Рішення № 29139695, 04.02.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа 2011/8457/12

№2/638/507/13

РІШЕННЯ

Іменем України

(вступна та резолютивна частини)

04 лютого 2013 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Задорожного М.І.

при секретарі: Жупник Ю.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позо вом ОСОБА_1 до Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів про усунення порушень мінімальних державних гарантій щодо обчислення середнього заробітку при переведенні вагітної жінки на легшу роботу,

в порядку статті 209 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів про усунення порушень мінімальних державних гарантій щодо обчислення середнього заробітку при переведенні вагітної жінки на легшу роботу задовольнити частково.

Стягнути з Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів (Юридична адреса: 84112, Донецька обл. м. Слов'янськ, вул. Комунарів, 35. Банківські реквізити: УДКСУ у м. Слов'янську Донецької обл. Р/ р: 31252272210364, Св-во платника ПДВ № 06583915, ІПН: 043913505220, ЄДРПОУ: 04391351, МФО: 834016) на користь ОСОБА_1 (Зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1, Банківські реквізити: Харківське обласне управління AT «Ощадбанк», МФО 351823, ЄДРПОУ 09351600, р\р: 26203002296520, код отримувача (ІПН): НОМЕР_1, недоотримані нею кошти в розмірі 8 грн. 22 коп. від неправильно обчисленого середнього заробітку в липні 2012 року;

Стягнути з Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів (Юридична адреса: 84112, Донецька обл. м. Слов'янськ, вул. Комунарів, 35. Банківські реквізити: УДКСУ у м. Слов'янську Донецької обл. Р/ р: 31252272210364, Св-во платника ПДВ № 06583915, ІПН: 043913505220, ЄДРПОУ: 04391351, МФО: 834016) на користь ОСОБА_1 (Зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1, Банківські реквізити: Харківське обласне управління AT «Ощадбанк», МФО 351823, ЄДРПОУ 09351600, р\р: 26203002296520, код отримувача (ІПН): НОМЕР_1, в порядку відшкодування заподіяної моральної шкоди в розмірі 5244 гривні 73 коп.

Стягнути з Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів (Юридична адреса: 84112, Донецька обл. м. Слов'янськ, вул. Комунарів, 35. Банківські реквізити: УДКСУ у м. Слов'янську Донецької обл. Р/ р: 31252272210364, Св-во платника ПДВ № 06583915, ІПН: 043913505220, ЄДРПОУ: 04391351, МФО: 834016) на користь ОСОБА_1 (Зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1, Банківські реквізити: Харківське обласне управління AT «Ощадбанк», МФО 351823, ЄДРПОУ 09351600, р\р: 26203002296520, код отримувача (ІПН): НОМЕР_1, витрати про сплаті судового збору в розмірі 214 гривень 60 коп.

В іншій частині позову ОСОБА_1 до Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів про усунення порушень мінімальних державних гарантій щодо обчислення середнього заробітку при переведенні вагітної жінки на легшу роботу відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Хар ківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя

Справа 2011/8457/12

№2/638/507/13

РІШЕННЯ

Іменем України

04 лютого 2013 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Задорожного М.І.

при секретарі: Жупник Ю.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позо вом ОСОБА_1 до Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів про усунення порушень мінімальних державних гарантій щодо обчислення середнього заробітку при переведенні вагітної жінки на легшу роботу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до Сіверсько - Донецького басейного управління водних ресурсів про усунення порушень мінімальних державних гарантій щодо обчислення середнього заробітку при переведенні вагітної жінки на легшу роботу, в якому просила поновити її законні права, що є мінімальними державними гарантіями, а саме:

- зобов'язати рішенням суду відповідача перерахувати її середній заробіток з квітня 2012 року, з урахуванням коригуючого коефіцієнту та премії по спецрахунку, згідно діючого законодавства та прикладеного розрахунку;

- стягнути на ї користь різницю від неправильно розрахованого середнього заробітку, починаючи з квітня 2012 року;

- стягнути на її користь недоотримані кошти, внаслідок неправильно обчислених відрахувань з заробітної плати, в розмірі 65 грн. 67 коп., згідно прикладеного розрахунку;

- рішенням суду недопустити незаконного переведення, проти її волі, на іншу низькооплачувану роботу з відрядною системою оплати праці, що є нижчою ніж мінімальна заробітна плата в Україні;

- зобов'язати відповідача включити премію по спецрахунку до довідки про середню заробітну плату, яка подається до Фонду соціального страхування для нарахування декретних у зв'язку з відпусткою по вагітності та пологах.

