Постанова № 2915572, 01.10.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              Справа  №22а-1772/08                                                                                                                                 головуючий суддя у 1-ій 

                  категорія статобліку-66                                                                                                                               інстанції – Добродняк І.Ю.

                                                                                                                                                                            (справа №А23/263)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ                 УКРАЇНИ

01 жовтня   2008 року                                                                                                          м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю представників:

позивача –

відповідача - Туркіна Л.П., Проценко О.А.

Горностаєва О.М.

Гармаш Л.М., довіреність №17474/2 від 03.06.2008р.

Переверзєв І.В., довіреність № 222647/П від 22.07.2008р.

Єрохіна Н.О., довіреність №126/07 від 26.04.2007р. 

розглянула у відкритому судовому

апеляційну скаргу

Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал»

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області

від 13.09.2007 року у справі №А23/263

за  позовом:Прокурора м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, м. Дніпродзержинськ

до:

про:Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал» , м. Дніпродзержинськ

звернення стягнення на активи в розмірі узгодженої суми податкового зобов’язання та пені на загальну суму 1052512,31 грн. з податку на додану вартість та земельного податку

В С Т А Н О В И Л А :

                13.04.2007р.  Прокурор м. Дніпродзержинська звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави у особі Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську (далі ДПІ у м. Дніпродзержинську) до Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал» (далі КВП «Дніпродзержинськводоканал») про звернення стягнення на активи в розмірі узгодженої суми заборгованості по платежах до бюджету та пені на загальну суму 1052703,78 грн. / а.с. 8-9 том 1/.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2007р. відкрито провадження в адміністративній справі №А23/263 за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.

Посилаючись у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21.08.2007р. /а.с. 115-117 том 1/ на те, що у відповідача існує податкова заборгованість у загальному розмірі 1052512,31 грн., яка виникла в наслідок несплати відповідачем у встановлені законом строки сум узгоджених податкових зобов’язань з земельного податку у розмірі 764134,31 грн., яка виникла за період з 13.07.2006р. по 30.01.2007р., та з податку на додану вартість у сумі 288378 грн., яка визначена станом на 30.06.2006р., оскільки суми узгоджених податкових зобов’язань відповідачем у встановлені законом строки не було сплачено, просить суд звернути стягнення на активи КВП «Дніпродзержинськводоканал» у розмірі узгодженої заборгованості по платежах до бюджету та пені на загальну суму 1052512,31 грн.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2007р. у справі №А23/263 позов задоволено в сумі 1052512,31 грн., звернуто стягнення на активи КВП «Дніпродзержинськводоканал» в розмірі 1052512,31 грн. в рахунок погашення заборгованості по платежах до бюджету – по податку на  додану вартість (288378 грн.) , по земельному податку 764134,31 грн., в решті позову відмовлено / а.с. 1-2 том 2/.

Відповідач – КВП «Дніпродзержинськвожоканал», не погодившись з вищезазначеною постановою суду подав апеляційну скаргу / а.с. 8-12 том 2/.

                Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з’ясовано усі обставини, які мали суттєве значення для вирішення даної справи та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції від 13.09.2007р. у даній адміністративній справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

                Позивач – ДПІ у м. Дніпродзержинську у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 28-30 том 2/  з урахуванням додаткових пояснень / а.с. 40-41 том 2/, посилаючись на те, що судом першої інстанції ухвалено законне рішення у справі без порушень норм чинного законодавства, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову  Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2007р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

У судовому засіданні представник відповідач підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі, та  просив суд апеляційну скаргу КВП «Дніпродзержинськводоканал» задовольнити, постанову суду першої інстанції від 13.09.2007р. у даній адміністративній справі скасувати, ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представники позивача – ДПІ  у м. Дніпродзержинську, у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги відповідача, підтримали доводи викладені у письмових заперечення податкового органу на апеляційну скаргу відповідача, просили суд апеляційну скаргу КВП «Дніпродзержинськводоканал» залишити без задоволення,  постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2007р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

Прокурор у судове засідання не з’явився. Про день, годину та місце розгляду даної адміністративної справи повідомлений судом належним чином / а.с. 19,20 том 2/, про поважність причин не явки у судове засідання суд у встановленому законом порядку не повідомив, за таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану адміністративну справу у відсутність прокурора.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача, позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії статуту КВП «Дніпродзержинськводоканал», яке зареєстровано виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради 27.04.2004р. / а.с. 16/, відповідач у справі є правонаступником Комунального підприємства «Дніпродзержинське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», засновником КВП «Дніпродзержинськводоканал» є Дніпродзержинська міська рада, форма власності підприємства відповідача  комунальна, засновник підприємства відповідача – Дніпродзержинська міська рада, не несе відповідальності по зобов’язанням КВП «Дніпродзержинськводоканал» /а.с. 10-14 том 1/.

Відповідач у справі – КПВП «Дніпродзержинськводоканал» як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Дніпродзержинську.

                Під час розгляду даної адміністративної справи  судом встановлено, що станом на 26.03.2007р., на момент звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, податкова заборгованість відповідача у справі становила:

- з податку на додану вартість у розмірі 288378,00 грн., яка виникла станом на  30.06.2006р. та не погашена станом на 26.03.2007р.;

- по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 764325,78 грн., яка виникла за період  з 20.06.2006р. по 26.02.2000р. та не погашена станом на 26.03.2007р.;

зазначені обставини підтверджуються довідками ДПІ у м. Дніпродзержинську, які були надані суду під час розгляду даної адміністративної справи / а.с. 20,21 том 1/.

   Відповідно до п. 5.1. ст. 5  Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідачем у справі було подано до податкового органу:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2006р., у якій у рядку 18.1 «різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення (+))» зазначено суму 288378,00 грн. / а.с. 25-26 том 1/;

- податковий розрахунок земельного податку за період липень, листопад, грудень 2006р., у яких відповідачем визначено суму земельного податку 630812,69 грн. – основний платіж, штрафні санкції самостійно визначені відповідачем уточнюючим податковим розрахунком та сума податкового зобов’язання , яка визначена податковим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 03.07.2006р. №444/15-2/03341322/2022, становлять 133513,09 грн.  / а.с. 23, 27-30 том 1/.

            Під час розгляду даної адміністративної справи судом було встановлено, що 07.06.2007р. відповідач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської МДПІ №444/15-2/03341322/2022 від 03.07.2006р., яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 191,47 грн. за  несвоєчасну сплату земельного податку / а.с. 69-70 том 1/, за цією позовною заявою відкрито провадження у адміністративній справі №А37/250-07 / а.с. 79 том 1/, яка на момент розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції не розглянута Господарським судом Дніпропетровської області і тому у розумінні п. 5.1. ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума податкового зобов’язання – 191,47 грн. не є узгодженою.

                Приймаючи до уваги вищенаведені обставини на момент розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції відповідач у справі мав таку податкову заборгованість:

- з податку на додану вартість – 288378,00 грн.

- земельний податок 764134,31 грн.,

що разом становить 1052512,31 грн. і відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ці суми податкових зобов’язань позивача є узгодженими.

Питання порядку, способу, строків погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами врегульовано нормами Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки відповідно до преамбули цього закону він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платники податків – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

                Згідно з п. 1.2 цієї ж статті податкове зобов'язання – зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг (недоїмка), відповідно до п. 1.3 вказаної статті, це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків – кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до п. 11.1. ст. 11 Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків. У разі коли сума коштів, отримана від такого продажу, не покриває суму податкового боргу та витрат, пов’язаних з продажем активів, податковий орган зобов’язаний звернутися до органу виконавчої влади, що здійснює управління таким платником податків, з пропозицією щодо прийняття рішення про продаж частини акцій корпоратизованого підприємства за кошти або під зобов’язання щодо погашення його податкового боргу протягом поточного бюджетного року. Інформація зазначеного органу управління щодо прийняття або відхилення запропонованого рішення має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення такого звернення. Організація такого продажу здійснюється за правилами і у строки, встановлені законодавством з питань приватизації. У разі коли зазначений орган не прийме рішення про продаж частини акцій для погашення податкового боргу у зазначені цим пунктом строки, податковий орган зобов’язаний у місячний строк з дня отримання такої відмови або після закінчення встановленого для надання відповіді строку звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.

Підпунктом 11.2 цієї статті передбачено, що у разі коли податковим боржником визнається платник податків, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.

У разі коли сума коштів, отриманих від такого продажу, не покриває суму податкового боргу такого платника податків та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням про прийняття рішення щодо:

- надання відповідної компенсації бюджету, до якого має зараховуватися сума податкового боргу такого платника податків, за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків; 

- реорганізації такого платника податків з урахуванням правил, встановлених цим Законом;

- ліквідації такого платника податків та списання податкового боргу; 

- оголошення такого платника податків банкрутом у порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення звернення. У разі коли податковий орган не отримує зазначену відповідь у визначений цим пунктом строк або отримує незадовільну відповідь, податковий орган зобов'язаний звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.

Статтею 19 Конституції України передбачено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що податковим органом з метою погашення податкової заборгованості КВП «Дніпродзержинськводоканал» вжито низку заходів щодо продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності, як це передбачено ст. 11 Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», але у повному обсязі вимоги цієї норми чинного законодавства податковим органом не виконано / а.с. 80-108 то 1 40-41 том 2/.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що податковою інспекцією порушено встановлений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств, оскільки податковим органом під час розгляду даної адміністративної справи у порушення вимог ст. 71 КАС України не було надано суду доказів того, що податковий орган з метою погашення узгодженого податкового зобов’язання відповідача діяв відповідно до п. 11.1,11.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,   але позивач не виконавши всі  вимоги закону звернувся до суду з позовною заявою про стягнення податкового боргу.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції не були з’ясовані усі суттєві обставини, необхідні для правильного вирішення справи, а тому висновки суду першої інстанції протирічать фактичним обставинам справи, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача на постанову суду від 13.09.2007р. у даній справі обґрунтована і підлягає задоволенню, а постанову суду від 10.08.2007р.   у даній справі необхідно скасувати.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги, враховуючи вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної адміністративної справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги про звернення стягнення на активи КВП «Дніпродзержинськводоканал» у розмірі узгодженої заборгованості по платежах до бюджету та пені на загальну суму 1052512,31 грн. не ґрунтуються на законі, а тому позивачу у задоволені заявлених ним позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі викладено , керуючись ст.ст.196,198,202,205,207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

                 Апеляційну скаргу Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал»  – задовольнити.

                 Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2007року  у справі №А23/263 – скасувати.

                В позові відмовити.

                 Постанова суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

                Повний текст виготовлено – 14.10.2008р.

Головуючий:                                                                                                    А.О. Коршун

    Судді:                                                                                                             Л.П. Туркіна

                                                                                                                             О.А. Проценко