Ухвала суду № 29150939, 06.02.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Заводян К. І.

Суддів: Винту Ю.М., Галичанського А.Д.

Секретаря: Ковальчук Н.О.

З участю: ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

преставника Верхньопетрівецької сільської ради Костиняна І.М.,

преставника ДТГО "Львівська залізниця" Моцюка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (далі: ДТГО "Львівська залізниця") до Верхньопетрівецької сільської ради, ОСОБА_1, третя особа: відділ Держкомзему Сторожинецького району, про визнання незаконним та скасування рішення Верхньопетрівецької сільської ради від 28 листопада 2007 року в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1, визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_1, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2, на рішення Сторожинецького районного суду від 18 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2012 року державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" подало позов до Верхньопетрівецької сільської ради, ОСОБА_1, третя особа: відділ Держкомзему Сторожинецького району, про визнання незаконним та скасування рішення Верхньопетрівецької сільської ради від 28 листопада 2007 року в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1, визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_1

Посилалось на такі обставини.

Під час проведення на підприємстві інвентаризації земель, на території Верхньопетрівецької сільської ради виявлено, що в смузі відведення залізниці з

______________________ Провад. №22ц 199/2013р. Головуючий у першій інстанції Казюк О.О

Категорія: 45 Доповідач: Заводян К.І.

км 14+160 до км 14+220 м перегону Карапчів-Чудей на відстані 18,3 м від осі колії розташована земельна ділянка ОСОБА_1, яка передана йому у власність, згідно рішення Верхньопетрівецької сільської ради від 28 листопада 2007 року №147-9/2007, загальною площею 0,5296 га.

03 квітня 2008 року видано державні акти про право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки серії ЯД №112773 площею 0,0800 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та серії ЯД №112774 площею 0,4496 га для ведення особистого селянського господарства, де 0,1511га цієї ділянки накладається на земельну ділянку залізниці.

Відповідно до ст.68 ЗК України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Статтею 6 Закону "Про залізничний транспорт", ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про транспорт" передбачено, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України.

Документами, які підтверджують перебування земельної ділянки у постійному користуванні залізниці, є "План границ полосы отвода Кишиневской железной дороги направление Карапчу - Чудей", розроблений у 1949 році конторою Південно - Західної залізниці, ширина смуги відведення на ділянці перегону Карапчів - Чудей з прив'язкою до колії від з км 14+160 до км 14+220 м і становить від 24 до 100 м. від осі колії, довідка Сторожинецького відділу Держкомзему № 1147 від 13.12. 2011 р., податкова декларація з плати за землю.

Землі транспорту вважалися землями спеціального призначення, використовувалися на підставі особливих положень про ці землі відповідно до п.п. 54, 55 Загальних засад землекористування і землеустрою, затверджених ЦВК СРСР від 15 грудня 1928 року.

Відповідно до п "б" ч.4 ст.84 ЗК України землі під державними залізницями є землями державної власності і не можуть передаватися у приватну власність.

Залізниця, як суміжний землекористувач, проект відведення земельної ділянки, акт встановлення і узгодження меж землекористування ОСОБА_1, не погоджувала, згоди на вилучення земельної ділянки не давала.

ДТГО "Львівська залізниця" просило суд визнати незаконним і скасувати рішення Верхньопетрівецької сільської ради від 28 листопада 2007 року в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1, визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯД №112774 від 03.04.2008 року площею 0,4496 га для ведення особистого селянського господарства, виданий ОСОБА_1

Рішенням Сторожинецького районного суду від 18 грудня 2012 року позовні вимоги ДТГО "Львівська залізниця" задоволені частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Верхньопетрівецької сільської ради №147-9/2007 від 28.11.2007 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1511 га, яка входить в передану земельну ділянку площею 0,4496 га для ведення особистого селянського господарства.

Скасовано державний акт серії ЯД №112774, на право приватної власності на землю, площею 0,4496 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_1 03 квітня 2008 року, на підставі рішення Верхньопетрівецької сільської ради №147-9/2007 від 28.11.2007 року, в частині права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку №2, кадастровий номер 7324582500:02:004:0211, площею 0,1511 га.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в позові ДТГО "Львівська залізниця".

Вважає, що суд неповно з'ясував обставини справи, а висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи. Судом порушені норми матеріального та процесуального права.

На його думку суд безпідставно послався на Постанову Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР", надавши перевагу постановам Уряду СРСР та Інструкції про норми і порядок відведення земель для залізниць і використання смуги відведення, затвердженої Міністерством шляхів сполучення СРСР 30 січня 1963 року. Вважає, що на час надання йому земельної ділянки у власність питання щодо правовідносин по даному спору врегульовані законодавством України.

Вважає неналежним доказом "План границ полосы отвода Кишинёвской железной дороги направление Карапчу - Чудей", розроблений 1949 року.

Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не убачається.

Задовольняючи частково позовні вимоги ДТГО "Львівська залізниця", суд першої інстанції вірно виходив з того, що до складу земель залізничного транспорту згідно зі ст. 68 ЗК України входять, у першу чергу, землі, які є смугою відведення залізниць. Крім того, землями залізничного транспорту вважаються землі, зайняті станціями з усіма будівлями та спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, а також землі під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Згідно зі ст. 11 Закону "Про транспорт" до земель транспорту належать землі, надані згідно з ЗК підприємствам і організаціям транспорту (залізничного, водного (морського, річкового), автомобільного, авіаційного, міського електротранспорту, а також трубопровідного), для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку відповідних об'єктів.

Землями залізничного транспорту є землі, надані його підприємствам і організаціям. До їх складу входять землі, що є смугою відведення залізниць; під залізничним полотном та його облаштуванням; залізничні станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарств, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, землі під захисні та укріплювальні насадження, службові, культурно-побутові будівлі та інші споруди, які створюються для обслуговування роботи залізничного транспорту.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 року "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України, на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і Законам України. Зазначена правова норма також стосується статусу земельних ділянок у смугах відведення залізниць.

Земельні ділянки в користування залізниці відводилися на підставі постанов Уряду СРСР, Інструкції про норми і порядок відведення земель для залізниць і використання смуги відведення, затвердженої Міністерством шляхів сполучення СРСР 30 січня 1963 р. та нормами відведення земель для залізниці 468-74, затвердженими постановою Держбуду СРСР від 19 грудня 1974 року №247.

Вказані правові акти не суперечать законодавству України, підтверджують факт і розміри земельних ділянок, які належать державі і перебувають в користуванні залізниці ще з 1949 року.

Судом встановлено, що в межах с. Верхні Петрівці, під об'єктами залізничного транспорту знаходиться земельна ділянка загальною площею 19,4 га, що підтверджується довідкою відділу Держкомзему у Сторожинецькому районі від 13.12.2011 року №1147 (а.с.17).

На ділянці перегону Карапчів - Чудей з прив'язкою до колії від з км 14+160 до км 14+220 м смуга відводу становить від 24 до 100 метрів від осі колії, оскільки на вказаній ділянці дороги є міст (а.с.15).

Рішенням Верхньопетрівецької сільської ради №147-9/2007 від 28.11.2007 року, ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,5296 га. в тому числі:

0,0800 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

0,4496 га - для ведення особистого селянського господарства.

На ці ділянки ОСОБА_1 видано два державні акти про право власності:

серії ЯД №112773 на ділянку площею 0,08 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд і акт серії ЯД №112774, на ділянку площею 0,4496 га для ведення особистого селянського господарства, яка складається із трьох ділянок площами 0,1900 га, 0,1511 га та 0,1085 га.

Суд встановив, що земельна ділянка площею 0,1511 га знаходиться в смузі відведення державної залізниці, є ділянкою спеціального призначення державної власності, використовується на підставі особливих положень про ці землі, тому дійшов обґрунтованого висновку, що сільська рада не мала права передавати у власність ОСОБА_1 вказану земельну ділянку, оскільки ця ділянка не є землею територіальної громади, і відповідно до п.б ч.4 ст. 84 ЗК України, землі під державними залізницями не можуть передаватися у приватну власність.

На підставі наведеного суд першої інстанції обґрунтовано визнав незаконним і скасував рішення Верхньопетрівецької сільської ради №147-9/2007 від 28.11.2007 року в частині передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,1511 га, яка входить до складу 0,4496 га для ведення особистого селянського господарства, та визнав недійсним державний акт серії ЯД №112774 на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_1, в частині права власності ОСОБА_1, на земельну ділянку №2, кадастровий номер 73245825006:02:004:0211, площею 0,1511 га.

Рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не убачається.

Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Сторожинецького районного суду від 18 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Відповідає оригіналу: