Рішення № 29141180, 31.01.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

31.01.2013

Справа № 0418/7935/2012

2/0203/834/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

31 січня 2013 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді -Маймур Ф.Ф.,

при секретарі -Авраменко А.М.,

за участю представника позивача -Тимченко Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2012 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вище зазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 13 жовтня 2005 року між відповідачем та ЗАТ «Агробанк», правонаступником якого є позивач, було укладено кредитний договір №248-05/в, за яким відповідач отримала кредит в розмірі 43000 доларів США, зобов'язавшись його повернути не пізніше 12 жовтня 2020 року, сплатити проценти за користування кредитом на інші обов'язкові платежі. Виконання позичальником його кредитних зобов'язань в повному обсязі забезпечено іпотечним договором №248-05/в/1 від 17 жовтня 2005 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що відповідачем не виконуються її договірні зобов'язання із своєчасного погашення кредиту, позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 968276,76 гривень. Також позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати у справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягала на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, в зв'язку із чим суд вважає за можливе на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 13 жовтня 2005 року між ЗАТ «Агробанк», як кредитодавцем, правонаступником якого є позивач, та відповідачем, як позичальником, було укладено кредитний договір №248/05/в, за умовами позичальник отримала кредит в розмірі 43000 доларів США, зобов'язавшись його повернути до 12 жовтня 2020 року щомісячними ануїтетними платежами зі сплатою 16% річних за користування кредитом, а також інших платежів. За порушення строків повернення заборгованості по кредиту та/чи строків за його використовування позичальник зобов'язалась сплатити кредитодавцю пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених грошових зобов'язань за кожний день прострочення платежу. Також договором передбачено право кредитора вимагати дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом у випадку порушення позичальником строків та порядку повернення кредиту. Викладене підтверджується копією зазначеного кредитного договору, копією договору відступлення права вимоги (а.с.6-7, 13-16).

Виконання позичальником своїх договірних зобов'язань із повернення кредиту забезпечено в повному обсязі іпотечним договором №248-05/в/1 від 17 жовтня 2005 року, укладеним між ЗАТ «Агробанк», як іпотекодержателем, правонаступником якого є позивач, та відповідачем, як іпотекодавцем. Предметом зазначеного іпотечного договору є належна відповідачу на праві власності квартира АДРЕСА_1. Дані обставини підтверджуються копією відповідного іпотечного договору, копією договору купівлі-продажу від 17 жовтня 2005 року, копією витягу з Державного реєстру правочинів, копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копією договору відступлення права вимоги за іпотечними договорами (а.с.8-12, 15-16).

Із матеріалів справи встановлено, що позичальник не виконує належним чином взяті на себе кредитні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку кредитодавець, скориставшись правом вимагати дострокове повернення кредиту та плати за нього, своєю письмовою вимогою від 21 вересня 2011 року просив відповідача погасити, здійснивши дострокове повернення кредиту. Однак відповідач вказану вимоги не виконала, а розмір заборгованості станом на 20 листопада 2012 року склав 968276,76 гривень, з яких 303216,85 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту, 206576,61 гривень -заборгованість за відсотками, 458483,30 гривень -пеня. Дані обставини підтверджуються копією вимоги від 21 вересня 2011 року, розрахунком заборгованості (а.с.17, 20-21).

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вищезазначених договорів, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про іпотеку».

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.1054, 1055 ЦК України), а також іпотечний договір, який має бути нотаріально посвідченим (ст.ст.3, 18 Закону України «Про іпотеку»).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кошти -гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Положеннями ст.524 ЦК України встановлено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидом якої є пеня (ст.549 ЦК України).

За змістом ст.ст.546, 547, 573 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись заставою, якою також може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. При цьому відповідно до ст.575 ЦК України різновидом застави є іпотека.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку»іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Нормою ст.ст.3, 18 Закону України «Про іпотеку», ст.574 в контексті ст.575 ЦК України передбачено, що іпотека як форма застави виникає і на підставі договору. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення, що також передбачено і ст.ст.577, 585 ЦК України.

Згідно ст.33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі і на підставі рішення суду. Аналогічні положення містяться у нормах ст.ст.589, 590 ЦК України.

Нормою ст.39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про іпотеку»реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини в контексті викладених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між ЗАТ «Агробанк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем кредитного договору №248/05/в від 13 жовтня 2005 року, іпотечного договору №248-05/в/1 від 17 жовтня 2005 року у відповідності до вимог законодавства, а також встановлено факт невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх договірних зобов'язань за кредитним договором, що зумовило виникнення у позивача права на звернення стягнення на предмет іпотеки, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3219 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 524, 525, 526, 530, 546, 547, 573-575, 577, 585, 610, 611, 629, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст.1, 3, 18, 33, 39, 41 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 208-210, 212-215, 218, 223, Глава 8 Розділу ІІІ ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 17 жовтня 2005 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в реєстрі за №3103, у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором №248-05/в від 13 жовтня 2005 року в розмірі 968276,76 гривень, що складається з тіла кредиту -303216,85 гривень, заборгованості за відсотками -206576,61 гривень, пені - 458483,30 гривень, шляхом реалізації предмета іпотеки через публічні торги із встановленням початкової ціни на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк»(ЄДРПОУ 33308489) у рахунок повернення судових витрат 3219 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур