Ухвала суду № 29215396, 17.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 р.Справа № 2а-1870/8573/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Торгівельно-комерційної фірми "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.11.2012р. по справі № 2а-1870/8573/12

за позовом Торгівельно-комерційної фірми "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення, визнання акту нечинним,

ВСТАНОВИЛА:

Торгівельно-комерційна фірма "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач, ТКФ "Тополя" у формі ТОВ) звернулася до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2012року №0005131502/34970 та визнання нечинним акту перевірки від 20.07.2012 року №1811/152/21100272.

Свої вимоги мотивує тим, що податковим повідомленням-рішенням товариству збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб з 1% до 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Тому відповідачем нараховано суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 619,17грн., в тому числі: 412,78грн. - основний платіж, 206,39грн. - штрафна санкція. На думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить умовам договору та нормам Податкового кодексу України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.12 року у задоволенні позову торгівельно-комерційної фірми "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у м.Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2012року №0005131502/34970 відмовлено.

Провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання нечинним акту перевірки від 20.07.20129року №1811/152/21100272 - закрито.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що службовими особами ДПІ у м. Сумах проведена камеральна перевірка даних торгівельно-комерційної фірми "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, задекларованих в податковій декларації з плати за землю за 2012рік, за результатами якої складений акт від 20.07.2012року №1811/152/21100272 (а.с.6-8).

В ході перевірки встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за травень 2012 року, визначений торгівельно-комерційною фірмою "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в новій звітній податковій декларації з плати за землю за 2012рік, є меншим, ніж визначено Податковим кодексом України.

Так, платником податків визначене грошове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень 2012року по вул. Тополянська, 69 у м. Сумах у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до заниження грошового зобов'язання з орендної плати за вказаний період на 412,78грн., чим порушено вимоги пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України (а.с.7).

На підставі акту перевірки, ДПІ у м. Сумах винесла податкове повідомлення-рішення від 07.08.2012 року №0005131502/34970, яким ТКФ "Тополя" у формі ТОВ збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 619,17грн., в тому числі: 412,78грн.- основного платежу та 206,39грн. - штрафних (фінансових) санкцій (а.с.9).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, що викладенні в акті перевірки, відповідають дійсності, податкове повідомлення-рішення від 28.04.2012 р. №0000120040 відповідає нормам чинного законодавства, а позовна вимога про визнання нечинним акту перевірки не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, так як акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Порядок справляння плати за землю з 01 січня 2011року визначається Податковим кодексом України.

Так, пп.9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків.

Відповідно до пп.14.1.72, 14.1.73, 14.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього кодексу, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Відповідно до вимог п.288.1 та п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, у якому встановлюється розмір та умови внесення орендної плати.

Згідно пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Отже, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавного податку, тому з 01.01.2011року позивач повинен сплачувати річну суму платежу орендної плати не менше трикратного розміру земельного податку, що встановлюється ст.274 Податкового кодексу України.

В той же час перевіркою встановлено, що розмір орендної плати за земельну ділянку площею 515кв.м. по вул. Тополянській, 69 в м. Суми за травень 2012року, визначений платником податків у податковій декларації з плати за землю за 2012рік є меншим, ніж визначено вищевказаними нормами Податкового кодексу України.

Заниження розміру орендної плати призвело до заниження податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень 2012року на 412,78грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем обґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.08.2012року №0005131502/34970, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на загальну суму 619,17грн. (412,78грн. - за основним платежем, 206,39грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Посилання позивача на розмір орендної плати, визначеної у договорі оренди земельної ділянки є безпідставним, так як Податковим кодексом України орендна плата віднесена до загальнодержавного земельного податку і встановлена в розмірі не менше трикратного розміру земельного податку. Тому позивач з 01.01.2011року повинен сплачувати орендну плату, річна сума платежу по якій не може бути меншою трикратного розміру земельного податку.

Що стосується позовної вимоги про визнання нечинним акту перевірки від 20.07.2012року №1811/152/21100272, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі в цій частині вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про визнання нечинним акту перевірки не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, так як акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а зазначений документ висвітлює лише результат перевірки, містить докази, що підтверджують встановлені факти порушення вимог податкового законодавства, і не є актом суб'єкта владних повноважень (нормативно - правовим чи індивідуальної дії), у якому міститься певне рішення з приводу якогось питання, виконання якого може призвести до яких-небудь наслідків, а тому, у відповідності до положень п.1 ч.2 ст.17 КАС України не підлягає оскарженню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову в частині вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення від 07.08.2012року №0005131502/34970 та закрив провадження у справі в частині вимоги про визнання нечинним акту перевірки від 20.07.2012року №1811/152/21100272.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 05.11.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Торгівельно-комерційної фірми "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.11.2012р. по справі № 2а-1870/8573/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.