Ухвала суду № 29149319, 05.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 року м. Київ К-36559/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар"

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 року

у справі № 12/74А (22-а-13315/08/9104)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар"

до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Яблуневий дар") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області (далі по тексту -відповідач, ДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду Львівської області від 12 серпня 2008 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 року скасовано постанову господарського суду Львівської області від 12 серпня 2008 року. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Яблуневий дар»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад місяць 2007 року, за результатами якої складено акт від акт № 25/23-32475074 від 07.03.2008 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2007 року на 71552,00 грн.

В свою чергу, оскільки зустрічними перевірками контрагентів не підтверджено джерела відшкодування з бюджету, податковим органом зроблено висновок, що ТОВ "Яблуневий дар" втрачає право на бюджетне відшкодування за листопад 2007 року в сумі 71552,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000192301/0 від 12.03.2008 року яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 71552,00 грн.

Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до абз.1 п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-1 «Про податок на додану вартість»(далі - Закон №168/97-ВР) - «податковий кредит звітного періоду складається сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду...»

Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У відповідності до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Відповідно до норм п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку бюджету в зв'язку з надмірною, сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.09.2007 року між ТОВ "Яблуневий дар" та ПП "Будмасервіс" було укладено договір підряду в будівництві № 112/24.

Однак, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції позивачем не доведено належними доказами реальність та виконання сторонами умов вищевказаного договору.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлено актом від 27.02.2008 року № 18/23-32475074, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2007 року складає 548244 грн., а позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за листопад 2007 року на 71552 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" відхилити.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов