Постанова № 29214532, 30.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2013 р.Справа № 2-а-6329/10/2170

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції м. Херсона Херсонської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових (штрафних) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року податковий орган звернувся з адміністративним позовом про стягнення фінансових (штрафних) санкцій в розмірі 2144 грн. 80 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 01 червня 2010 року позивачем проведено перевірку магазину, що належить відповідачу щодо дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки складено акт, на підставі якого прийнято рішення про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 2144 грн. 80 коп. Відповідач не сплатила у встановлені законодавством строки суму штрафу, а тому дана сума заборгованості підлягає стягненню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року адміністративний позов було задоволено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державного бюджету фінансові санкції в розмірі 2144 (дві тисячі сто сорок чотири) грн. 80 коп. на р/р 31118104700002, код платежу 21080900, одержувач Держказначейство у м. Херсоні, код ЗКПО 24104230, УДК у Херсонській області, м. Херсон, МФО 852010.

В апеляційній скарзі фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зазначено, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 червня 2010 року відповідно до направлення від 01 червня 2010 року №379/237 позивачем проведено перевірку магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить відповідачу. Перевірка проведена з питань дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 01 червня 2010 року реєстраційний № 575/21/03/23/НОМЕР_1, на підставі якого прийнято рішення від 07 червня 2010 року № 0008932307 про застосування до відповідача в розмірі 2144 грн. 80 коп. за проведення розрахункової операції без використання КОРО та РК, що є порушенням п.5 ст.3 Закону № 265/95-ВР( сума фінансової санкції становить 17 * 20= 340 грн.) та за порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, що є порушенням п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР(902,4*2=1804,80 грн).

Після ознайомлення з актом перевірки найманий працівник відповідача відмовилась від його підписання та отримання другого примірника.

Рішення про застосування фінансових санкцій від 07 червня 2010 року № 0008932307 отримано відповідачем 11 червня 2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що беручи до уваги те, що ФОП ОСОБА_1 не оскаржено у встановленому законом порядку рішення про застосування штрафних санкцій, не сплачено у встановлені законодавством строки суму штрафу.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до п.1, п. 2, ч.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ із змінами та доповненнями (далі-Закон № 509-ХІІ) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених Законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, додержання валютного законодавства юридичними особами, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків, наявністю торгових патентів, а також застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 31.03.2005 року № 265/95-ВР (далі-Закон № 265/95 - ВР) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари( послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Пунктом 3 ст. 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Відповідно до ст. 20 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 21 Закону № 265/95-ВР встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 25 Закону № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Водночас висновок суду першої інстанції щодо не оскарження у встановленому законом порядку рішення про застосування штрафних санкцій є передчасним.

Так, апеляційним судом встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року було частково задоволено апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1, скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24.01.2011 року, а також прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції м. Херсоні №0008932307 від 07.06.2010 року в частині застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1804, 80 грн.

Не звернувши на ці обставини уваги, суд першої інстанції постановив незаконне рішення та помилково дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи, неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також висновки суду не відповідають обставинам справи, тому, керуючись п. 3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п. 3, п. 4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року у справі № 2-а-6329/10/2170 - скасувати.

Ухвалити у справі № 2-а-6329/10/2170 нову постанову, якою адміністративний позов Державної податкової інспекції м. Херсона Херсонської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, до державного бюджету фінансові санкції в розмірі 340 грн. на р/р 31118104700002, код платежу 21080900, одержувач Держказначейство у м. Херсоні, код ЗКПО 24104230, УДК у Херсонській області, м. Херсон, МФО 852010.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян