Ухвала суду № 29149396, 05.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 року м. Київ К-23060/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2008 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2009 р.

у справі № 2-а-1618/08

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Комбі»

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про спонукання до виконання певних дій та про визнання протиправними податкових

повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Приватне виробничо-комерційне підприємство «Комбі»(далі -позивач, ПВКП «Комбі») звернулось до суду з позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі -відповідач, Сакська ОДПІ) про спонукання до виконання певних дій та про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2008 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Сакської ОДПІ № 0000361502/0 від 12.02.2008 р. та № 0000371502/0 від 12.02.2008 р.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2009 р. постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2008 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Сакська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2008 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2009 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Сакська ОДПІ провела невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати ПВКП «Комбі»до бюджету погоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ за період з 2001 р. по 2003 р., за результатами якої складено акт перевірки № 151/15-02/22326222 від 05.02.2008 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», яке полягало у порушенні граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ.

12.02.2008 р. Сакська ОДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення № 0000371502/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 5 277,50 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1 055,50 грн., та № 0000361502/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 4 409,52 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2 204,76грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перераховані позивачем через банк «Україна»до бюджету у 2001 р. податки (обов'язкові платежі) не були зараховані до бюджету з вини банку, у зв'язку з чим в особовому рахунку позивача, за даними ДПІ, утворилась недоїмка, погашення якої в наступному відбувалось за рахунок сплачених позивачем поточних зобов'язань з ПДВ в порядку п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».

Крім того, платіжними дорученнями № 131 від 19.06.2001 р., № 138 від 19.06.2001 р. та № 140 від 27.06.2001 р., з відмітками банку про списання коштів з розрахункового рахунку ПВКП «Комбі»підтверджується погашення позивачем податкового боргу з ПДВ у 2001 р.

Відповідно до підпункту 16.5.1 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (підпункт 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Пункт 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачає, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Отже, при наявності вини банку платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування платежів до бюджету.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач належним чином сплатив у 2001 р. відповідні податки, а тому не вбачається підстав для виникнення податкового боргу.

До того ж, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що податковий орган не має права змінювати призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2008 р. та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим відхилити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2008 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2009 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов