Рішення № 29194196, 24.12.2012, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

24.12.2012

Справа № 410/4534/12

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

24 грудня 2012 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Алтуніна О.В.,

при секретарі Прохорові С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ювілейне цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Надра»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

07.09.2012 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 13.12.2006 року між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 64 950 грн. під 16% річних з кінцевим терміном повернення 12.12.2011 року.

Того ж дня, в якості забезпечення виконання позичальником зобов?язань за даним договором, між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, згідно якого останній поручився перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов'язань по кредитному договору.

Однак, взятих на себе зобов'язань, ОСОБА_1 не виконує, у зв'язку з чим, станом на 19.07.2012 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 510 315 грн. 46 коп.

В судове засідання представник позивача не з'явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позов піддтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 визнав позов в частині стягнення 63 893 грн. Вказував на наявність підстав зменшення пені за кредитним договором та неправильний розрахунок банком індексу інфляції.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечували проти позову, посилаючись на закінчення строку дії договору поруки.

Вислухавши пояснення сторони відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Встановлено, що відповідно до укладеного договору №8/2006/980-к/1579-А від 13.06.2006 року відповідач ОСОБА_1 отримав від ВАТ КБ «Надра»(ПАТ КБ «Надра»після зміни найменування) кредит у розмірі 64 950 грн. під 16% річних з кінцевим терміном повернення 12.12.2011 року.

Того ж дня, в якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за даним договором, між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, згідно якого остання поручилася перед банком за виконання ОСОБА_3 зобов'язань по кредитному договору.

Проте, ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення сум кредиту не виконав, у зв'язку з чим, станом на 19.07.2012 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 510 315 грн. 46 коп., що складається з 63 893,01 грн. заборгованості по кредиту, 55 856,69 грн. відсотків, 16 756,87 грн. комісії, 325 250,50 грн. пені, 6 495 грн. штрафу та 42 063,39 індексу інфляції.

У відповідності до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог даного кодексу.

Статтею 530 ЦК України визначається, що зобов'язання повинні бути виконанні у встановлений строк його виконання.

Відповідно до ст.ст.1049,1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Враховуючи, що відповідачем ОСОБА_1 порушені умови договору та наведені норми матеріального права, вимоги банку про стягнення заборгованості за договором в частині кредиту, відсотків, пені та індексу інфляції є обґрунтованими.

Разом з цим, суд відмовляє в задоволені вимог банку про стягнення штрафу з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пунктами 5.1, 5.2 кредитного договору передбачена відповідальність позичальника за порушення взятих на себе зобов'язань, а саме: пеня в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення та штраф у розмірі 10% від суми кредиту. Тобто за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду, що не узгоджується з приписами ст.61 Конституції України.

Крім цього, розмір пені значно перевищує заборгованість відповідача за кредитом, а тому підлягає зменшенню до 60 000 грн., що, на думку суду, відповідатиме ч.3 ст.551 ЦК України.

Вимоги банку щодо солідарного стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Частиною 4 ст.559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно п.5.3 вищевказаного договору поруки, дія договору закінчується належним виконанням Позичальником взятих на себе зобов'язання по кредитному договору чи виконанням Поручителем своїх зобов'язань, згідно з умовами цього договору.

Проте, така умова договору не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Позивач звернувся до суду 07.09.2012 року, отже пропустив встановлений законом шестимісячний строк пред'явлення вимоги до поручителя (строк виконання основного зобов'язання 12.12.2011 року), що потягло припинення поруки, а тому вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню 2 215 грн. 43 коп. судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 74, 79, 84, 88, 212, 215, 214 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 3, 11, 13-16, 252, 526, 527, 530, 554, 559, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ПАТ КБ «Надра»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра»63 893 грн. 01 коп. заборгованості по кредиту, 55 586 грн. 69 коп. відсотків, 60 000 грн. пені, 42 063 грн. 39 коп. індексу інфляції та 2 215 грн. 43 коп. судового збору, а всього стягнути 223 758 грн. 52 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В.Алтунін