Ухвала суду № 2915588, 21.10.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД       

Справа № 22а –348/08 ( 22а-1935/07)                                                                               Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 36                                                                                                    інстанції – Азізбекян Т.А.

                                                                                                                                               (24/179/07-АП)

Ухвала

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          21 жовтня 2008 року                                                                           м. Дніпропетровськ

            Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючогосудді –  Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів              –  Коршун А. О., Баранник Н.П.,

при секретарі– Резникові Ю. М.,  

за участю:

представника позивача–        не прибув

представників відповідача  – Вовк Д.В.  (довіреність  від 27.12.2008 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційнускаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя

на постановуГосподарського суду Запорізької області від 10 квітня 2007 р.

по справі№ 24/179/07-АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства Акціонерна компанія «Південтрансенерго», м. Запоріжжя

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя

про  скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Улютому 2007 року Відкрите акціонерне товариство Акціонерна компанія «Південтрансенерго», м. Запоріжжя подало до господарського суду Запорізької  області позов про скасування податкових – повідомлень рішень №0000061315/0 від 15.08.06р., №0000061315/1 від 28.09.06р., №000061315/2 від 04.12.06р., на суму 28701,74 гривень, та податкових – повідомлень – рішень №0000111315/0 від 07.09.06р., №0000111315/1 від 28.09.2006р., № 0000111315/2 від 04.12.2006р., на суму 23377,27 гривень, винесених Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя (далі СДПІ), якими позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень та липень 2006р., на загальну суму 52079,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішення податкової служби є такими, що не відповідають нормам Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. У цих рішеннях стверджується, що до податкового кредиту попереднього податкового періоду може бути враховано тільки податковий кредит по податкових накладних, включених до реєстру за попередній місяць та безпідставно не враховано залишок від’ємного значення податкового кредиту попереднього періоду.

Позивач також зазначив, що закон не передбачає бюджетне відшкодування тільки податкового кредиту за попередній місяць, а чітко визначає право на бюджетне відшкодування частки від’ємного значення, яка фактично дорівнює сумі сплаченій у попередньому періоді.

Заявлені до відшкодування суми ПДВ підтверджуються податковими деклараціями, що відповідає вимогам п.2.2 ст2 «Порядку відшкодування ПДВ», п.п. 7.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Актом комплексної документальної перевірки від 26.12.2006 р., № 96/08-05/0011993 за період 31.10.03р., по 30.09.06р., доведено відсутність порушень при нарахуванні ПДВ, що підтверджує Довідка від 25.12.06р., №21/08-05/00110993.

Постановою господарського суду Запорізької області від 10.04.2007р. по справі №24/179/07-АП позовні вимоги задоволено, скасовані податкові повідомлення - рішення  №0000061315/0 від 15.08.06р., №0000061315/1 від 28.09.06р., №000061315/2 від 04.12.06р.,  №0000111315/0 від 07.09.06р., №0000111315/1 від 28.09.2006р., № 0000111315/2 від 04.12.2006р., з огляду на норми ст.. 7 Закону України «Про додану вартість».

Суд першої інстанції зазначив, що умовами для проведення бюджетного відшкодування є від’ємне значення звітного періоду та сплата платником податку суми податку на додану вартість у попередньому податковому періоді.

Керуючись викладеним, судом першої інстанції зроблено висновок щодо неправомірності дій податкової служби по зменшенню суми бюджетного відшкодування за червень та за липень 2006р.,  на загальну суму 52079,01 грн.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідачем - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 10.04.2007р., по справі №24/179/07-АП та прийняти нове рішення, яким Відкритому акціонерному товариству Акціонерна компанія «Південтрансенерго» в позові відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції невірно застосовано норми п.п.7.7.2. пункту 7.7 ст.7 закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р., п.п. 5.12 п.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30 травня 1997р., та зареєстрованого а Міністерстві юстиції Україні 30 червня 2005р. за № 702/10982.

Вивчивши матеріали справи, проаналізував доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача по справі, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову від задоволення вимог апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено поясненнями сторін, 08.08.2006р., за червень 2006р., та 01.09.2006р., за липень 2006р., співробітниками СДПІ здійснено позапланову документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість ВАТ АК «Південтрансенерго» відповідно поданих податкових декларацій з ПДВ за червень та липень 2006 року.

За результатами перевірок складені акти № 31/08-05/00110993 та № 37/08-05/00110993 та винесені податкові повідомлення – рішення №0000061315/0 від 15.08.06р. та  №0000111315/0 від 07.09.06р.

Перевіркою було встановлено, що розмір бюджетного відшкодування з ПДВ зазначений платником у деклараціях, є більшим, ніж визначено за результатами документальної невиїзної перевірки.

Відповідач вважає, що підприємством завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у червні 2006р., та у липні 2006р., на загальну суму 28701,74 грн., у червні 2006р.,  та 23377,27 у липні 2006р., у зв’язку з включенням до розрахунку суми  бюджетного відшкодування не тільки суми податкового кредиту (травень, червень 2006р.), а й суми кредиту, відображені вже в раніше поданих деклараціях, та не відшкодованих у попередніх періодах.

Зарезультатами перевірок та адміністративного оскарження сформовано оспорюванні  податкові повідомлення – рішення № 0000061315/1 від 28.09.2006р., № 0000061315/2 від 04.12.2006р., № 0000111315/1 від 28.09.2006р., № 0000111315/2 від 04.12.2006р.

Колегія суддів вважає висновки податкової інспекції, щодо неправомірності включення підприємством до складу податкового кредиту зазначених сум такими, що не відповідають чинному законодавству України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, уразі якщо договірна ціна на такі товари (послуги0 відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.11 ст.6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі пир їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з  подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визнається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредит наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст.7 зазначеного нормативного акту, визначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегією суддів встановлено, що ДПІ не було враховано норми п. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»  відповідно до яких законодавець обмежив право платника податку щодо визначення суми бюджетного відшкодування тільки фактично сплаченою у попередньому звітному періоді сумою податку на додану вартість, в складі придбаних товарів, не ставлячи вимогу щодо отримання названих товарів, саме у цьому звітному періоді.

За таких обставин, та приймаючи до уваги акти та довідки податкової, які свідчать, що позивач не допускав порушень при визначені податкових зобов’язань та податкового кредиту, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган безпідставно виніс податкові повідомлення – рішення№0000061315/0 від 15.08.06р., №0000061315/1 від 28.09.06р., №000061315/2 від 04.12.06р., №0000111315/0 від 07.09.06р., №0000111315/1 від 28.09.2006р., № 0000111315/2 від 04.12.2006р. якими зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 28701 грн. 74 коп., та у розмірі  23377 грн. 27 коп.

Посилання апелянта на невірне застосування судом норм Закону України «Про податок на додану вартість» не приймаються колегією суддів до уваги, виходячи з викладеного вище.

Посилання податковоїна додаток № 3 до податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади  та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією і Законами України.

 Виходячи з наведеного та керуючись приписами ст.. 200 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що постанова господарського суду Запорізької області від 10.04.2007р., по справі № 24/179/07-АП є обґрунтованою та правомірною, а отже не підлягає скасуванню.

                Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 10 квітня 2007 р. – без змін.

            Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

            Ухваламоже бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

            Ухвалу виготовлено у повному обсязі               30.10.2008 р.

   Головуючий суддя:                                                                        Туркіна Л.П.

   Судді:                                                                                              Коршун А. О.                                                                    

 Баранник Н.П.