Ухвала суду № 29145185, 07.02.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 2214/3620/2012

Провадження № 22-ц/792/395/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,

суддів Корніюк А.П., Юзюка О.М.,

при секретарі Кузічкіній М.В.,

з участю представниці позивача Мельник Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Славутської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_2, третя особа - комунальне підприємство «Славутське бюро технічної інвентаризації», про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно із апеляційною скаргою Славутської міської ради Хмельницької області на заочне рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2012 року,

встановила:

У жовтні 2012 року Славутська міська рада Хмельницької області (далі - Рада) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - комунальне підприємство «Славутське бюро технічної інвентаризації» (далі - БТІ), в якому просила суд усунути перешкоди в користуванні Радою земельними ділянками, розташованими під зруйнованими об'єктами нерухомого майна площею 55,2 кв.м., 365,8 кв.м., 287,6 кв.м. по АДРЕСА_1, Хмельницької області, які належать ОСОБА_2, шляхом скасування державної реєстрації права власності останнього на ці об'єкти.

Рада зазначила, що відповідач є власником нежитлових будівель загальними площами 55,2 кв.м., 61,1 кв.м., 691,4 кв.м., 365,8 кв.м., 287,6 кв.м. по АДРЕСА_1, Хмельницької області, які розташовані на земельній ділянці комунальної власності. Під час обстеження Радою цієї земельної ділянки з'ясувалось, що будівлі площею 365,8 кв.м. і 287,6 кв.м. є напівзруйнованими та знаходяться в аварійному стані, а будівля площею 55,2 кв.м. зруйнована повністю. ОСОБА_2 не має наміру в подальшому використовувати вказані будівлі, втратив правовий статус їх власника, відмовляється звернутися до відповідних органів із заявою про зняття з реєстрації свого права власності на нерухоме майно та не оформив у встановленому законом порядку права користування спірною земельною ділянкою. Своєю бездіяльністю відповідач позбавляє Раду як власника землі можливості використовувати її на власний розсуд.

Заочним рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2012 року в позові відмовлено.

Суд виходив з того, що такий спосіб захисту цивільних прав, як скасування державної реєстрації права власності іншої особи на зруйновані об'єкти нерухомого майна для усунення перешкод власнику земельної ділянки в користуванні нею, не встановлений Цивільним кодексом України та Земельним кодексом України.

В апеляційній скарзі Рада просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.

Відповідач ОСОБА_2 і представник БТІ, які у встановленому законом порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з'явились. Від останнього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши учасницю процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що ОСОБА_2 є власником нежитлових будівель загальними площами 55,2 кв.м., 61,1 кв.м., 691,4 кв.м., 365,8 кв.м., 287,6 кв.м. по АДРЕСА_1, Хмельницької області, які розташовані на земельній ділянці комунальної власності. Це право відповідач набув на підставі договору купівлі-продажу будівель на аукціоні від 28 грудня 2007 року, укладеного між сторонами та посвідченого приватним нотаріусом Славутського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_4

1 липня 2010 року була здійснена державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на вказані нежитлові будівлі.

Рішенням Ради від 10 вересня 2010 року № 7.2-46/2010 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо передачі фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки площею до 710,0 кв.м. по АДРЕСА_1, в оренду для здійснення комерційної діяльності (землі житлової та громадської забудови).

Договір оренди не був укладений між сторонами. Вказане рішення Ради визнано таким, що втратило чинність відповідно до рішення Ради від 28 грудня 2011 року № 14.7-14/2011.

Рішенням Ради від 24 лютого 2012 року № 23.1-16/2012 надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 2300 кв.м. по АДРЕСА_1, Хмельницької області, на умовах оренди для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за рахунок земель, які не передані у власність чи користування.

21 серпня 2012 року постійною комісією з питань регулювання земельних відносин, екології, благоустрою та адміністративно-територіального устрою Ради було обстежено вказану земельну ділянку та складено акт, згідно з яким розташовані на ній будівлі площею 365,8 кв.м. і 287,6 кв.м. напівзруйновані та знаходяться в аварійному стані, а будівля площею 55,2 кв.м. зруйнована повністю (залишки фундаменту).

У зв'язку з неоформленням відповідачем правовстановлюючих документів на земельну ділянку останнє рішення Ради було скасовано рішенням Ради від 31 серпня 2012 року № 6.6-22/2012.

25 вересня 2012 року комісією Ради здійснено обстеження належних ОСОБА_2 нежитлових будівель по АДРЕСА_1, Хмельницької області.

За наслідками роботи комісії складені акти, відповідно до яких:

- нежитлова будівля площею 287,6 кв.м. знаходиться в незадовільному стані, фундамент цегляний - 80 % зносу, стіни шлакобетонні - 70 % зносу, перегородки, перекриття, покрівля, опалення, електрика, двері та вікна - відсутні, підлога - суцільне руйнування покриття;

- нежитлова будівля площею 365,8 кв.м. знаходиться в незадовільному стані, фундамент цегляний - 80 % зносу, стіни шлакобетонні - 70 % зносу, перегородки, перекриття, покрівля, опалення, електрика, двері та вікна - відсутні, підлога - суцільне руйнування покриття;

- нежитлова будівля площею 55,2 кв.м. фундамент цегляний - 80 % зносу, стіни шлакобетонні, перегородки, перекриття, підлога, покрівля, опалення, електрика, двері та вікна - відсутні.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Статтею 12 ЗК України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. До таких повноважень, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 181, ч.ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Право власності на інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Загальні положення про право власності закріплені в главі 23 ЦК України.

В силу ч. 1 ст. 316, ч.ч. 1 і 2 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Підстави припинення права власності встановлені у статті 346 ЦК України. Однією з таких підстав є знищення майна (пункт 4 частини 1).

Як передбачено ст. 349 ЦК України, право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-ІV) речові права на нерухоме майно, що знаходяться на території України, підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 20 Закону № 1952-ІV розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються на підставі рішення державного реєстратора у разі знищення об'єкта нерухомого майна.

Отже, припинення права власності на нерухоме майно може відбутися лише за заявою власника майна і лише після внесення відповідного запису до державного реєстру.

ОСОБА_2 не бажає припинити своє право власності на нежитлові будівлі по АДРЕСА_1, Хмельницької області, і не звертався до Державного реєстратора прав на нерухоме майно із відповідною заявою.

Дані обставини унеможливлюють припинення права власності відповідача на спірні нежитлові будівлі.

Частиною 2 статті 152 ЗК України установлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 16 ЦК України і частиною 3 статті 152 ЗК України визначені способи захисту цивільних прав осіб на земельні ділянки.

Чинне законодавство не передбачає такого способу захисту цивільного права, як усунення порушень прав власника земельної ділянки шляхом примусового позбавлення права власності іншої особи на нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно виходив з того, що позов Ради є безпідставним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують даного висновку суду.

Крім того, Рада не довела свої позовні вимоги.

Діюче цивільне законодавство не містить значення терміну «знищення майна». В етимологічному розумінні цей термін слід тлумачити, як припинення фізичного існування речі без можливості її відновлення. При цьому майно стає непридатним для його цільового призначення та втрачає свою цінність.

Матеріали справи не містять достатніх та об'єктивних доказів про те, що нежитлові будівлі загальними площами 55,2 кв.м., 365,8 кв.м., 287,6 кв.м. по АДРЕСА_1, Хмельницької області, припинили фізичне існування, не можуть бути відновлені для подальшого цільового призначення та втратили свою цінність.

У таблиці 5.1 Правил визначення фізичного зносу житлових будинків СОУ ЖКГ 75.11 - 35077234. 0015:2009, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 3 лютого 2009 року № 21 приведена приблизна шкала оцінки зносу елементів будинку. При фізичному зносі 61-80 % (технічний стан - ветхий) стан несучих конструктивних елементів аварійний, а не несучих - дуже ветхий, обмежене виконання елементами будинку своїх функцій. При фізичному зносі 81-100 % (технічний стан - непридатний) елементи будинку знаходяться у зруйнованому стані, при зносі 100 % залишки елемента повністю ліквідовані.

Актами комісії Ради встановлено, що фундаменти і стіни спірних житлових будівель не перевищують 80 % зносу, тому їх не можна віднести до непридатного технічного стану.

Отже, у справі відсутні докази про те, що вказані житлові будівлі є знищеними.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Славутської міської ради Хмельницької області відхилити.

Заочне рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції - Маршал І.М.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 4