Ухвала суду № 29149327, 05.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 року м. Київ К-30715/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 24.06.2008 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 р.

у справі № 11/186/08-АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький Втормет»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький Втормет»(далі -позивач, ВАТ «Запорізький Втормет») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі -відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду Запорізької області від 24.06.2008 р. позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 03.03.2008 р. №0000172301/0 в частині нарахування 412 709,00 грн. - податкового зобов'язання з ПДВ та 206 354,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 р. постанову господарського суду Запорізької області від 24.06.2008 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду Запорізької області від 24.06.2008 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Запорізький Втормет», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 24.06.2008 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 р. -без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя провела виїзну перевірку ВАТ «Запорізький Втормет» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 30.09.2007 року, за результатами якої складено акт від 25.02.08 р. № 21/23-2/00193097.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем ст. 4, п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.4.2 та п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7, ст. 11.44 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні податкового кредиту на суму 412 709,00 грн.

03.03.2008 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя прийняла податкове повідомлення-рішення №0000172301/0, яким визначила позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 732 414,00 грн., у тому числі за основним платежем -488 276,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -244 138,00 грн.

Позивач оскаржує вищезазначене податкове повідомлення - рішення в частині нарахування 412 709,00 грн. - податкового зобов'язання з ПДВ та 206354,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали частково необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 11.44 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі -Закон) тимчасово до 1 січня 2008 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 104, яка набула чинності з 06.02.2007 р.

Відповідно до п.п. 7.2.8. п. 7.2. ст. 7 Закону платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання цього пункту позивачем окремо ведеться облік операцій, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, та які не є об'єктами оподаткування. Крім того, з моменту внесення змін до Закону, які стосуються звільнення від оподаткування операцій з металобрухтом, залишки брухту станом на 06.02.2007 р. складуються та зберігаються окремо на складах до відвантаження на експорт відповідно до наказу по підприємству від 05.02.2007 р. №27.

Пунктом 6.2. ст. 6 Закону встановлено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування. Цей пункт Закону стосується всього переліку експортованої продукції, за винятком товарів та послуг, передбачених п. 6.3. Закону. Пункт 6.3. ст. 6 Закону передбачає, що нульова ставка податку не застосовується, якщо товари (супутні послуги), що експортуються, звільняються від оподаткування згідно з пунктом 5.1 (крім підпунктів 5.1.2, 5.1.7) та пунктом 5.2 статті 5 цього Закону. Посилання на пункт 11.44 Закону відсутнє.

Таким чином, позивачем правомірно застосовано нульову ставку ПДВ до операції з експорту металобрухту (придбаного та нереалізованого станом на 06.02.2006 р.), який було реалізовано за межі митної території України згідно контракту № 3Р/6 від 28.08.2006 р., укладеному з компанією Steel Holdings AG», у кількості 2390,613 тонн на загальну суму 3 802 867,66 грн. згідно ВМД № 112000003/7/005192 від 05.07.2007.

Також судами встановлено, що собівартість реалізованого металобрухту за межі митної території України згідно бухгалтерського обліку складає 2 063 543,00 грн., податок на додану вартість при придбанні металобрухту складав 20% та становить 412 708,66 грн.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до п.п. 7.4.2 та п.п. 7.4.3 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»при реалізації цього товару підприємством в податкових деклараціях з ПДВ з лютого 2007 р. по вересень 2007 р. не відкоригований податковий кредит на суму придбаного податку на додану вартість у розмірі 412 708,66 грн.

Згідно з п.п. 7.4.2 п. 7.4. ст. 7 Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Тобто, законом встановлено, що не включаються до складу податкового кредиту суми податку, сплачені у зв'язку з придбанням товарів, які звільнені від оподаткування тільки згідно зі статтею 3 і 5 цього закону.

Крім того, відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Отже, обмежень щодо ціни продажу металобрухту законом не встановлено.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення в частині нарахування 412 709,00 грн. - податкового зобов'язання з ПДВ та 206 354,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Запорізької області від 24.06.2008 р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя відхилити.

2. Постанову господарського суду Запорізької області від 24.06.2008 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов