Ухвала суду № 29148533, 29.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р.Справа № 2а-14645/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби до державного науково-виробничого підприємства «Об'єднання комунар», товариства з обмеженою відповідальністю «ТМС Монтаж» про стягнення коштів, -

В с т а н о в и л а:

У листопаді 2011 року позивач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби (далі - СДПІ ВПП у м. Харкові) звернувся до суду з адміністративним позовом, яким (з урахуванням уточнених позовних вимог - т. 1, а.с. 204) просить суд: стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ТМС Монтаж» (далі - ТОВ «ТМС Монтаж») на користь відповідача державного науково-виробничого підприємства «Об'єднання комунар» (далі - ДНВП «Об'єднання комунар») грошові кошти у сумі 2.758.548,6 грн., а з відповідача ТОВ «ТМС Монтаж» в дохід держави грошові кошти у сумі 2.758.548,6 грн., що отримані за договором від 07.04.2010 року № 1977/010.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що укладений між ДНВП «Об'єднання Комунар» та ТОВ «ТМС Монтаж» договір № 1977/010 від 07.04.2010 року є нікчемним, укладеним з метою, суперечною інтересам Держави, оскільки у спірних правовідносинах відповідач ТОВ «ТМС Монтаж», не мав реальної можливості здійснювати господарську діяльність. Нікчемність вказаного правочину встановлена в ході документальної позапланової виїзної перевірки ДНВП «Об'єднання Комунар», результати якої оформлені актом перевірки СДПІ ВПП у м. Харкові від 19.07.2011 року № 1798/41-018/14308730 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДНВП «Об'єднання Комунар» з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2010 року та січень, лютий, березень, квітень 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року на рахунок платника у банку».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі СДПІ ВПП у м. Харкові, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями СДПІ по ВПП у м. Харкові проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДНВП «Об'єднання Комунар» (ідентифікаційний код - 14308730) з питання законності декларування відємного значення з податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, березень, квітень 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року на рахунок платника у банку, за наслідками якою складений Акт перевірки від 19.07.2011 року №1798/41-018/14308730.

За висновками зазначеного акту, податковим органом виявлені порушення ДНВП «Об'єднання Комунар» приписів ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 , п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200, п. 200.4 ст. 200, п.п. «б» п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок проведення господарських операцій, зокрема, з ТОВ «ТМС Монтаж», що відбувались в межах нікчемних правочинів.

На підставі акту перевірки від 19.07.2011 року № 1798/41-018/14308730 СДПІ по РВПП у м. Харкові прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000550841 від 02.08.2011 року про зменшення підприємству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5.521.061 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1 грн.; № 0000560841 від 02.08.2011 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1.317.537 грн., у тому числі: листопад 2010 року 112.669 грн., лютий 2011 року 547.381 грн., квітень 2011 року 657.487 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1 грн., № 0000540841 від 02.08.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 63.537 грн. (за основним платежем - 42.358 грн., за штрафними санкціями 21.179 грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 року по справі № 2а-10446/11/2070 позовні вимоги ДНВП «Об'єднання Комунар» про скасування податкових повідомлень рішень прийнятих СДПІ по ВПП в м. Харкові від 02.08.2011 року: № 0000550841, № 0000560841, № 0000540841 задоволені частково. В свою чергу, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 року по справі № 2а-10446/11/2070 задоволена апеляційна скарга ДНВП «Об'єднання Комунар» - постанова суду першої інстанції скасована в частині, якою судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог підприємства з прийняттям нового судового рішення про їх задоволення.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що 07.04.2010 року між ДНВП «Об'єднання Комунар» та ТОВ «ТМС Монтаж» укладений договір № 1977/010, предметом якого є поставка електронних модулів, ПКІ для лічильника СО-ЄА09К.

В основу висновку про вчинення ДНВП «Об'єднання Комунар» порушення закону за даним епізодом податковим органом покладено мотив сумнівності реального проведення господарських операцій за 2 та подальшими ланками руху товару.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій за згаданим правочином ДНВП подано до суду складені ТОВ «ТМС Монтаж» податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні,

Досліджуючи питання реальності господарських операцій, суд дійшов висновку, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Також судом зроблений висновок про те, що оглянуті документи не мають недоліків, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 7 Закону України «Про Податок на додану вартість», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак оглянуті документи сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій. Відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів, не надано доказів того, що оглянуті документи не призвели до зміни в структурі активів і зобов'язань скарга ДНВП «Об'єднання Комунар». Надані позивачем на вимогу суду докази транспортування товару, документи складського обліку, документи про списання товару у виробництво в сукупності спростовують висновки СДПІ про нікчемність господарських операцій за вказаним правочином.

За відсутності в матеріалах справи належних та допустимих в розумінні ст. 70 КАС України, ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, ст.ст. 191, 212, 358, 364, 365, 366 Кримінального кодексу України доказів відображення ДНВП «Об'єднання Комунар» чи його контрагентами в документах податкової звітності наслідків нікчемного правочину або показників господарських операцій, котрі реально не відбулись, суд визнає даний довід відповідача неправомірним.

За таких обставин, з урахуванням положень ч. 1 ст. 72 КАС України про те, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ст. 208 ГК якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

За статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Як встановлено судом першої інстанцій, між ДНВП «Об'єднання Комунар» та ТОВ «ТМС Монтаж» укладено договір постачання, який по формі та змісту відповідає вимогам діючого законодавства, щодо вчинення правочину, який відповідав волевиявленню учасників правочину, всі умови оскаржуваного договору виконані сторонами без застережень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо відсутності в діях сторін по виконанню умов договору вчинення шкоди інтересам держави, оскільки до цього висновку позивач дійшов на підставі суджень, оцінка яким дана судовим рішенням, що набрало законної сили.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необґрунтованості позовних вимог СДПІ ВПП у м. Харкова

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року по справі № 2а-14645/11/2070 залишити без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 04 лютого 2013 року

Згідно з оригіналом Л.В. Мельнікова