Ухвала суду № 2915578, 15.10.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  №22а-1472/08                                                                                                          головуючий суддя у 1-й 

категорія статобліку-69                                                                                                      інстанції – Нечипуренко О.М.

  (справа № 9/117/07-АП)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

15 жовтня  2008 року                                                                     м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю:

представника позивача - Туркіної Л.П., Проценко О.А.

Гулая О.Г.

Благодір В.Р., довіреність №35864/10-014 від 29.07.2008р.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області

від 10.09.2007 року у справі № 9/117/07-АП

за  позовом:

Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

до:

про: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Фірма Новая» м. Запоріжжя Приватного підприємства «Берегост», м. Київ

про визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И Л А :

                28.02.2007р.  Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Новая» (далі ТОВ фірма «Новая»), Приватного підприємства «Берегост» (далі ПП «Берегост») про визнання угоди недійсною / а.с. 2-4/.

                Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.03.2007р. відкрито провадження у адміністративній справі №9/117/07-АП за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду / а.с. 1/.

Посилаючись у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог / а.с. 135/,  на те, що 09.01.2003р. між відповідачами у даній справі було укладеного договір купівлі-продажу, відповідно до якого ПП «Берегост» (продавець) продає ТОВ фірма «Новая» (покупець) продукцію промислового призначення, факт укладення цього договору підтверджується видатковою накладною №000010 від 09.01.2003р., відповідно до якої покупець отримав від продавця товар на загальну суму 102000, у тому числі податок на додану вартість 17000 грн., та податковою накладною №000010 від 09.01.2003р., цей договір укладено з метою яка свідомо суперечила інтересам держави та суспільства оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 17.05.2005р. у справі №21/279 припинено юридичну особу ПП «Берегост», просить визнати недійсною угоду, яка укладена 09.01.2003р. між ПП «Берегост» та ТОВ фірма «Новая» відносно купівлі-продажу товарів на загальну суму 102000 грн. та оформлена видатковою накладною №000010 від 09.01.2003р. та податковою накладною №000010 від 09.01.2003р.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 10.09.2007р. у справі №9/117/07-АП ДПІ у Орджонікідзевському районі відмовлено в задоволені позовних вимог про визнання  недійсною угоди, яка укладена 09.01.2003р. між ПП «Берегост» та ТОВ фірма «Новая» відносно купівлі-продажу товарів на загальну суму 102000 грн. та оформлена видатковою накладною №000010 від 09.01.2003р. та податковою накладною №000010 від 09.01.2003р. / а.с. 138-140/

                Позивач –ДПІ у Орджонікідзеському районі м. Запоріжжя, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній справі подав апеляційну скаргу / а.с. 145-147,152-154/.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не з’ясував усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції від 10.09.2007р. у даній адміністративній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким визнати недійсною угоду, яка укладена 09.01.2003р. між ПП «Берегост» та ТОВ фірма «Новая» відносно купівлі-продажу товарів на загальну суму 102000 грн. та оформлена видатковою накладною №000010 від 09.01.2003р. та податковою накладною №000010 від 09.01.2003р., стягнути з ТОВ фірми «Новая» у дохід держави товар – КРУН-ЗБ-У1 в кількості 1 комплект на загальну суму 102000 грн., у тому числі податок на додану вартість 17000грн., отриманий від ПП «Берегост» за цією угодою.

                Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, які викладено у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 10.09.2007р. у даній адміністративній справі скасувати, та ухвалити у справі нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги позивача у справі та визнати недійсною угоду, яка укладена 09.01.2003р. між ПП «Берегост» та ТОВ фірма «Новая» відносно купівлі-продажу товарів на загальну суму 102000 грн. та оформлена видатковою накладною №000010 від 09.01.2003р. та податковою накладною №000010 від 09.01.2003р., стягнути з ТОВ фірми «Новая» у дохід держави товар – КРУН-ЗБ-У1 в кількості 1 комплект на загальну суму 102000 грн., у тому числі податок на додану вартість 17000грн., отриманий від ПП «Берегост» за цією угодою.

Представники відповідачів -  ТОВ фірма «Новая», ПП «Берегост» у судове засідання не з’явились. Відповідачі у справі повідомлялись судом про день, годину та місце розгляду даної адміністративної справи за останніми відомими суду адресами відповідачів -  м. Запоріжжя, пр. Леніна 192,; м. Китїв вул. Червоно заводська 7/2 / а.с. 159/ (відповідно), яка була зазначена позивачем у позовній заяві, та зазначена у статутних документах відповідачів / а.с.2,810-18,19,20/, але повідомити відповідачів про день, годину та місце розгляду справи за цими адресами виявилось не можливим / а.с. 160-162/.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану адміністративну справу у відсутність представників відповідачів -   ТОВ фірма «Нова», ПП «Берегост».

                Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що 09.01.2003р. між відповідачами у справі було укладено угоду купівлі-продажу товару, факт укладення цього договору купівлі-продажу підтверджується видатковою накладною №000010 від 09.01.2003р. та податковою накладною №000010 від 09.01.2003р.,  які були досліджені судом під час розгляду даної справи  та копії яких знаходяться у матеріалах даної адміністративної справи / а.с. 5,6 том 1/.

Під час з’ясування фактичних обставин справи та перевірки їх доказами судом було встановлено,    що рішенням Господарського суду м. Києва від 17.05.2005р. у справі №21/279 припинено юридичну особу ПП «Берегост» / а.с.114/, у зв’язку з чим податковим органом було зроблено висновок стосовно того, що відповідач ПП «Берегост» під час укладання оспорюваної позивачем угоди купівлі-продажу свідомо діяв з метою, яка завідома суперечила  інтересам держави і  суспільства

Правовідносини, які виникли між сторонами по оспорюваним договором врегульовані нормами ЦК України в редакції 1963р., оскільки відповідно до п. 4 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України в редакції 2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р.,  цей кодекс  застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

             Статтею 42 ЦК України в редакції 1963р. передбачено, що угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній). Угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду. Мовчання визнається виявом волі укласти угоду у випадках, передбачених законодавством.

Статтею 43 ЦК України в редакції 1963р.  передбачено, що угоди, що виконуються під час їх укладення, можуть укладатись усно, якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР. У випадках, коли угоди між організаціями або між організацією і громадянином укладаються в усній формі, організація, яка оплатила товари або послуги, повинна одержати від другої сторони письмовий документ, що стверджує одержання грошей і підстави їх одержання.

Статтею 49 ЦК України в редакції 1963р.  передбачено - якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 28.04.1978 р. «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (  наступними змінами та доповненнями)  передбачено, що при розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі ст.. 49 ЦК України ( в редакції 1963р) судам слід мати  на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховуванням фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться в їх власності або користування, на шкоду права, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених  з обігу або обмежених в обігу. Задовольняючи позов у такій справі, суд повинен у рішенні вказати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.

Враховуючи вищенаведені обставини, норми законодавства, яке регулює правовідносини, яки виникли між сторонами у даній справі, колегія суддів вважає, що позивачем під час розгляду справи не доведено, що ПП «Берегост»  укладаючи спірну угоду діяло з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, оскільки на момент укладення оспорюваної угоди відповідача- ПП «Берегост», було зареєстровано як юридичну особу та як платника податку на додану вартість, а наявність рішення суду від 17.05.2005р., яким припинено юридичну особу ПП «Берегост» і яке станом на 01.07.2007р. не виконано, оскільки ПП «Берегост», код 30552523, значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій України / а.с. 123/, не може бути єдиним та  достатнім доказам, який би свідчив про наявність у відповідача – ПП «Берегост»  умислу на укладення угоди з метою, яка свідомо суперечила інтересам держави та суспільства, тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про відмову позивачу у задоволені вимог даного адміністративного позову.

За таких обставин  колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, рішення суду прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 10.09.2007р. необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.196, 198,200,205,206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

                Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 10.09.2007р. у справі № 9/117/07-АП - залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст виготовлено – 23.10.2008р.

Головуючий:                                                                                                    А. О. Коршун

Судді:                                                                                                                 Л.П. Туркіна

О. А. Проценко