Постанова № 29142485, 07.02.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.02.2013 р. справа №5006/8/103/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В.,суддів:Марченко О.А., Черноти Л.Ф.за участю представників сторін: від позивача:Гонопольський Д.С. за довіреністю №ЦХП-18/9 від 24.01.2013р.від відповідача:не з'явивсявід третьої особи 1:не з'явився від третьої особи 2:Кудій О.Я. за довіреністю б/н від 01.02.2013р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецькна рішення господарського суду Донецької областівід10.12.2012р. (повний текст підписано 17.12.2012р.)у справі№5006/8/103/2012 (суддя Бокова Ю.В.)за позовомДержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київ до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецькза участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрснабзбут-3», м. Харків; Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Славута», м. Слов'янськ, Донецька областьпростягнення заборгованості в сумі 5276870,31грн.В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, до відповідача, Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 5276870,31грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.08.2012р. залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрснабсбут - 3» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Славута».

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.12.2012р. (повний текст підписано 17.12.2012р.) у справі №5006/8/103/2012 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ДП «Донецька залізниця» на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» заборгованість в сумі 5276870,31грн., судовий збір в сумі 64380грн.

Рішення суду мотивоване положеннями статті 678 Цивільного кодексу України, яка визначає правові наслідки передання товару неналежної якості за договором купівлі-продажу, різновидом якого є договір поставки, а також умовами укладеного між сторонами договору №ЦХП-10210 від 30.12.2009р., якими передбачено процедуру здійснення об'єктивної оцінки якості вугілля. Між тим, за результатами розгляду справи встановлено порушення відповідачем умов даного договору, тому у нього відсутнє право вимагати у позивача пропорційного зменшення ціни товару.

Відповідач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 10.12.2012р. у справі №5006/8/103/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначив, що умовами договору та додатковими угодами до нього було встановлено гранично допустимі відхилення по якості вугілля та особливості формування ціни, а також проведення розрахунків за поставлений товар відповідно до показників його якості .Поставлене вугілля за своїми показниками якості не виходило за гранично допустимі межі, але мало допустимі відхилення у бік погіршення зольності та вологи, що засвідчено відповідними актами атестованої хіміко-технічної лабораторії локомотивного депо Дебальцеве-сортувальне. Тому товар був прийнятий відповідачем як якісний та за нього проведено акцептування виставлених рахунків, але з урахуванням встановленої у договорі знижки за показниками якості товару. Підстав для виклику представника постачальника для складання двостороннього акту прийому неякісної продукції у відповідача не було. Іншого механізму щодо визначення ціни та проведення оплати за поставлену продукцію, яка відповідає встановленим у договорі гранично допустимим показникам якості, але має допустимі відхилення від базових показників, встановлених у договорі, що засвідчено відповідними актами на той час сторонами визначено не було. Внаслідок чого відповідач здійснив частковий акцепт авізо на суму отриманого товару із фактично визначеними показниками якості вугілля.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2013р. відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження у справі №5006/8/103/2012. Вказана ухвала отримана сторонами та третіми особами завчасно, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 25.01.2013р., 28.01.2013р. та 29.01.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

У відзивах на апеляційну скаргу позивач та третя особа 2 зазначили, що оспорюване рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги заявлені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2013р. змінено склад колегії суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), судді Марченко О.А., Чернота Л.Ф.

Представник скаржника у судове засідання 06.02.2013р. не з'явився, заявивши клопотання №2022/181 від 05.02.2013р. про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із знаходженням на лікарняному та неможливістю його заміни.

Представник позивача у судовому засіданні 06.02.2013р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу №ЦХПЮ-22 від 31.01.2013р.

Представник третьої особи 1 у судове засідання 06.02.2013р. не з'явився, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомив.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні 06.02.2013р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу №57 від 01.02.2013р.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Виходячи з положень статей 28, 32-34 ГПК України, п.п.3.9.1., 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., в матеріалах справи відсутні докази неможливості сторін забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч.1-5 ст.28 ГПК України, а також неможливості розгляду справи без участі представників відповідача та третьої особи 1. Також, скаржник не посилався на необхідність надати апеляційному суду додаткові докази як на підстави для відкладення судового розгляду на іншу дату.

Численними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного, виходячи з того, що явка осіб у судове засідання не була визнана обов'язковою, судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників скаржника та третьої особи 1.

Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзиви на неї, заслухавши представників позивача та третьої особи 2, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

30 грудня 2009 року між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (постачальник) та Державним підприємством «Донецька залізниця» (покупець) укладено договір №ЦХП-10210, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти та вугільну продукцію найменування, марка, ціна і кількість яких вказана в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору (арк. спр. 7-23 том 1).

Ціна товару та загальна сума договору узгоджена сторонами в розділі 2 договору.

Розділом 3 договору сторони узгодили умови та терміни поставки товару. Відповідно до п.3.3 договору покупець несе всі витрати та відповідальність по прийманню, зберіганню та подальшому використанню товару, який було поставлено постачальником. Згідно п.3.5 договору поставка товару підтверджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі, який покупець повинен підписати та повернути постачальнику протягом 5 робочих днів після його отримання.

Кількість товару узгоджена сторонами в розділі 4 договору.

Якість товару узгоджена сторонами в розділі 5 договору. Відповідно до п.5.1 договору якість товару повинна відповідати державним стандартам та технічним умовам які діють на території України, вказаним в специфікації до договору, та підтверджуватися сертифікатами відповідності товару; паспортами якості; декларацією про відповідність, якщо товар не підлягає обов'язковій сертифікації; сертифікатом або свідоцтвом про визнання іноземного сертифікату, якщо товар імпортується.

Умови розрахунку визначені сторонами розділом 6 до договору. Згідно п.6.1. договору для проведення розрахунків постачальник надає покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну та сповіщення «авізо» на товар, який було поставлено покупцю. Покупець протягом 2 днів з дати отримання вищезазначених документів, здійснює розрахунки за поставлений постачальником товар шляхом акцепту сповіщення (п.6.2 договору). Пунктом 6.4 договору передбачено, що розрахунок за товар здійснюється відповідно до наказу Укрзалізниці №329-ЦЗ від 30.04.2004р. «Про затвердження Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП «Укрзалізничпостач» і залізницями та ведення обліку претензійно-позовної роботи».

Пунктом 11.4. договору передбачено, що договір вступає в дію з 01.01.2010р. і діє до 31.05.2014р. в частині поставки товару, а в частині оплати - до повного її виконання.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Так, відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Саме такі взаємні права та обов'язки були передбачені договором між сторонами.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

За приписами статті 629 ЦК України, всі умови договору, у тому числі його додатків (специфікацій), які є невід'ємною частиною договору, є обов'язковими для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, специфікацією №13 до договору узгоджена ціна, кількість та умови постачання нафтопродуктів на грудень 2010 року (арк. спр.31 том 1).

30 вересня 2010 року між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору №ЦХП-10210 від 30.12.2009р., згідно якої постачальник зобов'язався поставити покупцю вугілля кам'яне АМ (13-25) в кількості 9007,00тн, з наступними показниками якості: зола - 9,4%, волога - 4,9% та вугілля кам'яне Гк (0-100) в кількості 36591,00тн, з наступними показниками якості: зола - 14,5%, волога - 12% (арк. спр. 122-123 том 5).

Умовами додаткової угоди передбачено, що при постачанні сортового антрациту із золою більш, ніж 25% і рядового вугілля із золою більш, ніж 40% товар замовником не приймається.

Пунктом 2 додаткової угоди №3 від 30.09.2010р. передбачено, що ціна для вугільної продукції визначається з урахуванням знижки та надбавки за якість поставленого товару: за кожний процент перевищення або знижки зольності, відповідно -/+ 2,5%, а за кожний процент перевищення або знижки вологи, відповідно -/+ 1,3%.

Згідно п.4 додаткової угоди №3 від 30.09.2010р. прийомка вугільної продукції за якістю здійснюється покупцем відповідно до Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» №П-7 від 25.004.1966р., затвердженої Держарбітражем із змінами та доповненнями із складанням акту приймання за якістю.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у період з жовтня по грудень 2010 року позивач поставив відповідачу нафтопродукти та вугілля кам'яне на загальну суму 29126637,28грн., що підтверджено квитанціями про приймання вантажу (арк. спр.38-150 том 1, арк. спр.1-150 том 2, арк. спр.1-147 том 3) та актами приймання-передачі вугільної продукції, актом приймання - передачі дизельного палива Л-0,2-62 №ДОН 10-460 (арк.. спр. 148-150 том 3, арк. спр. 1-74 том 4), підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень.

На поставлений товар були видані посвідчення якості вугілля, копії яких наявні в матеріалах справи (арк. спр. 97-153 том 13).

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури та сповіщення на загальну суму 29126637,28грн. (арк. спр. 75-150 том 4, арк. спр. 1-53 том 5). Разом з тим, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, отриману продукцію на загальну суму 5276870,31грн. у встановлений договором строк не оплатив, посилаючись на невідповідність поставленого вугілля договірним критеріям якості, в зв'язку з чим відповідачем були застосовані знижки за якістю поставленої вугільної продукції на загальну суму 5276870,31грн.

Частиною 1 статті 678 ЦК України встановлено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Статтею 673 ЦК України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

В підтвердження отримання вугілля саме із показниками якості, визначеними атестованою хіміко-технічною лабораторією локомотивного депо Дебальцеве-Сортувальне Донецької залізниці, відповідач надав суду акти випробування металів та інших матеріалів та акти відбору об'єднаної проби вугілля (арк. спр. 135-150 том 5, арк. спр. 1-150 том 6, арк. спр. 1-152 том 7, арк. спр. 1-154 том 8, арк. спр. 1-12, 44-151 том 9, арк. спр. 2-110 том 10, арк. спр. 16-150 том 11, арк. спр. 1-127 том 12).

Відповідно до п.2.2 Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП «Укрзалізничпостач» і залізницями та ведення обліку претензійно-позовної роботи приймання товарно-матеріальних цінностей за якістю проводиться згідно Інструкції №П-7 від 25.04.1966р. (арк. спр. 54-61 том. 5).

Згідно п.2.4 вказаного Порядку при отриманні продукції, що не відповідає якості передбаченої умовами договору, структурний підрозділ - вантажоодержувач повинен забезпечити складання повного пакету документів, визначених Інструкцією П-7 і передати їх у відповідний підрозділ залізниці для оформлення претензії. Для участі у прийманні продукції та складанні актів відповідно до Інструкції П-7 обов'язковим є виклик представника ДП «Укрзалізничпостач» в добовий термін.

Таким чином, порядок приймання продукції за якістю унормований Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (П-7), затвердженою постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966р.

Відповідно до п.6 Інструкції П-7, приймання продукції по якості здійснюється на складі покупця під час іногородньої поставки - не пізніше 20 днів.

Згідно п.16 Інструкції П-7, під час виявлення невідповідності якості отриманої продукції договору або даним, вказаним у супровідних документах, які посвідчують якість продукції, отримувач зупиняє подальше приймання товару та складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених під час приймання дефектів. Отримувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості в умовах, які попереджають погіршення її якості та змішування з іншою однорідною продукцією. Отримувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складання двостороннього акта представника іногороднього виробника (постачальника), якщо це передбачено в Основних та особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або в договорі.

Відповідно до п.14 Інструкції П-7 приймання продукції за якістю та комплектністю здійснюється у точній відповідності зі стандартами та технічними умовами, загальними та винятковими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що підтверджують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат та ін.), відсутність яких не призупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність поставленої продукції та в ньому зазначається, які документи відсутні.

Пунктами 17 та 18 Інструкції П-7 встановлено, що в повідомленні про виклик, направленому виробнику (відправнику) повинно бути вказано: найменування продукції, дата та номер рахунку-фактури або номер транспортного документа; основні недоліки, які знайдені в продукції; час, на який призначено приймання продукції по якості або комплектності; кількість продукції неналежної якості або комплектної продукції. Повідомлення про виклик виробника (відправника) повинно бути передано йому телеграфом (телефоном) не пізніше 24 год., після виявлення невідповідності якості продукції встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені основними та особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором.

Пунктом 26 Інструкції П-7 передбачено, що у всіх випадках, коли стандартними, технічними умовами, Основними та Особовими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачений відбір зразків (проб), особи, що приймають участь в прийманні продукції за якістю, зобов'язані відібрати зразки (проби) цієї продукції.

Пунктом 27 Інструкції П-7 також визначено порядок складання акта відбору проб та обов'язкові відомості, які повинні бути відображені в такому акті.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У даному випадку саме на відповідача покладено обов'язок довести твердження про поставку продукції неналежної якості (за показниками якості, що відрізняються від визначених в супровідних документах, серед яких посвідчення якості) документальними доказами, визначеними приписами Інструкції П-7 та правомірність застосування знижки при розрахунку за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи, актів про відсутність документів підтверджуючих якість кам'яного вугілля не складалося. Разом з тим, покупцем не дотримано порядку приймання продукції по якості у відповідності до вищевказаних приписів. Зокрема, відповідач не повідомив постачальника про початок приймання продукції по якості у відповідності до Інструкції П-7. Також, відповідачем не надано суду актів про зупинення приймання продукції по якості, складення яких передбачено Інструкцією П-7. З матеріалів справи вбачається, що відбір проб відповідачем здійснювався одноособово.

Таким чином, покупець фактично не дотримався порядку приймання продукції по якості, тобто відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт поставки неякісної продукції по договору

Факт виконання позивачем своїх договірних зобов'язань належним чином підтверджується матеріалами справи. В свою чергу, факт несплати отриманого вугілля саме на суму 5276870,31грн. відповідачем не спростовано.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відхилення листа відповідача про стан розрахунків за грудень 2010 року на суму 1049695грн., як доказу заліку заборгованості за дизельне паливо, що було поставлене за накладною №ТОП 10-2170 від 10.12.2010р. за рахунок не підтвердженої знижки.

За таких обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив заперечення ДП «Донецька залізниця» та дійшов до висновку про необхідність стягнення з нього заборгованості у розмірі 5276870,31грн.

З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника. Оскільки на час прийняття постанови заявником не було надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, про що ДП «Донецька залізниця» було зобов'язано ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2013р., з останнього в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у сумі 2220грн.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 10.12.2012р. (повний текст підписано 17.12.2012р.) у справі №5006/8/103/2012 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.12.2012р. (повний текст підписано 17.12.2012р.) у справі №5006/8/103/2012 - залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) в дохід Державного бюджету України (отримувач - Державний бюджет Київського району м. Донецька; ЄДРПОУ - 38034002; № рахунку - 31218206782006; Банк дотримувача - ГУ ДКСУ в Донецькій області; МФО банка - 834016; Код ЄДРПОУ Донецького апеляційного господарського суду 26020508; Код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у сумі 2220грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 8 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 3 - третім особам; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС