Рішення № 29193571, 19.12.2012, Армянський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 102/1317/2012

Провадження № 2/102/330/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2012

Армянський міський суд АР Крим у складі: головуючого судді Шестаковської Л.П., за участю секретарів Усікової А.А., Нестереня Н.А., представника позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника третьої особи ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6, розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Армянську АР Крим цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» в особі філії «Кримська дирекція» АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, третя особа ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ:

27.07.2012 року Армянським міським судом було відкрито провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» в особі філії «Кримська дирекція» АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.

Позивач просить стягнути солідарно на свою користь з усіх чотирьох відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 83000 грн., стягнути солідарного свою користь з трьох відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 180000 грн., та солідарно з усіх чотирьох відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 760000 грн.,

Зазначене провадження відкрито після повернення до Армянського міського суду із Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ кримінальної справи № 1-6/2011 з ухвалою цього суду від 21.06.2012 року, якою задоволено касаційну скаргу представника цивільного позивача ПАТ «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» та справу у частині вирішення цивільного позову направлено на новий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Позов вмотивований тим, що відповідачі, як посадовці Армянського відділення ФКД АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», 23.09.2008 р. та 29.10.2008 р. діючи умисно та за попередньою змовою, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, використали всупереч інтересам юридичної особи публічного права свої повноваження, склали та видали завідомо неправдиві офіційні документи, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді видачі Армянським відділенням ФКД АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» кредитів на загальну суму 263000 грн., що є коштами, вилученими у банку по підробленим кредитам, оформленим на ім'я наступних осіб: ОСОБА_8 - 6500 грн., ОСОБА_9 - 43300 грн., ОСОБА_10 - 43300 грн., ОСОБА_11 - 43300 грн., ОСОБА_12 - 43300 грн., ОСОБА_13 - 43300 грн., ОСОБА_14 - 40000 грн.

Позивач вказує у позовній заяві, що у ході досудового слідства було встановлено, що ОСОБА_4 приймала участь в скоєнні злочину тільки при оформлені кредитів на ім'я ОСОБА_13 на суму 43300 грн. та на ім`я ОСОБА_14 на суму 40 000 грн., тобто на загальну суму 83300 грн.

Решта троє відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 приймали участь в скоєнні злочину при оформлені кредитів на ім'я ОСОБА_13 на суму 43300 грн., ОСОБА_14 на суму 40000 грн., ОСОБА_9 на суму 43300 грн., ОСОБА_10 на суму 43300 грн., ОСОБА_11 на суму 43300 грн., ОСОБА_12 на суму 43300 грн., ОСОБА_8 на суму 6500 грн., тобто всього на загальну суму 263000 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги у частині солідарної відповідальності відповідачів, посилається на ст. 1190 ЦК України та стверджує, що спільними діями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 завдано матеріальної шкоди в сумі 83000 грн.; а спільними діями ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 позивачу завдано матеріальної шкоди у розмірі 180000 грн.

Крім того, позивач стверджує, що спільними діями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 йому завдана моральна шкода, яку він оцінює у сумі 760000 грн. та обґрунтовує втратами немайнового характеру, що настали в зв'язку з приниженням ділової репутації фінансової установи, зниженням її престижу, підривом довіри до її діяльності.

Те, що у банку працюють особи, які підробляють документи і оформлюють кредити на осіб, які їх не отримували, за твердженнями позивача стало відомо населенню Армянська починаючи з березня 2009 року. Позивач при цьому посилається на свідчення свідка у кримінальній справі ОСОБА_11 щодо того, що про оформлений на її ім`я кредит вона дізналася у лютому 2009 року, а через деякий час до неї вже зверталися інші люди, на котрих теж були оформлені кредити. Позивач припускає, що відомості про оформлення кредиту на ОСОБА_11 були відомими невизначеному колу людей, які у свою чергу розповсюджували відомості про злочинні діяння в Армянському відділенні банку.

Зі свідчень свідка ОСОБА_15 позивач доходить висновку про те, що злочинними діями ОСОБА_2 дискредитована діяльність банку щодо втілення програми «зарплатний проект».

Зі свідчень свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_16 позивач зробив висновок про їх впевненість, що наявність кредиту в них пов'язано з оформленням зарплатних карток, оскільки банк збирав документи, по яким у подальшому злочинним шляхом можливо оформити на володільця карти кредит.

