Ухвала суду № 2921874, 21.10.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2008 року справа № 22-а-11661/08

зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Старосуда М.І.

Василенко Л.А.

при секретарі судового засідання

Кірсановій М.В.за участю представників: від позивача:Міміношвілі Н.М. за дов. від 08.01.2008 р. № 09-212від відповідача:Широков В.Г. за дов. від 24.03.2008 р. № 10583/10/10

Кірєєв В.В. за дов. від 30.07.2008 р. № 26062/10/10розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платника податків у м. Донецькуна постанову Донецького окружного адміністративного

судувід 29 липня 2008 року по адміністративній справі№ 2-а-11734/08 (суддя Бахар С.В.)за позовомДержавного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім..О.О.Скочинського»доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платника податків у м. Донецькупровизнання недійсним податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2008 року у справі №2-а-11734/08 задоволено позов державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «ім.О.О.Скочинського», внаслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків від 11 лютого 2008 року № 0003001312/0/4872/10/15-16-23/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 73106 грн. 87 коп.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилив, і просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків як субєктом владних повноважень на виконання своїх владних управлінських функцій була проведена невиїзна документальна перевірка відокремленого підрозділу позивача «Шахта ім.Скочинського» з питань несвоєчасної сплати до бюджету збору за забруднення навколишнього природного середовища по податковому розрахунку за 1 квартал 2007 року, за результатами якої складено акт від 29 січня 2008 року № 57/15-16-23/3-33577414 та було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 11 лютого 2008 року № 0003001312/0/4872/10/15-16-23/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 73106 грн. 87 коп. за несвоєчасну сплату податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Проблемою даного спору є наявність або відсутність об′єкту застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобов′язань, визначених Законом України «Про порядок погашення зобов′язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ст.1 Закону України « Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХП, ставки, механізм справляння податків і зборів (обовязкових платежів), за винятком особливих видів мита, не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законам терміни згідно статті 9 наведеного Закону.

Спеціальним Законом про оподаткування, який регулює порядок сплати зобовязань платників податків є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2001 року №2181-Ш.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, у таких розмірах: при затримці більше 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п′ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно акту перевірки податковим органом встановлено, що податковий борг утворився внаслідок несплати самостійно узгодженого позивачем зобовязання зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 квартал 2007 року на загальну суму 146213,73 грн. з затримкою сплати більш 90 днів, згідно поданого позивачем до податкового органу розрахунку за 1 квартал 2007 року від 26 квітня 2007 року № 3081.

Як вбачається з матеріалів справи, об′єктом застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням стала сплата позивачем 28 серпня, 6, 17 вересня, 17 жовтня, 21 листопада, 11, 14 грудня 2007 року податкових зобов′язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища 9 платіжними дорученнями, суми сплати співпадають з даними зворотного боку облікової картки позивача.

Наведені платіжні доручення мають призначення платежу «розстрочення збору за забруднення навколишнього середовища». Тобто вищевказана оплата спрямовувалась позивачем на погашення платежів за договорами про розстрочення податкових зобовязань від 16 лютого 2007 року № 10, від 20 серпня 2007 року № 35/462, а не на погашення боргу за розрахунком збору за забруднення навколишнього середовища за 1 квартал 2007 року.

З огляду на вищенаведене, судова колегія погоджує висновки суду першої інстанції щодо неправомірності застосування податковим органом норм підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов′язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов′язань визначених судовими рішеннями.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника у апеляційній скарзі на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з огляду на наступне.

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобовязаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обовязок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2008 року у справі № 2-а-11734/08 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2008 року у справі № 2-а-11734/08 за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім.Скочинського» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 жовтня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 21 жовтня 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: М.І. Старосуд

Л.А. Василенко

З оригіналом згідно:

Суддя Р.Ф. Ханова