В подальшому позивач уточнила позов та просила:

- зобов'язати відповідача нарахувати їй недотримані кошти в розмірі 2173 грн. 96 коп., станом на 28 серпня 2012 року, згідно прикладеного розрахунку (з яких:

- 1865 грн. 39 коп. різниця від невірно розрахованого середнього заробітку за період з 9 квітня по 7 липня 2012 року за 42 робочих дня;

- 100 грн. 23 коп. різниця від невірно нарахованих відпускних додаткової відпустки в зв'язку з навчанням за 13 календарних днів в березні 2012 року;

- 208 грн. 34 коп. різниця від невірно нарахованих відпускних основної щорічної відпустки за 22 календарних дня в червні 2012 року;

- стягнути з відповідача на її користь недоотримані кошти, внаслідок неправильно обчислених відрахувань з заробітної плати, в квітні 2012 року в розмірі 65 грн. 67 коп., згідно прикладеного розрахунку;

- зобов'язати відповідача провести перерахунок допомоги по вагітності та пологах з урахуванням різниці від неправильно обчисленого заробітку за період з 9 квітня по 30 червня 2012 року та премії по спецрахунку за період з 1 січня по 30 червня 2012 року в розмірі 3005 грн. 10 коп., згідно прикладеного розрахунку (з яких: 1663 грн. 20 коп. недоплата внаслідок неврахування премії по спецрахунку;

- 1341 грн. 90 коп. недоплата внаслідок невірно обчисленого середнього заробітку та відпускних, що входять до розрахунку допомоги по вагітності та пологах.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що з 16 березня 2007 року вона працює в лабораторії моніторингу вод Харківського регіонального управління водних ресурсів , що є підпорядкованим Сіверсько-Донецькому басейновому управлінню водних ресурсів на посаді хіміка 1 категорії.

09 квітня 2012 року наказом СДБУВР № 59 - ос від 09.04.2012 року вона була переведена на легшу роботу до початку відпустки по вагітності та пологах на підставі заяви від 06.04.2012 р. та медичного висновку ЛКК № 1129 Харківської міської поліклініки № 8 від 27.03.2012 року зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою.

Разом з тим, 26 квітня 2012 року вона отримала розрахунковий листок, в якому було невірно розраховано її середній заробіток, а саме - в розрахунок не увійшла премія по спецрахунку за виконання платних послуг (ця робота була пов'язана з виконанням аналізів стічної води, що скидають підприємства до каналізаційної мережі та поверхневих водоймищ). Також заробітна плата була нарахована без врахування коригуючого коефіцієнту її підвищення, внаслідок збільшення з 1 квітня мінімальної заробітної плати. До то ж, безпідставно з премії по спецрахунку було зроблено відрахування в розмірі 56,24 %, хоча роботодавець повинен утримувати із заробітної плати працівників суму єдиного соціального внеску, яка складає 3,6% від суми нарахованої заробітної плати та податок на доходи фізичних осіб, який складає 15% від суми нарахованої заробітної плати, зменшеної на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування та податкової соціальної пільги. Внаслідок чого вона недоотримала ще 65 грн. 67 коп.

Головний бухгалтер відповідача пояснила їй, що ця премія не входить до фонду заробітної плати, носить одноразовий характер і тому в обчисленні середнього заробітку вона не застосовується, посилаючись на п. 4 Порядку № 100. До того ж, що вона не може отримувати разом спецрахунок, обчислений в середньому заробітку та оплату за фактичне виконання платних послуг. Ці дії вона вважає незаконними та неправомірними, оскільки відповідно до положень статей 1 і 2 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95 від 01.07.1949, що ратифікована Верховною Радою України 04. 08. 1961 р. термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано. Ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата.

Відповідно до положень ст. 94 КЗпП та ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року, № 100. (Надалі - Порядок). Відповідно до п. 2 цього Порядку збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата для вагітних жінок, переведених на іншу легшу роботу обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

П. 11. 4 Порядку надає виключний перелік виплат, що не враховуються при обчислені середньої заробітної плати. Серед інших зазначені виплати за виконання окремих доручень, що не входять до кола обов'язків працівника (на який посилалась головний бухгалтер). Спеціально зазначається, що до категорії таких виплат не відносяться доплати за сумісництво професій і посад, розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваної роботи, виконання обов'язків відсутнього працівника, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками. Тобто такі виплати, які проводяться за фактично виконання працівником разом зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт за однією і тією ж професією або посадою, що здійснюється за рахунок фонду оплати праці.

Так як у п. З Порядку не дається повного переліку всіх видів виплат на користь працівника, зазначаючи в кінці «та інші». Таким чином, будь-які виплати, не зазначені в п. 4 Порядку, як такі, що не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, мають при цьому враховуватися.

На підставі ст. 2 Закону України «Про оплату праці», п. 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати № 5, затвердженої Держкомстатом України від 13. 01. 2004 року для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці.

До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд оплати праці складається з:

фонду основної заробітної плати;

фонду додаткової заробітної плати;

інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Щодо джерела коштів на оплату праці, то відповідно до ст. 4 Закону України «Про оплату праці», для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування законодавства про оплату праці» № 13 від 24. 12. 1999 р. додатково роз'яснюється, що до розміру заробітної плати також відносяться премії за спеціальними системами та положеннями.

Відповідно до Галузевої угоди між Державним агентством водних ресурсів України і Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2011-2013 роки, у п. 3.4. зазначено, що фонд оплати праці водогосподарських організацій та установ, що фінансуються з бюджету, формується в межах бюджетних коштів, виділених на оплату праці за загальним та спеціальним фондом.

Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою або регіональною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.

На підставі ст. 5 Закону України «Про колективні договори та угоди» від 01.07.1993 р., Колективний Договір не може погіршувати становище працівника в порівнянні з генеральню та галузевими угодами.

Про те, що оплата за щомісячне виконання платних послуг носить характер одноразового доручення та не входить до фонду заробітної плати її при прийомі на роботу попереджено не було. Згідно діючого законодавства ч. З ст. 32 КЗпП оплата та нормування праці є істотними умовами, про які роботодавець зобов'язан попередити перед прийомом на роботу.

Одноразове доручення оформлюється приказом по підприємству, з яким її не ознайомили, а згідно норм обліку у бюджетних установах суми за дорученнями зберігаються на окремому рахунку та витрачаються виключно за цільовим призначенням.

Кожного року СДБУВР надсилає до ХРУВР план виконання платних послуг. Договори на виконання платних послуг укладаються з підприємствами на рік з урахуванням періодичності виконання послуг (щомісячно, щоквартально), на підставі постанови Кабінету Міністрів від 26 жовтня 2011 р. N 1101 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються бюджетними установами що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів».

Крім того, в виконання цих платних послуг обумовлені її посадовою інструкцією та «Положенням про преміювання робітників Сіверсько - Донецького басейнового управління водних ресурсів» (додаток № 6 Кол. договору), де ніде не зазначено, що виконання платних послуг є разовими окремими дорученнями. Вищенаведене лише підтверджує систематичність діяльності підприємства за цим видом економічної діяльності.

По-третє, премія по спецрахунку зазначена в розрахунковому листі, вона виплачена за фактично виконану роботу, з неї зроблені відрахування єдиного соціального внеску та податок на доходи фізичних осіб, що робить її складовим елементом заробітної плати, що також відповідає вимогам ст. 30 Закону України «Про оплату праці», а саме при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Що ж стосується переведення її на іншу низькооплачувану роботу, то це повністю протирічить ст. 43 Конституції України, Європейській соціальній хартії від 03.05.1996 р., ратифікованої Верховною Радою України 14. 09. 2006 р. в частині вільного вибору та заборони примусової праці.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про оплату праці» суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

В подальшому позивач знову уточнила та доповнила позовні вимоги та просила:

-визнати дії відповідача в частині несвоєчасного та неправильного нарахування їй заробітної плати - неправомірними, та такими, що порушують її трудові та конституційні права, та є порушенням мінімальних державних гарантій;

- стягнути з Сіверсько-Донецького БУВР на її користь недоотримані нею 8 грн. 22 коп. від неправильно обчисленого середнього заробітку в липні 2012 року;

- стягнути з Сіверсько-Донецького БУВР на її користь в порядку відшкодування заподіяної моральної шкоди 8 000,0 гривень, виходячи із міркувань по 1000,0 гривень за кожен місяць страждань від неправомірних дій відповідача за період з квітня по листопад 2012 р.;

- стягнути з Сіверсько-Донецького БУВР на її користь судовий збір в сумі 214,60 грн., посилаючись на те, що в період розгляду справи в суді, відповідач нарахував та виплатив їй частину, зазначеної в позові суми, але недоплатив 8 гривень 22 коп. від неправильно обчисленого середнього заробітку в липні 2012 року, неоплатив витрати по сплаті судового збору та, крім того, всупереч вимогам ст. 43 Конституції України, якою гарантується право на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законом. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист (оплату відпустки по вагітності та пологах). То ж, недоотримання нею грошових сум заробітної плати та соціального забезпечення дає підстави для відшкодування моральної шкоди, що випливає з положень Конституції України (п. 2 ППВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.95 р.).

Окрім того, враховуючи те, що в стані вагітності жінка перебуває в найуразливішому психічному та фізіологічному стані, коли застосування заспокійливих препаратів може негативно відобразитися на стані плода, то нервово збуджений стан може викликати передчасні пологи, неправильне нарахування заробітної плати в частині її зменшення, несвоєчасне отримання грошей, необхідність звертатися до різних інстанцій, та відстоювання своїх законних прав, як наслідок відобразилися у неможливості зберегти душевну рівновагу та спокій вагітної жінки, призвели до душевних страждань за себе та свою дитину.

В судовому засіданні позивач підтримала свої змінені та уточнені позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача позов визнав частково в частині недоплати позивачу 8 гривень 22 коп., а іншій частині позов не визнав та просив відмовити, посилаючись на те, що відповідачем позивачу в добровільному порядку була виплачена недоплачена раніше частина оплати праці, на яку вона посилається в позові. В позові про відшкодування моральної шкоди просив відмовити, посилаючись на те, що несвоєчасна виплата позивачу належних їй сумм була викликана проблемами з фінансуванням.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до наданих сторонами доказів судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач з 16 березня 2007 року працює на посаді хіміка 1 категорії в лабораторії моніторингу вод Харківського регіонального управління водних ресурсів, яка підпорядкована Сіверсько-Донецькому басейновому управлінню водних ресурсів.

09 квітня 2012 року наказом СДБУВР № 59 - ос від 09.04.2012 року вона була переведена на легшу роботу до початку відпустки по вагітності та пологах на підставі заяви від 06.04.2012 р. та медичного висновку ЛКК № 1129 Харківської міської поліклініки № 8 від 27.03.2012 року зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою.

Разом з тим, вона фактично отримували заробітну плату в розмірі, значно нижчому, чим їй належить, в зв'язку з чим вона і звернулася до суду з позовом.

Під час розгляду справи в суді, позивач отримала раніше не доотримані грошові кошти.

Разом з тим, перераховані відпускні за додаткові учбові (січень-лютий 2012 року, березень- квітень 2012 року) та щорічну основну (червень 2012 року) відпустки вона отримала несвоєчасно - частинами у вересні та жовтні 1912 року.

Перерахований середній заробіток з квітня по липень 2012 р. позивач отримала гроші несвоєчасно - лише у жовтні 2012 року.

Перераховану допомогу по вагітності та пологах, яку позивач повинна була отримати в липні 2012 року в повному обсязі одним платежем, вона отримала несвоєчасно - частинами у вересні та жовтні 2012 року.

Разом з тим, суд зазначає, що всі виплати відповідач зробив під час розгляду справи в суді та за результатами кількох перевірок компетентними органами за неодноразовими скаргами позивача до Донецького обласного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Державної територіальної інспекції з питань праці у Донецькій області, Міністерства соціальної політики, Державного водного агентства України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень.

Статтею 43 Конституції України гарантується право на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законом.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист (оплату відпустки по вагітності та пологах).

Таким чином, несвоечасне отримання позивачем грошових сум заробітної плати та соціального забезпечення дає підстави для відшкодування моральної шкоди, що випливає з положень Конституції України.

Крім того, суд враховує, що в стані вагітності жінка перебуває в найуразливішому психічному та фізіологічному стані, коли застосування заспокійливих препаратів може негативно відобразитися на стані плода, то нервово збуджений стан може викликати передчасні пологи.

Таким чином, неправильне нарахування позивачу заробітної плати в частині її зменшення, несвоєчасне отримання грошей, необхідність звертатися до різних інстанцій, та відстоювання своїх законних прав, як наслідок відобразилися у неможливості зберегти душевну рівновагу та спокій вагітної жінки, призвели до душевних страждань за себе та свою дитину.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Разом з тим, сумму відшкодування моральної шкоди в розмірі 8000 гривень, яку зазначила в позові позивач суд вважає не обгрунтованою та знаходить необхідним стягнути в відшкодування моральної шкоди сумму, що дорівнює розміру несвоєчасно вивлаченої позивачу заробітної плати.

Статтею 61 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Оскільки представник відповідача в судовому засіданні визнав позов на сумму 8 гривень 22 коп., то суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають доказуванню, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, в позові в частині визнання дії відповідача в частині несвоєчасного та неправильного нарахування заробітної плати позивачу - неправомірними, та такими, що порушують її трудові та конституційні права, та є порушенням мінімальних державних гарантій суд вважає за необхідне відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. З, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України.

Цивільним процесуальним засобом, яким забезпечується реалізація права на звернення до суду, є позов, тобто матеріально-правова вимога до суду заінтересованої особи (позивача) про здійснення правосуддя в цивільній справі на захист прав, свобод чи інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою (відповідачем).

Таким чином, сторонами в цивільній справі є особи, які перебувають між собою в матеріальних правовідносинах, в яких суб'єктивному праву одного відповідає суб'єктивний обов'язок іншого й матеріально-правовий спір між якими є предметом судового розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, способом захисту цивільного права позивач визначила визнання дії відповідача в частині несвоєчасного та неправильного нарахування заробітної плати позивачу - неправомірними, та такими, що порушують її трудові та конституційні права, та є порушенням мінімальних державних гарантій.

Відповідно до положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права.

При цьому, захист цивільних прав у випадку їх порушення (або оспорювання) за своїм змістом включає в себе передбачені законом матеріально-правові способи охорони цивільних прав (способи захисту), як загальні, що встановлені статтею 16 ЦК України, так і спеціальні способи захисту цивільних прав, що передбачені правовими нормами, які регулюють конкретні цивільні правовідносини . У будь-якому випадку, у сенсі статей І, З, 4, 16 ЦК України, обраний позивачем судовий спосіб захисту його цивільних прав повинен відповідати способам захисту, встановленим законодавством.

Проте, визначені матеріальним законом: статтею 16 та главою 29 ЦК України, іншими спеціальними законами способи захисту права цивільного не передбачають саме такий спосіб, який обрала позивач: визнання дії відповідача в частині несвоєчасного та неправильного нарахування заробітної плати позивачу - неправомірними, та такими, що порушують її трудові та конституційні права, та є порушенням мінімальних державних гарантій.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним відмовити позивачу в частині позову про визнання дії відповідача в частині несвоєчасного та неправильного нарахування заробітної плати позивачу - неправомірними, та такими, що порушують її трудові та конституційні права, та є порушенням мінімальних державних гарантій.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, що дає суду можливість задовольнити позов в частині відшкодування витрат по оплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 43, 46 Конституції України, ст.16, 23, 1167, 1172 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів про усунення порушень мінімальних державних гарантій щодо обчислення середнього заробітку при переведенні вагітної жінки на легшу роботу задовольнити частково.

Стягнути з Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів (Юридична адреса: 84112, Донецька обл. м. Слов'янськ, вул. Комунарів, 35. Банківські реквізити: УДКСУ у м. Слов'янську Донецької обл. Р/ р: 31252272210364, Св-во платника ПДВ № 06583915, ІПН: 043913505220, ЄДРПОУ: 04391351, МФО: 834016) на користь ОСОБА_1 (Зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1, Банківські реквізити: Харківське обласне управління AT «Ощадбанк», МФО 351823, ЄДРПОУ 09351600, р\р: 26203002296520, код отримувача (ІПН): НОМЕР_1, недоотримані нею кошти в розмірі 8 грн. 22 коп. від неправильно обчисленого середнього заробітку в липні 2012 року;

Стягнути з Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів (Юридична адреса: 84112, Донецька обл. м. Слов'янськ, вул. Комунарів, 35. Банківські реквізити: УДКСУ у м. Слов'янську Донецької обл. Р/ р: 31252272210364, Св-во платника ПДВ № 06583915, ІПН: 043913505220, ЄДРПОУ: 04391351, МФО: 834016) на користь ОСОБА_1 (Зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1, Банківські реквізити: Харківське обласне управління AT «Ощадбанк», МФО 351823, ЄДРПОУ 09351600, р\р: 26203002296520, код отримувача (ІПН): НОМЕР_1, в порядку відшкодування заподіяної моральної шкоди в розмірі 5244 гривні 73 коп.

Стягнути з Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів (Юридична адреса: 84112, Донецька обл. м. Слов'янськ, вул. Комунарів, 35. Банківські реквізити: УДКСУ у м. Слов'янську Донецької обл. Р/ р: 31252272210364, Св-во платника ПДВ № 06583915, ІПН: 043913505220, ЄДРПОУ: 04391351, МФО: 834016) на користь ОСОБА_1 (Зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1, Банківські реквізити: Харківське обласне управління AT «Ощадбанк», МФО 351823, ЄДРПОУ 09351600, р\р: 26203002296520, код отримувача (ІПН): НОМЕР_1, витрати про сплаті судового збору в розмірі 214 гривень 60 коп.

В іншій частині позову ОСОБА_1 до Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів про усунення порушень мінімальних державних гарантій щодо обчислення середнього заробітку при переведенні вагітної жінки на легшу роботу відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Хар ківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя