Рішення № 29161810, 07.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.02.13 р. Справа № 905/559/13-г

за позовом Приватного підприємства «Авто-Експрес», м.Сніжне

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій», м. Донецьк

про стягнення 336528,26 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Кухар Ю.Д., довіреність б/н від 21.01.2013;

від відповідача - Клименко Н.В., довіреність №14/13 від 14.01.2013.

Приватне підприємство «Авто-Експрес» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» (далі - відповідач) про стягнення 336528,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 07.09.2011 був укладений договір №53/2 про продаж квитків та надання послуг на автостанціях ТОВ «ДОПАС» (далі - договір). Позивачем відповідачу були надані послуги за вказаним договором, але відповідач з позивачем не розрахувався у повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 336528,26 грн., яку позивач просить стягнути.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

07.09.2011 між сторонами був укладений договір про продаж квитків та надання послуг на автостанціях ТОВ «ДОПАС», відповідно до якого відповідач, за дорученням позивача приймає на себе обов'язки по наданню на території своїх автостанції (автовокзалів) комплексів послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням процесу прийняття та відправки пасажирів транспортом перевізника, продажу проїзних квитків населенню, диспетчерського управління, організації прибуття та відправки автобусів з обладнаних платформ, інформування водіїв відносно умов дорожнього руху на маршруті, а також надання інших послуг відповідно до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» та «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту»

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги, що підтверджується актом приймання-передачі робіт №22290 від 31.12.2012, актом звірки взаєморозрахунків від 21.12.2012 (а.с.6-7).

Згідно акту приймання-передачі робіт, який підписаний обома сторонами, роботи виконані в строк та відповідають умовам договору. Сторони претензій одна до одної не мають.

Між позивачем та відповідачем був складений акт звірки взаємних розрахунків за період з 06.12.2012 по 31.12.2012, який був підписаний обома сторонами, відповідно до якого загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 336528,26грн. (а.с. 6).

На час прийняття рішення у справі заборгованість у сумі 336528,26грн. відповідачем не сплачена.

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що Об'єднання за дорученням Перевізника приймає на себе обов'язки по наданню на території своїх автостанцій (автовокзалів) комплексів послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням процесу прийняття та відправки пасажирів транспортом Перевізника, продажу проїзних квитків населенню, диспетчерського управління, організації прибуття та відправки автобусів з обладнаних платформ, інформування водіїв відносно умов дорожнього руху на маршруті, а також надання інших послуг відповідно до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» та «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту».

Згідно пункту 3.2. Договору, грошові кошти у сумі 90% тарифу реалізованих квитків (тобто - чиста вартість тарифу на перевезення, без обліку додаткових зборів та ПДВ), а також ПДВ на дану суму, підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок Перевізника. Розрахунок Об'єднання з Перевізником проводиться 1 раз на 10 днів по поточному стану рахунків на підставі відомостей касового продажу, які є підставою для рахунків. Остаточні взаєморозрахунки за підсумками місяця проводяться на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт та акту звірки взаєморозрахунків не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК - України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення зазначених вимог закону та договору, відповідач в строк не здійснив оплату послуг позивача, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в загальному розмірі 336528,26 грн., яка підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

Позивачем були надані до суду зави про забезпечення позову, які ухвалами господарського суду Донецької області від 23.01.2013 та від 07.02.2013 були задоволені.

В абзаці 2 пункту 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» 23.05.2012 № 01-06/704/2012 зазначається, що господарський суд повинен здійснити розподіл судового збору сплаченого за подання заяви про забезпечення позову між сторонами за правилами ст. 49 ГПК України у залежності від результатів розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відтак сума сплаченого позивачем судового збору за подання заяв про забезпечення позову підлягає стягненню з відповідача на користь позивача

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» (83086, м.Донецьк, пл.Комунарів, 4, ЄДРПОУ 37718456) на користь Приватного підприємства «Авто-Експрес» (86500, м.Сніжне, вул.Дзержинського, 44, ЄДРПОУ 32198122 ) 336528 грн. 26 коп. суму заборгованості та 10171 грн. 57 коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 07 лютого 2013 року.

Суддя Говорун О.В.