Тобто, стверджує позивач, у громадян склалася думка, що при оформлені документів під зарплатні картки злочинці отримують можливість оформити кредити на ім'я держателів цих карток, що підриває довіру населення до використання платіжних карток банку.

Крім тього, позивач зазначає у позовній заяві, що з фінансових результатів діяльності Армянского відділення з'ясовується, що після відкриття кримінальних справ, пов'язаних зі злочинною діяльністю посадовців Армянского відділення, за період з початку 2009 року до початку 2010 року відтік депозитов склав суму 759 335,47 грн. Саме відштовхуючись він неї позивач і визначив розмір моральної шкоди як 760000 грн.

У ході судового розгляду справи представник позивача ОСОБА_1, який був присутній тільки у перших трьох судових засіданнях (15 та 22 серпня та 9 жовтня 2012 року) позов підтримав у повному обсязі, просить суд цей позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, подальші судові засідання він, посилаючись на надані статтею 158 ЦПК України права, просив провести за відсутності представника позивача, розглядаючи справу відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України не інакше, як в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін. Представник позивача вважає, що банк більше не повинен надавати інших доказів ніж ті, що встановлені вироком суду (т. 3, а.с. 11).

Відповідач ОСОБА_7, не дивлячись на численні судові виклики, що направлялися йому, так жодного разу у судове засідання і не з`явився. У порядку ч.4 ст. 169 ЦПК України суд розглядав справу за відсутності ОСОБА_7, на підставі наявних у справі даних та досліджених у суді доказів.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пред`явлений до них позов не визнали, вважають його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Вони стверджують, що їх злочинними діями ніякої шкоди: ні матеріальної ні моральної позивачу спричинено не було, а тому позов просять залишити без задоволення.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 пояснила у суді, що позивач для повного погашення грошових зобов'язань за переліченими вище незаконно оформленими ними кредитними договорами (на ім'я ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,) не використав свої безпосередні права та обов'язки, як це передбачено цілим рядом банківських інструкцій. ОСОБА_2 вважає, що сам позивач за весь час досудового слідства та судового розгляду у кримінальній справі не був зацікавленим у погашенні кредитних коштів по переліченим вище кредитним договорам та у отриманні прибутку від них. Вона посилається на поняття збитку, визначеного статтею 224 Господарського кодексу України, де під збитками розуміються понесені стороною витрати або пошкодження її майна, а також не отримані нею прибутки, які управомочена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язань. Саме ці витрати позивач просить стягнути з відповідачів. Однак, ОСОБА_2 стверджує, що позивачем перелічені вище кредитні договори, як всі кредитні договори, які укладаються у цій банківській установі, були застраховані і у разі настання страхового випадку (непогашення кредиту) банк завжди отримує страхове відшкодування, яке покриває всі збитки від кредитного ризику. ОСОБА_2 вважає, що збитки він злочинно оформлених відповідачами кредитних договорів, про які йде мова у вироку Армянського міського суду від 15.08.2011 року, безумовно відшкодовані позивачу страховою компанією, з якою у позивача існував договір страхування кредитних ризиків, проте назва страхової компанії їй достовірно не відома, а позивач таку інформацію суду не надає, не дивлячись на неодноразові запити суду.

Відповідач ОСОБА_2 вказала, що вдповідно до п.16 ч.4 статті 6 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 року № 85/96 до видів добровільного страхування відноситься страхування кредитів, у тому числі відповідальність позичальника за не погашення кредиту. Таким чином, страхування кредитних договорів є обов`язковим для всіх банків і таке страхування здійснювалося і здійснюється і Банком «Клірінговий дім». Непогашення застрахованого договору кредиту відноситься до страхового випадку, що на підставі Закону України «Про страхування» не є витратами (збитками), понесеними банком, які б банк отримав внаслідок належного виконання зобов'язань позичальником. Відтак, відповідно до цього Закону та наявності страхового відшкодування, отриманого банком, суми непогашеного кредиту (навіть безнадійного) не є збитком для банку, бо банк збитку у даному випадку не несе. ОСОБА_2 наполягає на тому, що у банку немає ні правових ні фактичних підстав відносити суми не погашених кредитів на свої збитки.

Відповідач ОСОБА_2 посилається також на п.п. 4, 5, 6 ст. 5 Закону України «Про прибуток», де сказано, що банк у разі страхування кредиту та не повернення його суми позичальником не вправі застосовувати Закон «Про прибуток», в відповідно відсутні підстави для збільшення суми валового доходу при отриманні страхового відшкодування.

ОСОБА_2 також звертає увагу суду на п.1.5 Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями № 279 від 06.07.2000 року, затвердженого Правлінням НБУ. Зазначеною відомчою нормою передбачено, що Банк за виданими у кредит сумами здійснює формування резервів на покриття можливих втрат за такими кредитними операціями. При цьому, як вказано у підпункті 12.2.3 статті 12 Закону України «Про прибуток» резерв створюється за рахунок збільшення валових витрат банку. Також відповідно до ч. 3 п.1.8 вищезазначеного Положення резерв під кредитні ризики використовується тільки для покриття збитків за не погашеною позичальником заборгованістю за кредитними операціями, і тільки лише за основним боргом, стягнення якого не можливе. Оскільки фактичне повернення кредитів здійснювалося за рахунок надходжень страхових сум, то використання вказаного резерву в даному випадку не відбувалося и не відбулося. А відповідно збитки у банку в даному випадку не виникли. Щодо кредитів на ім'я ОСОБА_13 та ОСОБА_10 відповідач ОСОБА_2. звернула увагу суду на ту обставину, що відповідно до листа Банку, який є у матеріалах справи, вказані два кредити переоформлені на інших осіб за їх згодою, і що ці два кредити вважаються банком погашеними. Таким чином, переоформлення кредитів вказує на те, що кредитні кошти списані з однієї фізичної особи на іншу. Згідно наданих суду банком квитанцій також вбачається, що зазначені кредити погашені, а не переписані на іншу особу.

Крім цього, зазначила ОСОБА_2, за всіма шістьма кредитами, які відповідачам інкримінувалися у кримінальній справі, є діючий та ніким не скасований договір поруки № 01/2008-01П від 12.12.2008 року, згідно якого ОСОБА_5, третя особа у справі на стороні відповідачів, є поручителем за всіма договорами кредиту. Таким чином, у банку була раніше та є і нині можливість вимагати погашення боргу за договорами кредиту за рахунок поручителя, оскільки виконання обов`язків за кредитними договорами покладено як на позичальника (боржника), так і на поручителя, оскільки згідно договору поруки позичальник та поручитель є солідарними боржниками.

Крім того ОСОБА_2 вказала, що всі інкриміновані відповідачам кредитні договори та ряд інших були ще й забезпечені заставою відповідно до договору застави № 03/2009 від 15.01.2009 року, де заставодавцем виступає також третя особа на стороні відповідачів ОСОБА_5, а заставодержателем - банк (позивач). Заставленим майном (предметом застави) відповідно до вказаного договору було рухоме майно - товари в обігу, взуття, сумки, одяг, належні заставодавцю ОСОБА_5 Цей договір забезпечував вимоги заставодержателя, що випливають із кредитних договорів, за умовами яких позичальники зобов`язані повернути Заставодержателю кредити на загальну суму 456500 грн., проценти та штрафні санкції, що випливають із цих кредитних договорів. Відповідно до п. 3.2.2. договору застави № 03/2009 від 15.01.2009 року заставодержатель (позивач) зобов`язаний був здійснити реєстрацію предмета застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Однак, з невідомих причин заставодержатель (позивач) цього обов`язку, передбаченого договором застави, не виконав. Під час досудового розслідування у кримінальній справі щодо ОСОБА_5 заставлене майно працівниками було вилучено у якості доказів, перебувало на зберіганні до винесення вироку відносно ОСОБА_5 , а потім вироком суду від 19 листопада 2010 року було конфісковано у дохід держави, оскільки фактично воно виявилося не заставленим, не внесеним до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, саме з вини позивача. Таким чином, говорить ОСОБА_2, ніби-то заставлене майно протягом більше року продавалося, за кожен проданий товар виручалися кошти, які повинні були вноситися до каси банку на погашення кредиту. Банк мав реальну можливість та міг протягом року реалізувати предмети застави у рахунок погашення боргу за кредитними договорами як по тілам кредитів так і по простроченим відсоткам, проте цього не зробив, що створює враження відсутності заінтересованості банку в отриманні коштів по кредитним договорам і знову наводить на думки про те, що банк по ним вже давно отримав страхові відшкодування.

Щодо вимоги у частині моральної шкоди ОСОБА_2 пояснила, що позивачем будь- яких належних та допустимих доказів на обґрунтування цієї вимоги суду не надано, тому у цій частині позову також належить відмовити.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повністю підтримали позицію відповідача ОСОБА_2, погодившись з її доводами та аргументами.

Залучена до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача громадянка ОСОБА_5 до суду жодного разу не з`явилася, направивши до суду свого представника - адвоката ОСОБА_6 Представник третьої особи, ознайомившись із матеріалами справи та вислухавши відповідачів, вважає, що позов обґрунтований частково, лише у частині стягнення з відповідачів солідарно матеріального збитку, спричиненого невиконанням кредитного договору, оформленого на ім`я ОСОБА_14 у розмірі 40000 грн.

Щодо кредитів на ім'я ОСОБА_13 та ОСОБА_10 то у матеріалах справи є довідка позивача від 20.08.2012 року про те, що зазначені кредити погашені у березні 2009 року після початку досудового слідства у кримінальних справах (т.2, а.с. 252), а відтак не можуть бути прийняті судом до уваги, як понесені банком збитки.

Щодо збитку у розмірі 6500 грн. за кредитним договором на ім`я ОСОБА_17, то така вимога у цивільному позові у межах кримінальної справи пред`явлена позивачем неконструктивно та необгрунтовано, оскільки такого епізоду у кримінальній справі немає і обвинувачення відповідачам щодо фальсифікації цього договору кредиту не висувалося, у вироку про такий договір мова не йде взагалі.

Що ж до кредитних договорів на ім`я ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_18, то представник третьої особи зазначив, що у суді при дослідженні витребуваних із Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим цивільних справ безспірно встановлено, що вже існують винесені вказаним судом судові рішення про стягнення на користь позивача сум за тілом та відсотками по вказаним трьом кредитним договорам, що такі рішення набрали законної сили, та що представником позивача по кожній справі отримані виконавчі листи, які підлягають виконанню та строк пред`явлення їх до виконання ще не сплив. Відтак стягнуті вказаними судовими рішеннями кошти, що підлягають виконанню у передбаченому цивільним процесуальним законом порядку, не можуть у іншій цивільній справі фігурувати повторно, але вже як збитки, бо це буде повторним стягненням на користь позивача, що не допускається.

Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди адвокат ОСОБА_6 вважає заявленими необґрунтовано та безпідставно, а тому вважає їх такими, що не можуть підлягати задоволенню.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідачів, що з`явилися, представника третьої особи, вивчивши матеріали цієї цивільної справи з матеріалами, виділеними із кримінальної справи № 1-6/2011, вивчивши матеріали чотирьох цивільних справ, отриманих за запитом від Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що вироком Армянського міського суду від 19.11.2010 року ОСОБА_5 була визнана винною у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 358 ч.2, 358 ч.3, 366 ч.1, 27 ч.5 -364 ч.2, 209 ч.1 КК України, та їй із застосуванням ст.ст. 70, 75,76 КК України було призначено кримінальне у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю на строк 3 роки, без конфіскації особистого майна, з конфіскацією у дохід держави майна, здобутого злочинним шляхом, перерахованого у вироку (коробки із взуттям), від призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_5 звільнена з випробовуванням на строк 3 роки з покладенням на неї обов`язків, передбачених п.п. 3-4 ч.1 ст. 76 КК України.

Вироком Армянського міського суду від 15.08.2011 року ОСОБА_2 було засуджено за ст.ст. 364-1 ч.2, 366 ч.2,70 ч.1, 75 КК України за те, що вона, перебуваючи на посаді керуючого Армянського відділенням ФКД АБ «Кліринговий дім», 23.09.2008 року та 29.10.2008 року, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , умисно, діючи з неправомірною вигодою для інших осіб (за матеріалами кримінальної справи це ОСОБА_5), використала всупереч інтересам юридичної особи приватного права свої повноваження, а також склала та видала завідомо неправдиві офіційні документи, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді видачі Армянським відділенням ФКД АБ «Кліринговий дім» кредитів на загальну суму 256500 грн. на ім`я осіб, які для отримання кредиту до банку не зверталися, а саме: ОСОБА_9 - 43300 грн., ОСОБА_10 - 43300 грн., ОСОБА_11 - 43300 грн., ОСОБА_18 - 43300 грн., ОСОБА_13 - 43300 грн., ОСОБА_14 - 40000 грн.

Вироком Армянського міського суду від 15.08.2011 року ОСОБА_3 засуджено за ст.ст. 27 ч.5, 364-1 ч.2, 358 ч.2, 70 ч.1, 75 КК України за те, що вона, перебуваючи на посаді старшого касира Армянського відділення ФКД «Кліринговий дім» 23.09.2008 року та 29.10.2008 року, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб (ОСОБА_5), вчинила пособництво ОСОБА_2 у використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, а також підробила заявки на отримання готівки із каси банку.

Вироком Армянського міського суду від 15.08.2011 року ОСОБА_4 засуджено за ст.ст. 358 ч.1, 358 ч.2, 70 ч.1, 75 КК України за те, що вона, перебуваючи на посаді головного бухгалтера Армянського відділення ФКД «Кліринговий дім», 23.09.2008 року та 29.10.2008 року, підробила документи, що дають право на отримання кредиту від імені осіб, які з даними проханнями до банку не зверталися.

Вироком Армянського міського суду від 15.08.2011 року ОСОБА_7 засуджено за ст.ст. 358 ч.1, 358 ч.2, 70 ч.1, 75 КК України за те, що він, перебуваючи на посаді головного економіста Армянського відділення ФКД «Кліринговий дім», 23.09.2008 року та 29.10.2008 року, підробив документи, що дають право на отримання кредиту від імені осіб, які з даними проханнями до банку не зверталися.

У ході розгляду обох згаданих вище кримінальних справ було встановлено, що у касі Армянського відділення ФКД «Кліринговий дім» грошові кошти (кредити) від імені ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_14 отримала підприємець ОСОБА_5, яка вироком Армянського міського суду від 19.11.2010 року була засуджена за ст.ст. 358 ч.2, 358 ч.3, 366 ч.1, 27 ч.5, 364 ч.2, 209 ч.1, 70, 75,7 6 КК України.

Вироком Армянського міського суду АР Крим у справі № 1-6/2011 від 15.08.2011 року у задоволенні цивільного позову позивача ПАТ «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» було відмовлено. Після перегляду зазначеного вироку у касаційному порядку ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.06.2012 року було задоволено касаційну скаргу представника цивільного позивача ПАТ «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» та справу у частині вирішення цивільного позову направлено на новий розгляд у порядку цивільного судочинства. В цій ухвалі суд касаційної інстанції зазаначив, що слушними є доводи представника цивільного позивача про порушення вимог закону при вирішенні цивільного позову, оскільки суд першої інстанції послався на ту обставину, що судові рішення про стягнення з позичальників грошових коштів вступили в законну силу та підлягають виконанню, однак дана обставина судом не перевірялася.

З метою усунення виявленого порушення закону Армянським міським судом із Красноперекопського міськрайонного суду були витребувані відповідні чотири цивільні справи, а саме щодо розгляду спорів в інтересах ПАТ «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» за кредитними договорами на ім`я: ОСОБА_14 (щодо кредитного договору № 0050109/1551-2008 від 29.10.2008 року), ОСОБА_18 (щодо кредитного договору № 0050106/1506-2008 від 23.09.2008 року), ОСОБА_9 (щодо кредитного договору № 0050106/1509-2008 від 23.09.2008 року), ОСОБА_11 (щодо кредитного договору № 0050106/1507-2008 від 23.09.2008 року).

Відмовляючи у частині позовних вимог суд виходить із того, що, по-перше, відповідно до довідки від 20.12.2012 р., вих. № 491, підписаної представником АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» ОСОБА_1, кредити на ім'я ОСОБА_13 та ОСОБА_10 погашені у березні 2009 року після початку досудового слідства у кримінальних справах т.2, а.с. 252), тому з позовами до вказаних позичальників чи їх поручителів позивач ні до якого суду раніше не звертався. Відтак вимоги позивача як в межах розглянутої кримінальної справи, так і в межах цієї цивільної справи, виділеної із кримінальної, не можуть бути задоволеними з приводу збитків, які випливають і кредитного договору № 0050106/1511-2008 від 23.09.2008 року на ім`я ОСОБА_10, та які випливають із кредитного договору № 0050106/1510-2008 від 23.09.2008 року на ім`я ОСОБА_13. По погашеним кредитним зобов`язанням не можуть мати місце збитки, такі позивачем у цій справі не обґрунтовані та не доведені.

вони не можуть бути прийняті судом до уваги, як понесені банком збитки, а тому у цивільному процесуальному порядку з позовами до вказаних позичальників чи їх поручителів позивач ні до якого суду раніше не звертався. цивільні .

По-друге, щодо збитку у розмірі 6500 грн. за кредитним договором на ім`я ОСОБА_8, то така вимога у цивільному позові у межах кримінальної справи № 1-6/2011 пред`явлена позивачем дійсно абсолютно безпідставно та необгрунтовано, оскільки такого епізоду у кримінальній справі немає і обвинувачення відповідачам щодо фальсифікації або кримінальних зловживань з приводу оформлення кредитного договору на суму 6500 грн. на ім`я ОСОБА_17 не пред`являлося. Відповідно до правил ст. 275 КПК України (1960 року) розгляд кримінальної справи провадиться тільки в межах пред`явленого підсудним обвинувачення. Саме тому судом не може бути винесено рішення про задоволення позову у цій частині.

По-третє, дослідженням цивільної справи Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим за позовом АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» до ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_19 про стягнення заборгованості встановлено наступне. - Рішенням зазначеного суду від 03.03.2010 року у справі № 2-164/10 позов було задоволено та з відповідачів було стягнуто на користь банку солідарно 53410,11 грн. та судові витрати у розмірі 654,10 грн. Після винесення вироку Армянського міського суду від 19.11.2010 року відносно ОСОБА_5 та після набрання ним чинності за заявою ОСОБА_11 про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами зазначене рішення Красноперекопського міськрайонного суду у справі № 2-164/10 ухвалою суду від 06.04.2011 року було скасоване (справа № 8-4/11) та справу було призначено до розгляду у загальному порядку. 04.05.2011 року Красноперекопським міськрайонним судом АР Крим було винесено нове рішення у справі № 2-467/11, яким вказані вище суми: 53410,11 грн. та судові витрати у розмірі 654,10 грн. були стягнуті вже лише з ОСОБА_5 (як з поручителя та одночасно як з винної особи за вироком суду). Ухвалою Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 04.05.2011року провадження у цій справі щодо відповідачів ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_19 було закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову до вказаних осіб та прийняттям цієї відмови судом. 20.06.2011 р. від представника позивача ОСОБА_20 надійшла заява з проханням надіслати виконавчий лист на ОСОБА_5 за рішенням суду від 04.05.2011 року у справі № 2-467/11 на адресу філії «Кримська дирекція» АБ ««КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» - 95000, АРК, м. Сімферополь, про. Героїв Аджимушкая, 6/13. До вказаної заяви додано копію довіреності від 02.03.2011 року (а.с. 181-183 у справі № 2-467/11). 23.06.2011 р. виконавчий лист у справі був надісланий Красноперекопським міськрайонним судом стягувану за його запитом на вказану ним адресу (а.с 184 у справі № 2-467/11). Виконавчий лист може бути пред`явлений стягувачем до виконання протягом 3-х років. Строки пред`явлення його до виконання ще не спливли. Таким чином, існує цивільно-правове зобов`язання у ОСОБА_5 перед позивачем, яке витікає із судового рішення з тих ще самих підстав (того ж самого договору кредиту). Підстав для повторного стягнення тіла кредиту за тим же самим кредитним договором закон не передбачає, а тому у цій частині вимоги також має бути відмовлено судом.

По-четверте, дослідженням цивільної справи Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим № 2-160/2010 за позовом АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» до ОСОБА_18, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_22 про стягнення заборгованості встановлено наступне. - Заочним рішенням зазначеного суду від 21.01.2010 року позов було задоволено та з відповідачів було стягнуто на користь банку солідарно 58723,96 грн. та судові витрати у розмірі 707,24 грн. Зазначене рішення не оскаржувалося та не скасовувалося за нововиявленими обставинами, набрало чинності у загальному порядку. 28.01.2010 р. до суду від представника позивача ОСОБА_23 з проханням видати копію рішення та виконавчий лист. 09.02.2010 року у Красноперекопському міськрайонному суді особисто представник позивача за довіреністю ОСОБА_24 отримала чотири виконавчих листи, про що свідчить її особиста розписка (а.с. 73 у справі № 2-160/2010. Строки пред`явлення їх до виконання ще не спливли. Підстав для повторного стягнення тіла кредиту за тим же самим кредитним договором закон не передбачає, а тому у цій частині вимоги також має бути відмовлено судом.

По-п`яте, дослідженням цивільної справи Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим № 2-н-77/09 за заявою АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_9 на свою користь 45789,20 грн. заборгованості за договором кредиту та судових витрат у розмірі 245,17 грн. Зазначену заяву було задоволено та видано відповідний судовий наказ від 26.03.2009 року. Копію судового наказу від 26.03.2009 року у справі № 2-н-77/09 було видано представнику стягувача ОСОБА_25, яка діяла за відповідною довіреністю (а.с. 32-33 у справі № 2-н-77/09). Підстав для повторного стягнення тіла кредиту за тим же самим кредитним договором суд також не вбачає підстав.

По-шосте, дослідженням цивільної справи Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим № 2-н-78/09 за заявою АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_14 на свою користь 44475,87 грн. заборгованості за договором кредиту та судових витрат у розмірі 237,38 грн. Зазначену заяву було задоволено та видано відповідний судовий наказ від 09.03.2009 року. Копію судового наказу від 09.03.2009 року у справі № 2-н-78/09 було видано представнику стягувача ОСОБА_25, яка діяла за відповідною довіреністю (а.с. 33-34 у справі № 2-н-787/09). Після винесення вироку Армянського міського суду від 19.11.2010 року відносно ОСОБА_5 та після набрання ним чинності за заявою ОСОБА_14 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами вказаний судовий наказ ухвалою Красноперекопського міськрайонного суду від 12.08.2011 року був скасований (справа № 8-10/11). З позовом у загальному порядку позивач за стягненням з ОСОБА_14 вказаних у скасованому наказі сум - не звертався.

Суд дійшов висновку, що єдина сума, яка має підлягати стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача у межах цивільної справи, що розглядається, так це 40000 грн., які випливають із кредитного договору № 0050109/1551-2008 від 29.10.2008 року на ім`я ОСОБА_14. Відповідно позивачу має бути відшкодовано і судові витрати у розмірі 400 грн. , виходячи із розміру задоволеної частини позову.

В решті позову належить відмовити, в тому числі і в частині відшкодування моральної шкоди. Тут суд виходить із того, що позивачем є сама банківська установа, а не її філії чи відділення. Позивачем є - Публічне акціонерне товариство «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ». Він лише виступає у справі в особі філії «Кримська дирекція» АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ». Та от Публічне акціонерне товариство «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» (м. Київ) зовсім не обґрунтував моральної шкоди, спричиненої йому подіями, які в 2008 році відбувалися у далекому відділенні банку у м. Армянську.

Публічне акціонерне товариство «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» (м. Київ) ніяк не розмежувало відтік всієї суми його депозитів (в межах всього банку, а не відділення, оскільки не відділенню спричинено шкоду, принаймні так у позові, а банку ). Наданих позивачем обґрунтувань у цій частині позову вкрай недостатньо для його задоволення через недоведеність вказаної вимоги та через відсутність юридичного складу, передбаченого ст. 1167 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 4 - 11, 57-60, 88, 169 ч.4, 212- 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_4 (НОМЕР_3), ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_4) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ"в особі філії "Кримська дирекція"АБ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ"(ідентифікаційний код юридичної особи 21665382, місцезнаходження: вул. Борисоглібська, буд 5 літера "А", м. Київ, 04070, Україна) матеріальну шкоду у розмірі 40000 гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_4 (НОМЕР_3), ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_4) на користь держави судові витрати у розмірі 400 гривень.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя____