Ухвала суду № 29149283, 05.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 року м. Київ К-30013/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2009 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 р.

у справі № 2-а-178/08

за позовом Сімферопольського учбово-виробничого об'єднання «Кримпласт»Українського товариства сліпих

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Сімферопольське учбово-виробниче об'єднання «Кримпласт»Українського товариства сліпих (далі -позивач, СУВО «Кримпласт»УТОС) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі (далі -відповідач, ДПІ у м. Сімферополі) про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2009 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0008272301/0, № 0008322301/0 від 18.06.2008 р.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 р. постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2009 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Сімферополі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2009 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у м. Сімферополі провела виїзну планову документальну перевірку СУВО «Кримпласт»УТОС з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року, за результатами якої складено акт № 4381/23-2/03967783 від 10.06.2008 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: п.п. 7.12.1 п. 7.12 ст. 7, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за 2007 рік у сумі 208 333,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2007 року у сумі 208 333,00 грн.; п.п. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6, п.п. 6.1.1 ст. 6, п. 4.1 ст .4, п.п 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податкових зобов'язань на 2 761 739,00 грн.; п.п. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6, п.п. 6.1.1. п. 6.1 ст. 6, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість", п. 2, п. 5.12 Наказу ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 «Про затвердження Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість»в редакції Наказу ДПА України від 15.06.05 р. № 213 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого у Міністерстві юстиції 30.06.2005 р. за № 702/10982, що призвело до завищеня суми бюджетного відшкодування за період липень-грудень 2007 року на загальну суму 1 909 992,00 грн.

На підставі акта перевірки, ДПІ у м.Сімферополі прийняла податкові повідомлення-рішення № 0008272301/0 від 17.06.2008 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 270 833 грн., у тому числі за основним платежем -208 333,00 грн., штрафні санкції -62 500 грн., та та № 0008322301/0 від 17.06.2008 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1 909 992,00грн. та застосовано 834 296,00 грн. - штрафних санкцій.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Президії Центрального правління УТОС м. Києва від 24.07.2007 р. надано дозвіл СУВО «Кримпласт»УТОС на продаж колишнього виробничого корпусу.

Договірна ціна продажу складала 1 000 000,00 грн., а балансова вартість відчужуваних будівель складала 150 213,00 грн.

03.09.2007 р. між позивачем та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 4947, відповідно до якого був реалізований колишній виробничий корпус за 1 000 000,00 грн. На виконання договору позивачем була виписана видаткова накладна № 2725 від 07.09.2007 р. та податкова накладна № 2436 від 07.09.2007 р.

Власником приміщень є Українське товариство сліпих, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, яке видано виконкомом Сімферопольської міської ради 07.08.2006 р. на підставі рішення № 1422 від 28.07.2006 р.

При цьому, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, продаж нежитлових приміщень загальною площею 1098,8 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 здійснено власником вказаних приміщень - Українським товариством сліпих (ОКПО 00021195), а не СУВО «Кримпласт»УТОС, що підтверджується договором купівлі-продажу від 03.09.2007 р. № 4072.

Відповідно до п.п. 7.12.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, отриманий від продажу товарів, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу).

У відповідності до п.п. 4.2.16 п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валового доходу кошти або майно, що надаються у вигляді безповоротної допомоги громадським організаціям інвалідів та підприємствам і організаціям, що визначені пунктом 7.12 статті 7 цього Закону.

Пунктом 1.6. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено перелік товарів, до яких належать матеріальні та нематеріальні активи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій щодо їх випуску, емісії та погашенню. В свою чергу матеріальним активом є основні фонди та оборотні активи в будь-якому вигляді, що відрізняються від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів. Будівлі відносяться відповідно до п. 8.2.2. до першої групи основних фондів.

Щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 6.2.8. п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Як встановлено судами попередніх інстанцій, СУВО «Кримпласт»УТОС у 2007 році мало пільги з оподаткування згідно п. 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджується дозволом № 189 комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, наданим на підставі рішення від 06.10.2006 р. № 5, що дійсний з 01.10.2006 р. до 01.10.2007 р., а також дозволом № 65 комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, наданим на підставі рішення від 28.09.2007 р. № 7, що дійсний з 01.10.2007 р. до 01.10.2008 р.

Також судами встановлено, що кількість інвалідів, які мають на СУВО «Кримпласт»УТОС основне місце праці, складають не менш 50%, середньооблікової чисельності штатних працівників за кожний з календарних місяців періоду березень -листопад 2007 року. Фонд оплати праці штатних працівників -інвалідів СУВО «Кримпласт»УТОС перевищує 25% загальних витрат на оплату праці, які включаються до складу валових витрат виробництва за кожен календарний місяць періоду квітень - грудень 2007 року.

Відповідно до пункту 11, 16 П(С)БУ передбачено, що перелік та склад статей калькулювання собівартості продукції встановлюється підприємством. Пунктом 16 П(С)БУ також передбачено, що перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат встановлюються підприємством.

Наказом СУВО «Кримпласт»УТОС № 5 від 17.01.2007 року «Про облікову політику на 2007 рік»встановлено, що у випадку, якщо окремі прямі видатки віднести до конкретного виробничого процесу по виготовленню даного виду продукції (робіт, послуг) неможливо, розподілити їх пропорційно вартості матеріалів, безпосередньо використаних в конкретному виробничому процесі.

Отже, позивачем повністю виконані вимоги пунктів 11,16 П(С)БУ, оскільки підприємство скористалося своїм правом для обрання бази розподілу витрат, а таке право не містить будь-яких обмежень.

Крім того, з метою повного та об'єктивного встановлення всіх обставин по справі, судом першої інстанції по справі також була призначена експертиза, на вирішення якої було поставлено основне питання - встановити виробничу собівартість кожного виду продукції, у тому числі плівки поліетиленової та з'ясувати питання який відсоток безпосередніх витрат несе підприємство на переробку сировини для її виготовлення.

За результатами експертизи, встановлено, що сума витрат, понесених на переробку сировини, комплектуючих, складових частин, інших купувальних товарів, які використовуються в виготовленні продукції СУВО «Кримпласт»УТОС за період квітень -грудень 2007 року складають більш ніж 8 % від продажної ціни такої продукції, у тому числі в частині витрат на плівку поліетиленову. При визначені відсотків витрат від продажної ціни, враховувалася максимальна ціна, за якою здійснювалася реалізація продукції.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що продукція, у тому числі плівка поліетиленова, СУВО «Кримпласт»УТОС є такою, що безпосередньо виготовлена цім підприємством.

Відтак, позивачем дотримано вимоги п.п. 6.2.8. п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо оподаткування за нульовою ставкою операцій з поставки товарів, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2009 р. та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі відхилити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2009 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов