Ухвала суду № 29216294, 29.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р.Справа № 2а-11919/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2012р. по справі № 2а-11919/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НКП "УКРТРАНССИГНАЛ"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" (далі - ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000960221 від 23.07.2012 року, та № 0001360221 від 09.10.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2012р. по справі № 2а-11919/12/2070 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" зареєстрований, як юридична особа. ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" перебуває на обліку у Основ'янській МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС та є платником податку на додану вартість.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ НКП "Укртранссигнал" за період з 01.07.2009 року по 31.12.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом №2073/22-104/30753379 від 10.07.2012 р.

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів: п.п. 138.1, п. 138.2, п. 138.2, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся у сумі 1365228,00 грн., у т.ч. за 2009 року на суму 102762,00 грн., за 2010 рік на суму 859065,00 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 820569,00 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 38496,00 грн., за рік 2011 на суму 403401,00 грн., в т.ч. за 3 квартал 2011 року на суму 103498,00 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 299903,00 грн.; ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 6 ст. 8, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Внаслідок чого зайво включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі на суму 1091022,50 грн., у т. ч. по періодах за липень 2010 року на суму 32734,00 грн., за вересень 2010 року на суму 812921,00 грн., за вересень 2011 року на суму 89998,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 155369,50 грн.

На підставі висновків акту перевірки №2073/22-104/30753379 від 10.07.2012 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000960221 від 23.07.2012 року, яким ТОВ НКП "Укртранссигнал" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 1605684,75 грн. (Один мільйон шістсот п'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 75 коп.), в т.ч. 1365228,00 грн. за основним платежем і 240456,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), № 0000970221 від 23.07.2012 року, яким ТОВ НКП "Укртранссигнал" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальній сумі 1636533,75 грн. (Один мільйон шістсот тридцять шість тисяч п'ятсот тридцять три гривні 75 коп.), в т.ч. 1091022,50 грн. за основним платежем і 545511,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Керуючись п.56.2, 56.3 ст.56 Податкового кодексу України та п.8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України №1001 від 23.12.2010 року (далі - Положення № 1001) позивач оскаржив вказані податкові повідомлення -рішення шляхом подання скарги від 25.07.2012 р.

Рішенням від 20.09.2012 р. № 4748/10/10-2-17 "Про результати розгляду скарги" ДПС у Харківській області ДПС скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000970221 від 23.07.2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ (штрафні санкції) у розмірі 211413,75 грн., в іншій частині вказане рішення та рішення № 0000960221 від 23.07.2012 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідачем, з урахуванням рішення Державної податкової служби у Харківській області від 20.09.2012 р. № 4748/10/10-2-17, прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0001360221 від 09.10.2012 року (замість скасованого повідомлення-рішення № 0000970221 від 23.07.2012 року). Не погодившись з рішенням про результати розгляду скарги ДПС у Харківській області від 20.09.2012 р. № 4748/10/10-2-17, позивач звернувся до ДПС України з повторною скаргою. Рішенням Державної податкової служби України від 16.10.2012 року № 3666/10/4-12/10-2115 скаргу позивача залишено без задоволення.

З дослідженого акту перевірки та рішень за результатами розгляду скарг позивача слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішень, слугував висновок про неправомірність формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій з контрагентами, котрі реально не відбулись, а отже не спричиняють реального настання правових наслідків. При цьому, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є висновок податкового органу про визнання правочинів, укладених між позивачем і ТОВ "Віва-авто", ПП "Укрбудпром-сервіс", ТОВ "Брокер Класік", ПП "Інтер-Буд-Комфорт", ПП "Хармарт", ТОВ "КАМО", такими, що не носять характеру реально вчиненої господарської операції.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правих актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем і ТОВ "Віва-Авто" укладено договір поставки від 01.09.2010 р. (а.с. 202-205, т.1).

Згідно умов даного договору, ТОВ "Віва-Авто" (Постачальник) зобов'язується передати у власність покупцеві товар, визначений у п. 1.2 цього договору.

За визначенням п. 1.2 Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару визначаються окремими специфікаціями. Постачання та передача товару здійснюється на умовах DDP згідно Інкотермс 2000 за адресою, я5ка вказана в специфікаціях (п. 5.3 Договору).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця за певну грошову суму.

Поставка товарно-матеріальних цінностей за вказаними договорами підтверджується видатковими накладними: № РН-010941 від 01.09.2010 р. на суму 1653800,00 грн., № 010942 від 01.09.2010 року на суму 1147605,00 грн., № РН-210921 від 21.09.2010 року на суму 728300,00 грн., № 300942 від 30.09.2010 року на суму 526970,00 грн., № РН-300943 від 30.09.2010 року на суму 7930,00 грн., що були віднесені позивачем до складу валових витрат.

Перелік найменування, кількість та вартість товару за вказаними накладними відповідає відповідним показникам, визначеним сторонами у специфікаціях до договору (а.с. 206-211, т.1).

Також у ході виконання договору позивач отримав від ТОВ "Віва-Авто" податкові накладні № 010942 від 01.09.2010 р. на суму ПДВ 330760,00 грн., № 010943 від 01.09.2010 р. на суму ПДВ 229521,00 грн., № 210914 від 21.09.2010 р. на суму ПДВ 145660,00 грн., № 300956 від 30.09.2010 р. на суму ПДВ 105394,00 грн., № 300957 від 30.09.2010 р. на суму ПДВ 1586,00 грн.

Вказані податкові накладні містять всі обов'язкові реквізити та повністю відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою товариства.

Надані позивачем платіжні доручення платіжними д: № 5308 від 07.10.2010 року на суму 350000,00 грн., № 5318 від 08.10.2010 року на суму 160000,00 грн., № 5326 від 11.10.2010 року на суму 200000,00 грн., № 5332 від 12.10.2010 року на суму 200000,00 грн., № 5346 від 13.10.2010 року на суму 200000,00 грн., № 5356 від 15.10.2010 року на суму 200000,00 грн., № 5358 від 15.10.2010 року на суму 200000,00 грн., № 5364 від 19.10.2010 року на суму 300000,00 грн., № 5377 від 20.10.2010 року на суму 100000,00 грн., № 5380 від 21.10.2010 року на суму 400000,00 грн., № 5390 від 22.10.2010 року на суму 400000,00 грн., № 5394 від 25.10.2010 року на суму 400000,00 грн., № 5399 від 26.10.2010 року на суму 413043,58 грн., № 5400 від 27.10.2010 року на суму 251811,60 грн., № 5401 від 27.10.2010 року на суму 251811,60 грн., № 5402 від 27.10.2010 року на суму 251811,60 грн., № 5404 від 28.10.2010 року на суму 599047,62 грн., засвідчують факт виконання позиваче зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника (а.с. 222-238, т.1).

Частиною 2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом -Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обов'язково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної.

Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного транспорту, нормами чинного законодавства не передбачено.

У спірних правовідносинах товар діставлявся автомобільним транспортом.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується товарно-транспортними накладними № РН-010941 від 01.09.2010 року, №РН-210921 від 21.09.2010 року, №РН-300942 від 30.09.2010 року (а.с. 181-183, т.2).

Товар оприбутковано на підставі видаткових накладних постачальника і передано на склад на підставі накладних на переміщення №УК-0000196 від 01.09.2010р., №УК-0000200 від 30.09.2010р., №УК-0000170 від 01.09.2010р., №УК-0000195 від 21.09.2010р., №УК-0000194 від 30.09.2010р (а.с. 184-188, т.2).

Крім того, слід відзначити, що придбаний позивачем товар був використаний у власній господарській діяльності. Частину товару продано як товар, а частину - використано як комплектуючі для виробництва готової продукції, яка реалізована покупцям позивача: Комунальному підприємству Харківський метрополітен на підставі договору № 708-09/МТП від 02.09.2010 року, ТОВ "МЕГА-МАКС" на підставі договору № 21 від 01.09.2010 року, ТОВ "НВП КС-Місат" на підставі рахунку-фактури № УК-071 від 30.09.2010 року, ВАТ ЗМК "Запорожсталь" на підставі договору № 20/2010/1642 від 15.11.2010 року, ТОВ НВП ХАРТРОН-ІНКОР ЛТД на підставі договору № 25 від 06.09.2011 року, Державному територіально-галузевому об`єднанню "Південно-Західна залізниця" відокремлений підрозділ Житомирська дистанція сигналізації та зв`язку на підставі договору №ПЗ/Ш-112844/НЮ від 12.10.2011 року, Державному підприємству "Південна залізниця" Відокремлений підрозділ "Лозівська дистанція сигналізації та зв`язку" на підставі договору № П/Ш-12618/НЮ від 03.05.2012 року, ТОВ "Торговий дім А.Т.І.С" на підставі договорів № 11 від 06 квітня 2012 року, № 15 від 19 квітня 2012 року, № 12 від 16 квітня 2012 року, № 20 від 07 травня 2012 року, № 27 від 01 липня 2012 року, ДП "Одеська залізниця" на підставі рахунку-фактури № УК-098 від 23 грудня 2010 року.

З матеріалів справи також слідує, що позивач виконав свої зобов'язання за договорами перед своїми покупцями, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, наявними в матеріалах справи, зокрема, накладними-вимогами на відпуск матеріалів у виробництво, калькуляціями, накладними на передачу готової продукції, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, виписками банку, які містять всі обов'язкові реквізити, передбачені вимогами чинного законодавства.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем та ПП "Укр.Будпром-сервіс" укладено три договори на розробку проектної продукції № 34 від 01.10.2009 р., № 46 від 01.10.2009 р., № 53 від 09.12.2009 р.

Згідно з умовами цих Договорів ПП "Укр.Будпром-сервіс" виконало і передало, а ТОВ НКП "УКРТРАНССИГНАЛ" прийняло роботи з розробки проектної документації на загальну суму 493260,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % у сумі 82210,00 грн., що підтверджується актом здавання-прийняття робіт від 02.12.2009 р. до договору № 46 від 01.10.2009 р., актом здавання-прийняття робіт від 28.12.2009 р. до договору № 34 від 01.10.2009 р., актом здавання-прийняття робіт від 28.12.2009 р. до договору № 53 від 09.12.2009 р., податковою накладною № 73802 від 02.12.2009 р., податковою накладною № 76402 від 28.12.2009 р., податковою накладною № 76403 від 28.12.2009 р.

Між позивачем та ТОВ "Брокер-класік" було укладено договір від 02.07.2010 р. № 17. На виконання умов цього договору ТОВ "Брокер-класік" поставило товар на загальну суму 25668,00 грн., в т.ч. ПДВ 4278,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 020710 від 02.07.2010 р., № 020710 від 02.07.2010 р. на суму 25668,00 грн.

Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною №.020710 від 02.07.2010 року.

Також між позивачем та ТОВ "Брокер-класік" укладено договір від 05.07.2010 р. № 18. На виконання умов цього договору ТОВ "Брокер-класік" поставило товар на загальну суму 170736,00 грн., в т.ч. ПДВ 28456,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 050713 від 05.07.2010 р. на суму 170736,00 грн.

Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною №.050713 від 05.07.2010 року. Товар оприбутковано на підставі видаткових накладних постачальника і передано на склад на підставі накладних на переміщення №УК-0000115 від 02.07.2010р., №УК-0000110 від 05.07.2010р.

Вказані первинні документи складені за типовими формами, містять всі обов'язкові реквізити, передбачені вимогами чинного законодавства.

ТОВ "Брокер-класік" були виписані на адресу позивача податкові накладні № 020710 від 02.07.2010 р. на суму ПДВ 4278,00 грн., № 050713 від 05.07.2010 р. на суму ПДВ 28456,00 грн.

Податкові накладні, виписані ТОВ "Брокер-класік" містять всі обов'язкові реквізити та повністю відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою товариства.

Крім того, придбаний позивачем товар був використаний у власній господарській діяльності.

З придбаних комплектуючих було вироблено готову продукцію, яка реалізована покупцям позивача: ТОВ "МЕГА-МАКС" на підставі договору № 21 від 01.09.2010 року, ТОВ "СПНУ-357" на підставі договору № 1-ВЭД/11 від 12.01.2011 року, ТОВ "Трансмультиторг" на підставі договору № 16 від 12.04.2010 року, ВАТ КЕЗ "Транссигнал" на підставі рахунків-фактур № УК-053 від 29.07.2010 року та № УК-055 від 06.08.2010 року, Державному територіально-галузевому об'єднанню "Південно-західна залізниця" Відокремлений підрозділ Конотопська дистанція сигналізації та зв'язку на підставі рахунків-фактур № УК-018 від 08.02.2011 року та № УК-063 від 04.10.2011 року, Відокремленому підрозділу Фастівська дистанція сигналізації та зв'язку Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на підставі рахунку фактури № УК-020 від 11.02.2011 року, Відокремленому підрозділу Фастівська дистанція сигналізації та зв'язку Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на підставі рахунків-фактур № УК-042 від 17.06.2011 року та № УК-043 від 17.06.2011 року, Державному підприємству "Південна залізниця" Відокремлений підрозділ "Кременчуцька дистанція сигналізації та зв'язку" на підставі рахунку-фактури № УК-012 від 13.02.2012 року, Державному підприємству "Південна залізниця" Відокремлений підрозділ "Сумська дистанція сигналізації та зв'язку" Державного підприємства "Південна залізниця" на підставі рахунку-фактури № УК-007 від 13.02.2012 року, Державному підприємству "Південна залізниця" Відокремлений підрозділ "Лозівська дистанція сигналізації та зв'язку" на підставі рахунку-фактури № УК-009 від 13.02.2012 року, Державному підприємству "Південна залізниця" Відокремлений підрозділ "Гребінківська дистанція сигналізації та зв'язку" на підставі рахунку-фактури № УК-010 від 13.02.2012 року, Комунальному підприємству "Київський метрополітен" на підставі договору №112-ДБМ від 16.09.2008 року, Шевченківській дистанції сигналізації та зв'язку Одеської залізниці на підставі рахунку-фактури № УК-049 від 26.07.2010 року, ТОВ "НАФТОКОМ-ОІЛ" на підставі рахунку-фактури № УК-045 від 07.07.2010 року.

Позивач виконав свої зобов'язання за договорами перед своїми покупцями, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, наявними в матеріалах справи, зокрема, накладними-вимогами на відпуск матеріалів у виробництво, калькуляціями, накладними на передачу готової продукції, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, виписками банку, які містять всі обов'язкові реквізити, передбачені вимогами чинного законодавства.

Таким чином, товар, придбаний позивачем у ТОВ "Брокер-класік", був використаний у власній господарській діяльності.

Також з матеріалів справи слідує, що між позивачем та ПП "ІНТЕР-БУД-КОМФОРТ" укладено договір від 30 вересня 2011 р. № 30/1.

На виконання зобов'язань за договором ПП "ІНТЕР-БУД-КОМФОРТ" поставило позивачеві товар, що підтверджується видатковою накладною № РН-031052 від 03 жовтня 2011 року на суму 417312,00 грн.; податковою накладною № 65 від 03 жовтня 2011 року на суму ПДВ 69552,00 грн.; товарно-транспортною накладною № Р3 від 03.10.2011 року; видатковою накладною № РН-071014 від 07 жовтня 2011 року на суму 215184,00 грн.; податковою накладною № 135 від 07 жовтня 2011 року на суму ПДВ 35864,00 грн.; товарно-транспортною накладною № Р3 від 07.10.2011 року.

За поставлений товар позивач здійснив розрахунок у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: №6392 від 28.11.2011 року на суму 150000,00 грн.; №6408 від 01.12.2011 року на суму 65184,00 грн.; №6409 від 01.12.2011 року на суму 84000,00 грн.; №6410 від 01.12.2011 року на суму 84000,00 грн.; №6411 від 01.12.2011 року на суму 84000,00 грн. №6412 від 01.12.2011 року на суму 84000,00 грн.); №6413 від 01.12.2011 року на суму 81312,00 грн.

Придбаний товар використаний Позивачем у власній господарській діяльності.

Між позивачем та ПП "Хармарт" було укладено договір від 26.08.2011 р. № 23/1. На виконання умов цього договору ПП "Хармарт" поставило товар на загальну суму 539988,00 грн., в т.ч. ПДВ 89998,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-100923 від 01.09.2011 р. на суму 160524,00 грн., № РН-200905 від 20.09.2011 року на суму 235095,00 грн., № РН-210904 від 21.09.2011 року на суму 144369,00 грн.

Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними №2109 від 21.09.2011 року, №2009 від 20.09.2011 року, №109 від 01.09.2011 року.

Товар оприбутковано на підставі видаткових накладних постачальника і передано на склад на підставі накладних на переміщення №РН-010923 від 01.09.2011р., №РН-010924 від 20.09.2011р., №РН-010925 від 21.09.2011р.

Вказані первинні документи складені за типовими формами, містять всі обов'язкові реквізити, передбачені вимогами чинного законодавства.

ПП "Хармарт" були виписані на адресу позивача податкові накладні № 31 від 20.09.2011 р. на суму ПДВ 26754,00 грн., № 167 від 20.09.2011 р. на суму ПДВ 39182,50,00 грн., № 176 від 21.09.2011 р. на суму ПДВ 24061,50 грн.

Податкові накладні, виписані ПП "Хармарт" містять всі обов'язкові реквізити та повністю відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою товариства.

Крім того, колегія суддів відзначає, що придбаний позивачем товар був використаний у власній господарській діяльності. Частину товару було продано як товар, а частину товару було використано як комплектуючі для виробництва готової продукції, яка реалізована покупцям позивача: Державному територіально-галузевому об`єднанню "Південно-Західна залізниця" відокремлений підрозділ Житомирська дистанція сигналізації та зв`язку на підставі договору №ПЗ/Ш-112844/НЮ від 12.10.2011 року, Державному підприємству "Південна залізниця" Відокремлений підрозділ "Лозівська дистанція сигналізації та зв`язку" на підставі договору № П/Ш-12618/НЮ від 03.05.2012 року, ТОВ НВП ХАРТРОН-ІНКОР ЛТД на підставі договору № 25 від 06.09.2011 року, СП "Служба сигналізації" КП "Київський метрополітен" на підставі договору № 20-ш-11 від 30.09.2011 року, ТОВ "КРОК Г.Т" на підставі договору № УК-019 від 12.03.2012 року.

З матеріалів справи слідує, що позивач виконав свої зобов'язання за договорами перед своїми покупцями, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, наявними в матеріалах справи, зокрема, накладними-вимогами на відпуск матеріалів у виробництво, калькуляціями, накладними на передачу готової продукції, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, виписками банку, які містять всі обов'язкові реквізити, передбачені вимогами чинного законодавства.

Таким чином, товар, придбаний позивачем у ПП "Хармарт", був використаний у власній господарській діяльності.

Між позивачем та ТОВ ТД "КАМО" укладено договори від 27.10.2011 р. № 35/2, від 27.10.2011 року № 35/1, від 26.10.2011 року № 32/1, від 26.10.2011 року № 32/2.

На виконання умов цих договорів ТОВ ТД "КАМО" поставило товар на загальну суму 932217,00 грн., в т.ч. ПДВ 155369,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-1110 від 31.10.2011 р. на суму 174048,00 грн., № РН-1107 від 31.10.2011 року на суму 258306,00 грн., № РН-1101 від 31.10.2011 року на суму 355455,00 грн., № РН-11021 від 31.10.2011 року на суму 144408,00 грн.

Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною №31102011 від 31.10.2011 року. Товар оприбутковано на підставі видаткових накладних постачальника і передано на склад на підставі накладних на переміщення №рн-1107 від 31.10.2011р., №рн-1101 від 31.10.2011р., №рн-1110 від 31.10.2011р., №рн-11021 від 31.10.2011р.

Вказані первинні документи складені за типовими формами, містять всі обов'язкові реквізити, передбачені вимогами чинного законодавства.

За поставлений товар позивачем були перераховані грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями: № 6450 від 13.12.2011 року на суму 50000,00 грн. № 6451 від 13.12.2011 року на суму 50000,00 грн. № 6452 від 13.12.2011 року на суму 44408,00 грн., № 6453 від 13.12.2011 року на суму 50000,00 грн., № 6454 від 13.12.2011 року на суму 50000,00 грн., № 6455 від 13.12.2011 року на суму 55592,00 грн., № 6462 від 14.12.2011 року на суму 51357,00 грн., № 6463 від 14.12.2011 року на суму 51357,00 грн., № 6464 від 14.12.2011 року на суму 50000,00 грн., № 6465 від 14.12.2011 року на суму 50000,00 грн., № 6466 від 14.12.2011 року на суму 24048,00 грн., № 6467 від 14.12.2011 року на суму 50000,00 грн., № 6468 від 14.12.2011 року на суму 23238,00 грн. № 6472 від 19.12.2011 року на суму 50000,00 грн., № 6473 від 19.12.2011 року на суму 50000,00 грн., № 6474 від 19.12.2011 року на суму 50000,00 грн., № 6475 від 19.12.2011 року на суму 50000,00 грн., № 6476 від 19.12.2011 року на суму 50000,00 грн., № 6477 від 19.12.2011 року на суму 50000,00 грн., № 6478 від 19.12.2011 року на суму 32217,00 грн.

ТОВ ТД "КАМО" були виписані на адресу позивача податкові накладні № 12 від 31.10.2011 р. на суму ПДВ 29008,00 грн., № 7 від 31.10.2011 р. на суму ПДВ 43051,00 грн., № 1 від 31.10.2011 р. на суму ПДВ 59242,50,00 грн., № 5 від 21.10.2011 р. на суму ПДВ 24068,00 грн.

Податкові накладні, виписані ТОВ ТД "КАМО" містять всі обов'язкові реквізити та повністю відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою товариства.

Придбаний позивачем товар був використаний у власній господарській діяльності. Частину товару було продано як товар, а частину товару було використано як комплектуючі для виробництва готової продукції, яка реалізована покупцям позивача: Комунальному підприємству "Київський метрополітен" на підставі договорів № 50-ДБМ/2011 від 24 жовтня 2011 року та № 27-ш-11 від 17 листопада 2011 року, ТОВ "Торговий дім А.Т.І.С" на підставі договорів № 15 від 19 квітня 2012 року, № 11 від 06 квітня 2012 року, № 20 від 07 травня 2012 року.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем і контрагентами підтверджується також фактом подальшого використання придбаного позивачем товару у власній господарській діяльності.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, накладним, платіжним дорученням, товарно-транспортним накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Окрім цього, в акті перевірки позивачем не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність факту реального виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманого товару у своїй господарській діяльності, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Втім, з цьому приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. З ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2012р. по справі № 2а-11919/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.