прибуток в розмірі 4889 грн. та застосування штрафу в розмірі 2444 грн. по податковому повідомленню-рішенню № 0000122301/0.

Стосовно нарахування амортизаційних відрахувань по двох колірувальних машинах, то колегія суддів вважає, що встановлені матеріалами податкової перевірки порушення п.п. 8.2.2 п.8.2 ст. 8 Закону №283/97-ВР, позивачем не спростовані, а відтак, висновок податкового органу щодо завищення товариством суми амортвідрахувань по 2-х колірувальних машинах, в зв’язку з чим позивачу донараховано податок на прибуток в сумі 1588 грн. та застосовано штраф в розмірі 794 грн., колегія суддів вважає вірним.

       З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції постановив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

       Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

       Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерго-Волинь», Луцької об’єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Волинської області від 2 квітня 2008 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерго-Волинь» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Волинської області від 2 квітня 2008 року – без змін.

       Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.

            Головуючий:                                                                      О.Б. Заверуха

            Судді:                                                                                   І.Я. Олендер

                                                                                                          Т.В. Онишкевич