Ухвала суду № 29212421, 05.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 р. Справа № 9104/6799/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Дутки І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року у справі за позовом ТзОВ «ТОТ» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

У травні 2011 року ТзОВ «ТОТ» звернулося з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач зазначав, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «ТОТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2010 року за результатами якої складено акт №726/143/23-2/20790375 від 10.06.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «ТОТ» п. 5.1 ст. 5, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», у зв'язку із чим підприємством занижено податок на прибуток у розмірі 65 557 грн.; п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку із чим підприємством занижено податок на додану вартість на суму 52 445 грн.

На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0001612300/2/324 та №0001612300/2/325 від 01.01.2011 року згідно з якими ТзОВ «ТОТ» було визначено суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 24 278,25 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 19 422,00 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду та просив їх скасувати.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0001602300/2/325 та №0001612300/2/324 від 01.01.2011 року винесені ДПІ у Шевченківському районі м. Львова.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було проведено планову виїзну перевірку ТзОВ Фірма «ТОТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт №726/143/23-2/20790375 від 10.06.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «ТОТ» п. 5.1 ст. 5, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», у зв'язку із чим підприємством занижено податок на прибуток у розмірі 65 557 грн.; п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку із чим підприємством занижено податок на додану вартість на суму 52 445 грн.

На підставі даного акту винесено податкове повідомлення-рішення № 0001612300/2/324 від 10.01.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 19422,00 грн. (в т.ч. основний платіж 12 948,00 грн. та штрафні санкції 6474,00грн.), та податкове повідомлення-рішення №0001602300/2/325 від 10.01.2011, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 24278,25 грн. (в т.ч. основний платіж 16 185,50 грн. та штрафні санкції 8092,75 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що між ТзОВ Фірма «ТОТ» та ЛКП «Зелений Львів» було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №П-028 від 08.09.2006. На підставі даного договору ЛКП «Зелений Львів»передає, ТОВ «ТОТ» приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення першого поверху площею 75,80 кв.м. та приміщення підвалу площею 48,60 кв.м, що в загальному становить 124,40 кв.м. за адресою м.Львів, вул.Варшавська, 49.

Відповідно до умов п.4.1 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №П-028 від 08.09.2006 р. термін такого договору оренди визначений за згодою сторін з 08 вересня 2006 року до 07 вересня 2007 року та становить 11 місяців та 29 днів.

Відповідно до умов п.4.3. оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №П-028 від 08.09.2006 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Строк дії даної умови п'ять років з дати підписання даного договору.

Відповідно до ст. 793 ЦКУ (в редакції яка діяла на момент укладення договору) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.2 ст.631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до ч.3 ст.640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, оскільки на момент укладення договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №П-028 від 08.09.2006 року ст.793 Цивільного кодексу України було передбачено строк один рік та більше, а вищевказаний договір оренди було укладено на 11 місяців та 29 днів, тому нотаріальне посвідчення такого договору не вимагалося в момент його укладення та не було обов'язковим і після його пролонгації в порядку ст.764 Цивільного кодексу України, а тому посилання відповідача на нікчемність договору є протиправною.

За результатами виконання умов договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №П-028 від 08.09.2006 р. сторонами договору було підписано Акти передавання приймання наданих послуг на загальну суму 64742,00 грн. Вищевказані послуги з оренди були оплачені ТОВ Фірма «ТОТ» на рахунок ЛКП «Зелений Львів» у повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивачем надано усі копії Актів приймання-передавання наданих послуг оренди за період з 01.07.2007 року по 31.03.2010 року, які оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у якій зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З наведеного вище слідує, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0001602300/2/325 від 10.01.2011 року є необґрунтованим та такими що не відповідає чинному законодавству.

Стосовно визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість, суд встановив наступне.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги)відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чимитними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Судом встановлено, що виконання договору оренди нерухомого майна №П-028 від 08.09.2006 року, укладеного між позивачем та ЛКП «Зелений Львів», мало реальний характер, оскільки, як вбачається з реєстраційних даних позивача, приміщення яке було передано в оренду на виконання вищевказаного договору оренди і яке розташоване за адресою м. Львів, вул. Варшавська, 49, являється місцезнаходженням позивача. Надання послуг з оренди підтверджується відповідними первинним документами, а саме Актами передавання-приймання наданих послуг за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року. За результатами надання послуг з оренди ЛКП "Зелений Львів» було виписано податкові накладні: №14 від 31.07.2007р. на суму 305,88 грн.; №14 від 31.08.2007р. на суму 307,71 грн.; №13 від 30.09.2007р. на суму 314,48 грн.; №8 від 31.10.2007р. на суму 323,60 грн.; №10 від 30.11.2007р. на суму 330,72 грн.; №14 від 31.12.2007р. на суму 337,37 грн.; №5/01 від 31.01.2008р. на суму 347,46 грн.; №5/02 від 29.02.2007р. на суму 356,84 грн.; №6/03 від 31.03.2007р. на суму 370,40 грн.; №12/04 від 30.04.2008р. на суму 367,90 грн.; №11 від 30.05.2008р. на суму 372,68 грн.; №6 від 30.06.2008р. на суму 375,67 грн.; №7/07 від 31.07.2008р. на суму 402,31 грн.; №18 від 29.08.2008р. на суму 373,41 грн.; №7/09 від 30.09.2008р. на суму 377,52 грн.; №14/10 від 31.10.2007р. на суму 383,94 грн.; №10 від 28.11.2008р. на суму 389,70 грн.; №11 від 31.12.2008р. на суму 397,88 грн.; №14/01-09 від 30.01.2009р. на суму 409,42 грн.; №16/02-09 від 27.02.2009р. на суму 415,56 грн.; №8/03-09 від 31.03.2009р. на суму 421,38 грн.; №9/04-09 від 30.04.2009р. на суму 425,17 грн.; №22/05-09 від 29.05.2009р. на суму 427,30 грн.; №14/06.09 від 25.06.2009р. на суму 432,00 грн.; №19/07 від 31.07.2009р. на суму 431,57 грн.; №10/08 від 31.08.2009р. на суму 430,70 грн.; №12/09 від 30.09.2009р. на суму 434,15 грн.; №7/10 від 30.10.2009р. на суму 438,06 грн.; №9/11 від 30.11.2009р. на суму 442,87 грн.; №10/12 від 30.12.2009р. на суму 446,86 грн.; №6 від 29.01.2010р. на суму 454,90 грн.; №6 від 26.02.2010р. на суму 463,55 грн.; №7 від 31.03.2010р. на суму 467,72 грн.; що в загальному становить - 12 948,00 грн.

У відповідності до вимог пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів(робіт, послуг). Підставою віднесення Позивачем до податкового кредиту сум податку сплаченого (нарахованого) у звітному періоді (липень 2007 березень 2010 р.р.), були податкові накладні, які, згідно вимог пп. 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону, були виписані надавачем (виконавцем) послуг ЛКП „Зелений Львів" в момент виникнення у останнього податкових зобов'язань.

За таких обставин, висновки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про те, що позивач не мав права на податковий кредит на підставі складених ЛКП «Зелений Львів» податкових накладних, є помилковими.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року у справі №2а-6010/11/1370 - без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.02.2013 року