Ухвала суду № 29149302, 05.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 року м. Київ К-5270/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ребелс"

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 року

у справі № 22-а-2791/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ребелс"

до Державної податкової інспекції у м. Рівне,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області,

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ребелс" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Ребелс") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне (далі по тексту -відповідач, ДПІ) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області (далі по тексту -третя особа) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2007 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 року скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2007 року. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Ребелс" з питань правових відносин з ЗАТ «Об'єднанням Прогрес»за період з 01.09.2005 року по 31.05.2006 року, за результатами якої складено акт від 14.12.2006 року № 932/571/23-300/22588078.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: не включено до складу податкових зобов'язань ПДВ у розмірі 85491,1 грн. по актах виконаних робіт за листопад 2005 року, а також не включення до складу податкових зобов'язань на час проведення перевірки ПДВ у розмірі 1787,32 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.03.2007 року № 0000012344/2/23-317, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 31482,45 грн., з яких 1787,33 грн. основного платежу та 29695,12 грн. штрафних санкцій та № 0000022344/4/23-317, яким позивачу визначено податкові зобов'язання за штрафними санкціями з податку на додану вартість в сумі 13050,44 грн.

Суд апеляційної інстанцій погодився з такими висновками податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі договору субпідряду № 29 від 18 вересня 2005 року ТОВ "Ребелс" зобов'язувалося виконати за дорученням ЗАТ "Об'єднання "Прогрес" роботи по зовнішньому оздобленню фасаду 45-квартирного житлового будинку, замовником будівництва якого було Подільське управління капітального будівництва Міністерства оборони України. Дане будівництво проводилося за рахунок бюджетних коштів. Розрахунки проводилися безпосередньо з генпідрядником ЗАТ "Об'єднання "Прогрес", яке після отримання коштів на рахунок проводило розрахунки із субпідрядниками.

Згідно договору субпідряду на виконання робіт по будівництву 45-квартирного житлового будинку у м. Шепетівка Хмельницької області по вул. Карла Маркса № 29 від 18 вересня 2005 року, сторонами було погоджено порядок розрахунків, відповідно до якого ЗАТ "Об'єднання "Прогрес" надавало ТОВ "Ребелс" аванс у розмірі до 30 % від об'єму робіт для придбання будівельних матеріалів з подальшим щомісячним підписанням актів виконаних робіт, які є основою для взаєморозрахунків у обсязі 90% загальної вартості робіт по договору. Кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснювався після підписання акту здачі об'єкту в експлуатацію.

В свою чергу, судом апеляційної інстанції було встановлено, що договір не містить посилання на проведення оплати робіт за рахунок бюджетних коштів, розрахунок за виконані роботи між контрагентами вказаного договору не пов'язувався із надходженням бюджетних коштів на рахунок ЗАТ "Об'єднання "Прогрес". Крім того, відповідно до п. 6.3. цього договору генпідрядник - ЗАТ "Об'єднання "Прогрес", брав на себе відповідальність за забезпечення своєчасного фінансування будівництва.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у ТОВ "Ребелс" не було правових підстав пов'язувати виникнення податкових зобов'язань, передбачених Законом України "Про податок на додану вартість", лише із надходження бюджетних коштів на його рахунок.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ребелс" відхилити.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов