Ухвала суду № 29214404, 29.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 р.Справа № 1570/3754/2012

Категорія: 8.2.14 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

за участю секретаря судового засідання Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пейд» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

14.06.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Пейд» (далі - ТОВ «Пейд») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007222301 від 26.03.2012 року про збільшення грошового зобов'язання - екологічного податку на суму 258 460 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що зазначене рішення ДПІ прийнято на підставі акту ДПІ від 12.03.2012 року № 42/22-2/31431743/163, висновки якого про зобов'язання позивача сплачувати екологічний податок є необґрунтованими та незаконними.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки від 12.03.2012 та прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року позовні вимоги задоволені. Визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0007222301 від 26.03.2012 року.

В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи наступне.

ТОВ «Пейд» зареєстроване 28.03.2001 року виконавчим комітетом Одеської міської ради. З цього ж часу взято на облік в органах державної податкової служби.

В період з 23.01.2012 року по 02.03.2012 року працівниками ДПІ проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по30.09.2011 року, за наслідками якої 12.03.2012 року складений акт № 42/22-2/31431743/163.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем в тому числі:

- пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, в наслідок чого до органів податкової служби не було подано розрахунок з екологічного збору за 2 квартал 2011 року.

До таких висновків ДПІ прийшла через недекларування та несплату позивачем екологічного податку по господарським операціям по оптової реалізації палива у 1-3 кварталі 2011 року.

26.03.2012 року ДПІ винесла податкове повідомлення-рішення № 0007222301, яким збільшила позивачу суму грошового зобов'язання з екологічного податку на суму 258 416 грн., в т.ч. за основним платежем 257 529 грн., за штрафними санкціями - 887 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач не є податковим агентом в розумінні п.241.2 ст.241 ПК України, а тому не повинен був нараховувати та сплачувати екологічний податок

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає його законним та обґрунтованим.

Так, пунктом 240.2. ст. 240 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Із аналізу п.240.2 ст.240 та ст. 244 Податкового кодексу України, вбачається, що чинним податковим законодавством встановлено обов'язок по відношенню до осіб, які використовують паливо в пересувних джерелах забруднення, сплатити певну грошову суму в якості екологічного податку з кожної тони використаного такою особою палива.

Статтею 241 Податкового кодексу України, передбачено, що податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

В свою чергу п.18.1 ст.18 цього Кодексу, встановлено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до пп. 14.1.57. Податкового кодексу України екологічний податок - це загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Сукупний аналіз наведених правових норм дозволяє зробити висновок, що податковий агент, з метою виконання вимог кодексу, повинен забезпечити включення суми екологічного податку в ціну палива, по якій таке паливо реалізується платнику екологічного податку - кінцевому споживачу. При цьому, податковий агент повинен забезпечити виконання вимог ст.244 Податкового кодексу України, тобто в ціні реалізації палива кінцевому споживачу повинна міститись сума екологічного податку у розмірах, вказаних ст. 244 Податкового Кодексу України. Наявність кількох оптових постачальників у ланцюгу до роздрібного продавця не є підставою для покладання функцій податкового агенту на кожного оптового постачальника у ланцюгу.

Правильним є висновок суду першої інстанції, що з метою недопущення подвійного оподаткування при перепродажу нафтопродуктів між оптовими постачальниками, при якому об'єкт оподаткування залишається незмінним, екологічний податок повинен закладатися в ціну палива тільки на одному етапі руху товару в ланцюгу «виробник - оптовик - роздрібний торговець». На користь цієї правової позиції свідчить зміни, внесені до ст.241 ПК України Законом України № 3609 від 07.07.2011 року, який набрав чинності з 06.08.2011 року, відповідно до яких податковими агентами по сплаті екологічного податку є суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника; які здійснюють ввезення палива на митну територію України.

З матеріалів справи вбачається, що контрагенти позивача, які продавали йому паливо, а саме ВАТ «Закарпатнефтепродукт - Мукачево», ТОВ «Західна нафтогазова компанія», підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна», ПАТ «Укртатнафта», сплатили відповідні суми екологічного податку, при цьому сума екологічного податку була ними ж включена у вартість палива, що підтверджується договорами поставки, видатковими накладними, письмовими повідомленнями, рахунками-фактурою, актами приймання-передачі (т.1 а.с. 96,110-113,123,136-138,148-158,164-170). В подальшому позивач реалізував оптовими партіями придбані нафтопродукти кінцевим покупцям ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», ДП «Маріупольський МТП», фінансово-економічному управлінню Чорноморського флоту Російської Федерації.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що підстав для покладання на позивача функцій податкового агенту в контексті спірних відносин немає, що у свою чергу зумовлює висновок суду про те, що висновки акту перевірки не враховують наведених вище вимог законодавства та обставин фактичної діяльності позивача з особами, у зв'язку з чим спірне повідомлення-рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, а отже підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пейд» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко