Ухвала суду № 29198910, 08.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"08" лютого 2013 р. Справа № 5017/1500/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівГрека Б.М., Палія В.В. (доповідач)розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішеннягосподарського суду Одеської області від 13.09.2012та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 06.12.2012у справі№ 5017/1500/2012за позовомДепартаменту комунальної власності Одеської міської ради доФізичної особи -підприємця ОСОБА_3простягнення 17 614,97грн.

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 26.12.2012 №01-13/7419, у якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 13.09.2012 і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 зі справи № 5017/1500/2012, та прийняти нове рішення.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення, з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (пп.1,5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір"). Розмір мінімальної заробітної плати станом на 2012 рік визначено Законом України "Про державний бюджет України на 2012 рік" та становив 1 073,00 грн.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету" Вищий господарський суд України визначений згідно переліку органом, що контролює справляння надходжень до бюджету, зокрема, суд зобов'язаний забезпечити відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів.

Предметом спору є питання про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 заборгованості по орендній платі у розмірі 17614,97грн.

Втім, до касаційної скарги не додано документів, підтверджуючих сплату (надходження) судового збору до державного бюджету у встановлених порядку і розмірі.

Скаржником до касаційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги в строк до винесення Вищим господарським судом України постанови у справі № 5017/1500/2012.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Обставини, на які посилається у клопотанні скаржник, а саме, неодержання з Державної казначейської служби України платіжного доручення на підтвердження сплати судового збору з незалежних від Департаменту причин, не є підставою для відстрочення сплати судового збору. При цьому суд враховує, що з моменту подання касаційної скарги через суд апеляційної інстанції (26.12.2012 року згідно вхідного штампу на касаційній скарзі) і до винесення Вищим господарським судом України даної ухвали минув 1 місяць та два тижні, проте, документи на підтвердження сплати (надходження) судового збору до державного бюджету до суду касаційної інстанції від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради не надходили.

Відповідно до п. 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 4 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

1. Клопотання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про відстрочення сплати судового збору - відхилити.

2. Касаційну скаргу на рішення господарського суду Одеської області від 13.09.2012 і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 зі справи № 5017/1500/2012 повернути Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Головуючий В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В. В. Палій