Ухвала суду № 2921752, 17.10.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції суддя Кониченко О. М.

Суддя-доповідач - Яманко В. Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

17 жовтня 2008 року справа № 22-а-10519/08

зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Яманко В. Г.

суддів:

при секретарі судового засіданняМіронова Г. М.

Горбенко К. П.

Білоус К. І. за участю представників: від позивача:Чебаненко Э. О. за дов. № 03-01/2259 від 8.07.08 р.від відповідача:Адарюкова К. М. за дов. № 234/юро-33 від 10.07.08 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду

соціального захисту інвалідів, м. Донецьк

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 18 серпня 2008 рокупо адміністративній справі № 2-а-12639/08 (суддя Кониченко О. М.)за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Донецькдо Відкритого акціонерного товариства «Азовзагальмаш», м. Маріупольпро стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році, в сумі 1262305 грн. 80 коп. та пені у сумі 28275 грн. 52 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 18 червня 2008 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою (арк. справи 1-3) до Відкритого акціонерного товариства «Азовзагальмаш», м. Маріуполь (далі по тексту ВАТ «Азовзагальмаш») про стягнення з ВАТ «Азовзагальмаш» на користь Державного бюджету України адміністративно - господарських санкцій за невикористання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році у 1262305 грн. 80 коп. та пеню у сумі 28275 грн. 52 коп., разом 1290581 грн. 32 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року (арк. справи 109-111) в задоволенні позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Донецьк було відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач під час судового розгляду апеляційну скаргу підтримав.

Відповідач під час судового розгляду надав заперечення на апеляційну скаргу (арк. справи 124-125) згідно якого просив суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідач - відкрите акціонерне товариство «Азовзагальмаш», м. Маріуполь є юридичною особою, зареєстрованою за адресою: м. Маріуполь, пл. Шахтобудівельників, 1, код ЄДРПОУ 13504334 (арк. справи 88, 89).

Відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року № 314 "Про організацію робочих місць для працевлаштування інвалідів" для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом. При цьому, підприємства (об'єднання), установи організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено вищенаведеним нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.

Згідно пункту 14 "Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою КМУ від 3 травня 1995 року № 314 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), підприємства (об'єднання), установи та організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів.

З наявного в матеріалах справи звіту відповідача (арк. справи 4) про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою № 10-П1 (поштова-річна), затвердженою наказом Мінпраці України від 29 грудня 2004 року № 338, за 2007 рік вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу 7285 особи, фонд оплати праці штатних працівників 131370 тис. грн. Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених згідно вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 291, фактично на підприємстві відповідача у 2007 році працевлаштовані 221 інваліда. За розрахунком позивача (арк. справи 5) відповідач повинен був працевлаштувати у 2007 році 70 інвалідів та підприємство відповідача мало перерахувати штрафні санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2006 рік у сумі 1262305 грн. 80 коп.

Відповідач вищевказані штрафні санкції своєчасно не перерахував, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача суму несплачених штрафних санкцій за порушення нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2007 році у розмірі 1262305 грн. 80 коп. та пеню в розмірі 28275 грн. 52 коп.

Згідно зі статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахування причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медиком - соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідіву порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Згідно з пунктів 5, 10-14 "Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року № 314, підприємства розробляють заходи по створенню робочих місць для інвалідів, вносять їх в колективний договір, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідівз урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Відповідно до статті 19 Закону підприємства, установи організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону, аяк було вказано вище, стаття 18 Закону передбачає, що безпосередньо інвалід звертається для працевлаштування на підприємства та в організації.

Підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 колективного договору ВАТ «Азовзагальмаш» на 2007 рік (арк. справи 77) передбачено, що з метою виконання Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» створити робочі місця по працевлаштуванню інвалідів в кількості 4 % від загальної кількості працівників.

Наказом ВАТ «Азовзагальмаш» № 90 від 3 березня 2006 року (арк. справи 87) було передбачено створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно статуту відповідача, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки з ЄДРПОУ основними напрямками діяльності ВАТ «Азовзагальмаш» є: виробництво залізничних і трамвайних локомотивів та рухомого складу, виробництво нагрівальних котлів, виробництво корпусів для автомобілів та причепів, тобто ВАТ «Азовзагальмаш» є підприємством з особливо небезпечними умовами праці.

Протягом 2007 року відповідачем для забезпечення нормативу робочих місць у квітні 2007 році у штатні розклади були введені 70 вакантних посад для працевлаштування інвалідів (арк. справи 34-76). В 2007 році відповідач своєчасно звітував до Міського центру зайнятості м. Маріуполя про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів та потреби в працівниках - інвалідах за формою № 3-ПН станом на 30 січня 2007 року, 10 квітня 2007 року, 29 червня 2007 року, 17 серпня 2007 року, 1 жовтня 2007 року, 2 листопада 2007 року, 27 листопада 2007 року, 25 грудня 2007 року, а також у формі № 10 ПІ за 2007 рік (арк. справи 19 - 26). Приймав участь у ярмарках 19 жовтня 2007 року та ярмарок вакансій для осіб з обмеженою працездатністю у грудні 2007 року, що підтверджується оголошенням у газеті «Азовський машиностроитель» (арк. справи 102). Також, на протязі 2007 року відповідач інформував Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району м. Маріуполя про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів та потреби в працівниках - інвалідах за формою № 3-ПН поданням звіту про наявність вільних робочих місць та потреби в працівниках за станом на 30 січня 2007 року, 10 квітня 2007 року, 29 червня 2007 року, 17серпня 2007 року, 1 жовтня 2007 року, 2 листопада 2007 року, 25 грудня 2007 року (арк. справи 27 - 33). Відповідачем розміщувалися оголошення у газеті «Азовський машиностроитель», у програмі «Горсправка» на каналі ТОВ «ТРК «ТВ-7», у Прес центрі ВАТ «Азовмаш» щодо переліку вакансій, призначених для працевлаштування інвалідів.

Згідно з «Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, відповідач листом надав звіт до Донецького відділення Фонду соціального захисту інвалідів про середню річну заробітну плату на підприємстві, середню облікову чисельність штатних працівників облікового складу, кількість працюючих інвалідів за 2007 рік (арк. справи 4).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вакантні посади на ВАТ «Азовзагальмаш» для інвалідів не були зайняті не з вини відповідача, оскільки відповідачем були створені місця для інвалідів в необхідному обсязі, здійснені усі заходу для працевлаштування на ці місця інвалідів, але від запропонованої роботи інваліди відмовилися.

Крім того, пунктами 1, 3 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року № 314 (із змінами та доповненнями), зазначено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створені необхідні умови праці інваліда. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестовано відповідною комісією за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів та введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про охорону праці" підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

Пунктом 4 "Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року № 314, передбачено, що місцеві органи соціального захисту спільно з громадськими організаціями інвалідів з урахуванням рекомендацій МСЕК, побажань інвалідів, їх професійних навиків і знань готовлять пропозиції по створенню нових робочих місць для інвалідів. Пунктом 14 цього Положення встановлено, що підприємства створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

Крім того, відповідно до пункту 32 Положення про медико-соціальну експертизу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 року № 83, медико-соціальні експертні комісії видають особам, визнаним інвалідами, довідки МСЕК та індивідуальні реабілітаційні програми і в триденний строк надсилають копії цих документів управлінню праці та соціального захисту населення районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації та відповідному відділу, управлінню міської, районної у місті ради, на території якої проживає інвалід. Копія програми надсилається також підприємству, установі, організації, яка зобов'язана надавати соціальну допомогу і здійснювати реабілітацію інваліда.

За змістом цього "Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів", інших норм чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, створення підприємством для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації неможливе без наявності інваліда, пошуком якого зобов'язані займатися органи працевлаштування, визначені у статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ; на підприємства покладено обов'язок із забезпечення певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Матеріали справи свідчать про виконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем вжито передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги або заперечення.

Позивачем наявність підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році не доведені.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що відповідачем вжито всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування та за відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції прийняв постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, що обумовлює залишення постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Донецьк на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-12639/08 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-12639/08 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства «Азовзагальмаш», м. Маріуполь про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році, в сумі 1262305 грн. 80 коп. та пені у сумі 28275 грн. 52 коп. без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк пять днів складання судового рішення у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 17 жовтня 2008 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 21 жовтня 2008 року.

Головуючий: /підпис/ В.Г.Яманко

Судді /підпис/ Г.М.Міронова

/підпис/ К.П.Горбенко