Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
4 листопада 2008 року справа № 22-а-11274/08
зал судового засідання №2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Василенко Л.А.
Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання
Чуріковій Я.О.від позивача:Сурков М.Г. – за статутом
Тихонов О.А.- за дов. від 4 березня 2008 рокувід відповідача:
не з’явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
на постанову Луганського окружного адміністративного судувід 10 червня 2008 рокупо адміністративній справі№ 2-а-6671/08 (головуючий суддя Ушаков Т.С., судді Чіркін С.М., Смішлива Т.В.)за позовомВідкритого акціонерного товариства «Страховий союз»
до
Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
про
скасування розпорядження та рішення
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 червня 2008 року (арк.. справи 124-127) задоволені позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Страховий союз» (арк.. справи 2-5,108-109), внаслідок чого визнане протиправним та скасоване рішення директора департаменту страхового нагляду державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26 січня 2008 року №СК-08/08-60-1 «Про анулювання ліцензій на здійснення страхової діяльності відкритого акціонерного товариства «Страховий союз» (арк. справи 10-12,96-98), визнане протиправним та скасоване розпорядження державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 7 лютого 2008 року №129 про схвалення рішення від 26 січня 2008 року №СК-08/08-60-1 (арк.. справи 9), з мотивів неправомірності їх прийняття.
1 серпня 2008 року Луганським окружним адміністративним судом прийняте додаткове рішення по даній справі (арк. справи 148), яким зобов’язано Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України поновити дію ліцензій страхової діяльності ВАТ «Страховий союз».
В апеляційній скарзі Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (арк. справи 149-152), та в доповнені до апеляційної скарги від 31 жовтня 2008 року, з посиланням на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та невірне застосування норм матеріального права просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 червня 2008 року по справі №2-а-6671/08 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову ВАТ «Страховий союз», посилаючись на наявність підстав для прийняття спірних рішення та розпорядження, та правомірність їх прийняття.
Представники скаржника у судові засідання не з”явились, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Представники позивача під час апеляційного провадження просить доводи скарги відхилити, апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що рішення суду прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, вважають, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалене судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу, відповідно до статті 41 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Відкрите акціонерне товариство «Страховий Союз» (позивач по справі), є юридичною особою, включений до ЕДРПОУ за номером 20185705, з визначенням виду господарської діяльності – страхова діяльність.
У травні 2007 року Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України було видано позивачу сім ліцензій на право здійснення страхової діяльності у формах добровільного та обов’язкового страхування (арк. справи 110-116).
Рішенням директору департаменту страхового нагляду від 26 січня 2008 року за №СК-08/08-60-1 (арк. справи 10-12,96-98) були анульовані всі видані позивачу ліцензії на здійснення страхової діяльності.
Зазначене рішення прийняте, як вбачається з його мотивувальної частини, за порушення вимог статті 31 Закону України «Про страхування» від 7 березня 1996 року №85/96-ВР, у частині не відповідності кредитного рейтингу банківської установи, в якій розміщені кошти страхових резервів, інвестиційному рівню за національною шкалою, що підтверджує не усунення порушень, які стали підставою для зупинення ліцензій та невиконання страховиком розпорядження Держфінпослуг (припису про усунення порушень від 20 березня 2007 року №СК-08/07-253), (арк. справи 24-25). Також порушення вищенаведеної норми, як зазначено у рішенні було виявлено при перевірці звітних даних страховика за 6 місяців (акт від 4 вересня 2007 року №08/1-1/1263). За наслідками порушення був наданий припис від 25 жовтня 2007 року №СК-08/07-817.
Невиконання вимог цього припису від 20 березня 2007 року встановлено актом планової інспекції від 29 грудня 2007 року №121/19-п (арк.. справи 59-85).
У зв’язку з вищевикладеним, страховик, на думку комісії, порушив вимоги пункту 6.13 розділу 6 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13 листопада 2003 року №125, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 3 грудня 2003 року за №1115/8436 (далі Положення), щодо невиконання страховиком письмового розпорядження (припису), що надається для усунення у визначений у ньому строк порушень законодавства про фінансові послуги. Наведене, на думку комісії, свідчить про систематичність порушень протягом 2007 року, що відповідно до пункту 4.16 Положення є обставиною, що обтяжує відповідальність за порушення.
Апелянт наполягає на тому, що припис від 20 березня 2007 року не був виконаний позивачем до 31 березня 2007 року, інформація про його виконання була надана 13 липня 2007 року, тобто після встановленого строку, при цьому надані страховиком пояснення не містили повної інформації, на підставі якої можна було б зробити висновок про виконання застосованого заходу впливу (не було зрозуміло, яким чином вплинули дії страховика на розміщення коштів страхових резервів з урахуванням вимог законодавства).
Раніше, станом на 30 вересня 2007 року, відповідачем було встановлено порушення, щодо невідповідності кредитного рейтингу банківської установи, в якій розміщені кошти страхових резервів, інвестиційному рівню за національною шкалою.
Виявлена інформація 29 грудня 2007 року підтверджувала вчинення страховиком повторного порушення.
Доказами раніше вчинених порушень є також припис від 25 жовтня 2007 року №СК-08/07-817, прийнятий на підставі перевірки результати якої викладені в акті 4 вересня 2007 року №08/1-1/1263, якою було встановлене порушення щодо порядку формування резерву незароблених премій.
14 травня 2007 року директором департаменту страхового нагляду було прийнято рішення про зупинення дії всіх ліцензій позивача.
Аналізуючи наведені доводи, та досліджуючи надані сторонами документи колегія суддів встановила, що спірне рішення (арк. справи 10-12), яке скероване позивачу листом від 11 лютого 2008 року, як зазначено у листі у копії, при досліджені встановлено, що була направлена ксерокопія (арк. справи 9), та ксерокопія рішення яка була надана відповідачем (арк.. справи 96-98), є невідповідними. У рішенні скерованому позивачу (як страховику) відсутні слова про зобов’язання товариства надати Держфінпослуг інформацію про усунення виявлених порушень до 31 березня 2007 році, що доводить відсутність викладення спірним рішенням правопорушення.
Колегія суддів зазначає, що складом правопорушення, є не усунення виявлених порушень, а не надання інформації, як зазначає апелянт. Додаткова угода від 27 лютого 2007 року (арк.. справи 29), виписка банка від 27 лютого 2007 року , та акт перевірки від 12 вересня 2007 року посвідчують закриття депозитного рахунку у банківській установі, кредитний рейтинг якої не відповідає інвестиційному рівню за національною шкалою. Таким чином, зазначене порушення було усунене позивачем самостійно до отримання припису від 20 березня 2007 року (акт перевірки від 28 лютого 2007 року).
Зважаючи на зазначене, доводи відповідача щодо невиконання позивачем припису від 20 березня 2007 року є безпідставними.
З огляду на зазначене, колегія суддів не приймає доводи апелянта стосовно наявності систематичного порушення позивачем, як страховиком вимог статті 31 Закону України «Про страхування», яка визначає порядок утворення страхових резервів, та вважає відповідними обставинам справи висновки суду першої інстанції щодо відсутності у Держфінпослуг права на застосування до товариства інших заходів впливу, з огляду на виконання останнім припису від 20 березня 2007 року.
Колегія суддів вважає відсутніми у межах спірних відносин обставин визначених підпунктом 1 пункту 4.16 Положення, що обтяжують відповідальність за порушення. Колегія суддів вважає, що спірним рішення безпідставно застосовані заходи впливу відповідно до пункту 3.10 Положення.
Спірні рішення не відповідають приписам підпункту першого частини 3 статті 2 КАС України. Неправомірність рішення є підставою для задоволення позовних вимог та надає можливість відновлення ліцензій, яка вирішена судом першої інстанції у додатковому рішенні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 94, 117,118,160, 162, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 червня 2008 року у справі № 2-а-6671/08 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 червня 2008 року та додаткову постанову від 1 серпня 2008 року у справі № 2-а-6671/08 залишити без змін.
Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивні частини у судовому засіданні 4 листопада 2008 року. Повний текс складений та підписаний 4 листопада 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: Л.А. Василенко
М.І. Старосуд
З оригіналом згідно:
Суддя Р.Ф. Ханова
Судове рішення № 2921866, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.11.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-11274/08. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: