Постанова № 29164368, 23.01.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2013 р. №2а-13240/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Короткової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Селянського (фермерського) господарства «Перевесло»

до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними та визнання нечинними та скасування актів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Селянське (фермерське) господарство «Перевесло», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби (далі-відповідач) в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача при проведенні перевірки та визнати нечинними та скасувати акт від 05.09.2013 р. №640/2220/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Селянського (фермерського) господарства «Перевесло», щодо документального підтвердження господарських відносин з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 р. по 31.05.2012 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність правових підстав та визначених законом обставин для складання податковою інспекцією спірного акту перевірки, що свідчить про його незаконність, а відтак - і про неправомірність дій податкових інспекторів щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки вони здійснені на підставі незаконного наказу.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неправомірність дій працівників податкової інспекції щодо складання акту перевірки та викладених у ньому висновків, зважаючи на те, що вважає такі висновки такими, що не відповідають дійсності.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте звернувся до суду із відповідною заявою про перенос розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте звернувся до суду із відповідною заявою про розгляд справи без його участі.

Згідно приписів ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведені процесуальні приписи, а також зважаючи на те, що матеріали справи містять докази, які у своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши та дослідивши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Представниками контролюючого органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань перевірки повноти та правильності відображення у податковому обліку операцій з контрагентом Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р., результати якої викладені у відповідному акті від 05.09.2012 р. №640/2220/НОМЕР_1.

В обґрунтування своїх доводів позивач також зазначає про відсутність у податкової інспекції правових підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Суд вважає, за необхідне зазначити наступне. Так, за визначенням, наведеним у пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень (стаття 2 КАС України).

Згідно з приписами статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З наведених процесуальних норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права, свободи або інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до приписів п.п.41.1.1 п.41.1 ст. Податкового кодексу України органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно до п.61.2 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється Органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим кодексом.

Приписами п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, передбачено, що органи Державної податкової служби мають право проводити камеральні. документальні (планові та позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати податковим службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Статтею 83 Податковим кодексом України визначено матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок: документи, визначені цим кодексом; податкова інформація; інші матеріали. Тримані порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Стаття 78 Податкового кодексу України визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок та не містить обмежень у питаннях перевірки та періоду, що перевіряється.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначено ст.79 Податкового кодексу України. Відповідно до п. 79.1 ст. 79 зазначеного Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статями 77 та 78 цього Кодексу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що при фактичному проведенні перевірки, діями податкового органу, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин будуть відповідні рішення про донарахування податкових зобов'язань та/або визначення штрафних (фінансових) санкцій.

Між тим як зміст позовних вимог про скасування вже реалізованого наказу на проведення відповідної перевірки та визнання неправомірними вже здійснених дій податкової інспекції з проведення такої перевірки свідчить про те, що на момент звернення позивача до суду вони не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права і обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

На підставі наведеного суд дійшов висновків, що оскаржуваний акт Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки СФГ «Перевесло»» від 05.09.2012 р. №640/2220/НОМЕР_1 не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права і обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а відтак - відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 158, 159, 160 - 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Селянського (фермерського) господарства «Перевесло» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В.Короткова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 січня 2013 року.