Ухвала суду № 29215005, 24.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2064/08/5/0170

24.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Єланської О.Е. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

представник позивача, КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби - Абсметов Зекер'я Неджванович, посвідчення №059311, від 11.03.2011, довіреність № 73/9/10-00 від 03.03.12

розглянувши апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 10.04.12 по справі № 2а-2064/08/5/0170

за позовом КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" (вул. Промислова, 9, м. Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (вул. Курортна, буд.57, м. Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.04.2012 позов Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби, - задоволено. Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0001531502/0 від 12.08.2008 року. Стягнено з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби (арк.с. 93-96).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що прийняте податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправним, висновки відповідача викладені в акті перевірки на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення не знаходять свого підтвердження.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Сакська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим Державної податкової служби, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (арк.с. 101).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні 24.09.2012 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення у справі яким в задоволенні адміністративного позову відмовити а повному обсязі.

В судове засідання, 24.09.2012, позивач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с.114), про причину неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію А01 №038408 відповідач, КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" зареєстровано в якості юридичної особи, перебуває на обліку в Сакській ОДПІ в АР Крим в якості платника податку на додану вартість (арк. с. 8).

19.10.2007 позивач надав в органи податкової служби податкову декларацію, де самостійно визначив до сплати суму податку на додану вартість за вересень 2007 року в розмірі 146700,00 грн. (арк. с.12-13).

12.08.2008 відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питання своєчасності сплати погоджених сум податкових зобов'язань по ПДВ за вересень 2007 року.

За результатами перевірки складено Акт № 1284/15-02/03347678 від 12.08.2008, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у вигляді несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань за вересень 2007 року (арк.с.11).

На підставі Акту перевірки відповідачем зроблено розрахунок штрафних санкцій по податку на додану вартість в розмірі 50% від суми несвоєчасно сплаченого зобов'язання, що становить 73350,02 грн.

15.08.2008 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001531502/0 про застосування до позивача 73350,02 грн. штрафних (фінансових) санкцій (арк.с.10).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

На правовідносини сторін, що виникли поширюються положення Податкового Кодексу України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-ХІІ від 04.12.1990, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі - Закон № 2181), Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон №168).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пункту 4.1 статті 4 Закону №2181, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону № 168 платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як свідчать матеріали справи, податкові зобов'язання позивача з податку на додану вартість за вересень 2007 були зменшені податковим органом на підставі платіжних доручень № 976 від 07.07.2008, № 1005 від 11.07.2008, № 1031 від 18.07.2008, № 1081 від 25.07.2008, № 1092 від 19.07.2008, № 1095 від 30.07.2008, № 1116 від 01.08.2008.

Згідно з пункту 7.7 статті 7 Закону №2181, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Однак, норми Закону №2181 та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено статтею 391 ЦК України. Відповідно до статей. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до частини 3 статті 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Таким чином судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідачем неправомірно змінено призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних дорученнях № 1435 від 03.10.2007 та № 1537 від 29.10.2007.

Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції. що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 1284/15-02/03347678 від 12.08.2008 року, щодо порушення позивачем граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2007 року необґрунтовані, оскільки такі висновки не відповідають належним первинним документам позивача (платіжним дорученням з іншим призначенням платежу).

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.04.12 по справі № 2а-2064/08/5/0170 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.04.12 по справі № 2а-2064/08/5/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна