Рішення № 29161820, 05.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.02.13 р. Справа № 5006/24/82/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Приватного підприємства «Донгазтрейд», м. Донецьк, код ЄДРПОУ 36253244

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ІПН НОМЕР_1

про: стягнення 30 199,25 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довір. № 23-07-(12)-1 від 23.07.2012р.

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Донгазтрейд» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 30 199,25 грн. боргу за договором на поставку нафтопродуктів № СГ14 від 10.02.2010р., з яких 29 000,00 грн. - сума основного боргу, 1199,25 грн. - пеня, крім того, судовий збір - 1609,50 грн. та витрати на правову допомогу - 8000,00 грн.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду у копіях договір поставки нафтопродуктів (скрапленого газу пропан-бутан) № СГ/14 від 10.02.2010р., видаткові накладні № РН-0000665 від 06.05.2012р., № РН-0000571 від 18.04.2012р., № РН-0000627 від 28.04.2012р., рахунки-фактури № СФ-0000582 від 18.04.2012р., № СФ-0000638 від 28.04.2012р., № СФ-0000675 від 06.05.2012р., податкові накладні, акти звірки взаємних розрахунків станом на 29.02.2012р., на 04.10.2012р., претензію від 23.07.2012р. з доказами направлення відповідачу, копію договору про надання юридичної допомоги, ордер, банківські виписки, статутні документи підприємства.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів та пояснень відповідно до ст.77 ГПК України.

Склад суду неодноразово змінювався. Розпорядженням голови господарського суду від 01.02.2013р. у зв'язку з виходом судді Величко Н.В. з лікарняного, справу № 5006/24/82/2012 передано на розгляд судді Величко Н.В.

Позивач в судовому засіданні, що відбулось 05.02.2013р., на задоволенні позовних вимог наполягав, вимоги ухвал суду від 11.12.2012р., від 10.01.2013р. не виконав, детальний розрахунок пені за кожною накладною окремо не надав.

Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України, відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

10.02.2010р. між Приватним підприємство «Донгазтрейд», як постачальником, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як покупцем, укладений договір поставки №СГ/14 (а.с.9), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати покупцю скраплений газ пропан-бутан, а покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Передача товару проводиться окремими партіями, погодженими сторонами. Відповідно до п.3.1 договору, ціна товару узгоджується сторонами та указується в рахунках.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що оплата здійснюється відповідно до рахунку-фактури за умови 100% передоплати вартості кожної партії товару. За домовленістю сторін, оплата за поставлений без передоплати товар чи при частковій передоплаті, покупець зобов'язаний провести повний та остаточний розрахунок за поставлений товар протягом трьох банківських дня з моменту прийому-передачі товару (п.4.2 договору). Днем оплати товару покупцем є день надходження грошових коштів на рахунок постачальника (п.4.3 договору).

Відповідно до п.5.4 договору поставка товару відбувається за домовленістю сторін, транспортом продавця. Поставка товару відбувається постачальником протягом п'яти днів з дати внесення передоплати покупцем (п.5.5 договору).

У п.7.2 договору сторони встановили відповідальність за прострочення оплати поставленого товару у вигляді сплати покупцем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки платежу.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2010 року, а в частині взаємних розрахунків - до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не заявить наміру його розірвати, то договір автоматично вважається продовженим на наступним календарний рік на цих умовах (п.6.1, п.6.2 договору).

Договір №СГ/14 від 10.02.2010р. підписаний обома сторонами без заперечень.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 ст.193 ГК України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріали справи свідчать, що позивач передав, а відповідач прийняв без заперечень газ скраплений пропан-бутан за видатковою накладною № РН-0000665 від 06.05.2012р. у обсязі 1070,000 кг на суму 11 770,00 грн. з ПДВ, за видатковою накладною № РН-0000571 від 18.04.2012р. у обсязі 1855,000 кг на суму 20 961,50 грн. з ПДВ, за видатковою накладною № РН-0000627 від 28.04.2012р. у обсязі 1255,000 кг на суму 14 181,50 грн. з ПДВ. Всього за цими накладними передано товару на суму 46 913,00 грн.

Також позивач виставляв відповідачу на оплату рахунки-фактури, зокрема № СФ-0000675 від 06.05.2012р. на суму 11 770,00 грн. з ПДВ, № СФ-0000582 від 18.04.2012р. на суму 20 961,50 грн. та № СФ-0000638 від 28.04.2012р. на суму 14 181,50 грн. (а.с.12-17).

Приватним підприємством «Донгазтрейд» на адресу ФОП ОСОБА_1 було надіслано претензію б/н від 23.07.2012р., в якій позивач просив відповідача сплатити заборгованість, яка станом на 23.07.2012р. складала 39 000,00 грн. та пеню за період з 10.05.2012р. по 23.07.2012р. нараховану на суму заборгованості відповідно до п.7.2 договору у розмірі 1198 грн. (а.с.23-24).

Відсутність з боку відповідача відповіді на зазначену претензію, не оплата боргу та нарахованої пені стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

З наданих суду позивачем банківських виписок вбачається, що ФОП ОСОБА_1 25.04.2012р. перераховано позивачу 13 000,00 грн. та 27.04.2012р. - 5000,00 грн. з призначенням платежу - згідно з рахунком-фактурою СФ-0000582 від 18.04.2012р. (а.с.42,44).

Інші платежі згідно цих банківських виписок не стосуються спірних рахунків-фактур, сторонами не надано доказів зміни призначення платежу, тому до уваги такі платежі не приймаються.

Таким чином, доказів оплати рахунку-фактури № СФ-0000675 від 06.05.2012р. на суму 11 770,00 грн. з ПДВ матеріали справи не містять; рахунок-фактура № СФ-0000582 від 18.04.2012р. на суму 20 961,50 грн. оплачений відповідачем частково - на суму 18 000 грн., рахунок-фактура № СФ-0000638 від 28.04.2012р. на суму 14 181,50 грн. - не оплачений.

Отже, загальна сума боргу за цими рахунками складає 28 913,00 грн.

Враховуючи, що станом на момент прийняття рішення відповідачем не надано доказів оплати отриманого товару в повному обсязі, тому вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню частково - у розмірі 28 913,00 грн. Іншого сторонами не доведено.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача пені за період з 10.05.2012р. по 04.10.2012р. у розмірі 1199,25 грн. суд виходить з наступного.

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони у договорі погодили, що оплата за поставлений без передоплати товар чи при частковій передоплаті, покупець зобов'язаний провести повний та остаточний розрахунок за поставлений товар протягом трьох банківських днів з моменту прийому-передачі товару (п.4.2 договору). У п.7.2 договору сторони встановили відповідальність за прострочення оплати поставленого товару у вигляді сплати покупцем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки платежу.

Отже, з урахуванням умов договору у позивача виникло право вимоги сплати боргу за накладною № РН-0000665 від 06.05.2012р. на суму 11 770,00 грн. - з 10.05.2012р.; за накладною № РН-0000571 від 18.04.2012р. на суму 20 961,50 грн. - з 23.04.2012р., за накладною № РН-0000627 від 28.04.2012р. на суму 14 181,50 грн. - з 04.05.2012р.

Підрахувавши за допомогою програмного комплексу «Ліга Закон» розмір пені за кожною видатковою накладною окремо, врахувавши здійснені відповідачем оплати (25.04.2012р. перераховано позивачу 13 000,00 грн. та 27.04.2012р. - 5000,00 грн. з призначенням платежу - згідно з рахунком-фактурою СФ-0000582 від 18.04.2012р.) та період розрахунку, визначений позивачем (з 10.05.2012 по 04.10.2012р.), суд дійшов висновку, що

- за накладною № РН-0000665 від 06.05.2012р. на суму 11 770,00 грн. розмір пені за період з 10.05.2012 по 04.10.2012р. складає 713,92 грн.;

- за накладною № РН-0000571 від 18.04.2012р. на суму 20 961,50 грн. розмір пені за період з 23.04.2012р. по 25.04.2012р., на суму 7 961,50 грн. за період з 26.04.2012 по 27.04.2012р. та на суму 2 961,50 грн. за період з 28.04.2012р. по 04.10.2012р. складає 227,20 грн.;

- за накладною № РН-0000627 від 28.04.2012р. на суму 14 181,50 грн. за період з 04.05.2012 по 04.10.2012р. розмір пені склав 895,06 грн.

Загальний розмір пені за підрахунком суду склав 1836,18 грн.

Враховуючи, що позивачем пред'явлено до стягнення пеню у розмірі 1199,25 грн., позивач не збільшував розміру позовних вимог, тому судом задовольняються вимоги в цій частині саме у розмірі, пред'явленому позивачем.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 8000,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст.44 ГПК України, витрати, пов'язані з розглядом справи (судовий збір, оплата послуг адвоката, інших витрат) є судовими витратами та розподіляються на підставі ст. 49 ГПК України при винесенні рішення у справі (ст.84 ГПК України).

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. При цьому, формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, які можуть бути враховані при визначенні обґрунтованого розміру гонорару визначені, зокрема, ст. 33 Правил адвокатської етики. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом - ОСОБА_3 підтверджуються договором про надання юридичних послуг №77-1 від 23.07.2012р. (а.с.26), відповідно до п.1 якого на умовах даного договору Замовник доручає Адвокату, а Адвокат зобов'язується вести цивільну, кримінальну справу в суді першої інстанції. У розділі 4 договору сторони встановили, що за надані послуги Замовник виплачує Адвокату одноразово гонорар у розмірі 8 000,00грн.

На підтвердження повноважень адвоката, позивачем до матеріалів справи додано ордер на ведення господарської справи, довіреність № 23-07-(12)-1 від 23.07.2012р. та платіжне доручення № 526 від 29.10.2012р. на суму 8 000,00 грн. (а.с.27-28,56)

Як вбачається, надане платіжне доручення № 526 від 29.10.2012р. на суму 8 000,00 грн. має призначення платежу (мова оригіналу): «Для зачисления на карточный счет … ОСОБА_3 за юрид.услуги согласно договора 77-5 от 23.07.2012 без НДС». Таким чином, зазначене платіжне доручення не підтверджує понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката ОСОБА_3 за договором №77-1 від 23.07.2012р., тому вимоги позивача про стягнення з відповідача цих витрат є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82 - 84 ГПК України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства «Донгазтрейд» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 30 199,25 грн. боргу за договором на поставку нафтопродуктів № СГ14 від 10.02.2010р., з яких 29 000,00 грн. - сума основного боргу, 1199,25 грн. - пеня, крім того, судовий збір - 1609,50 грн. та витрати на правову допомогу - 8000,00 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83092, АДРЕСА_1) на користь Приватного підприємства «Донгазтрейд» (83020, м. Донецьк, вул. Дагестанська, 107а, ЄДРПОУ 36253244) суму основного боргу - 28 913,00 грн., пеню - 1199,25 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 1604,86 грн.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2013р.

Суддя Величко Н.В.