Постанова № 29136291, 04.02.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 року Справа № 5021/1849/12

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Камишевої Л.М.,

при секретарі Козікові І.В.

за участю представників:

від заявника - не з'явився;

від боржника - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі, м. Ромни (вх.№196 С/2)

на ухвалу господарського суду Сумської області від 11.12.2012р.

у справі № 5021/1849/12

за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі, м. Ромни

до Державного підприємства "Роменський ветеринарно-санітарний завод", с. Овлаші

про банкрутство

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.12.2012р. у справі №5021/1849/12 (суддя Спиридонова Н.О.) заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Роменський ветеринарно-санітарний завод" з доданими до неї документами повернуто заявнику без розгляду.

Ухвала суду з посиланням на ст.ст.5,9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон про банкрутство), ст.63 ГПК України мотивована тим, що ініціюючим кредитором при зверненні до суду з заявою про визнання банкрутом ДП «Роменський ветеринарно-санітарний завод» не надано належних доказів того, що боржник є суб'єктом підприємницької діяльності і відповідно може бути суб'єктом банкрутства на момент звернення ініціюючого кредитора до суду.

Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 11.12.2012р. у справі №5021/1849/12 про повернення заяви без розгляду та направити заяву про порушення справи про банкрутство на новий розгляд. В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що надані до заяви копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копія свідоцтва про державну реєстрацію підтверджують те, що боржник є юридичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності. Також, на думку апелянта, ним вказані обставини та подані докази, що їх підтверджують, яких достатньо для порушення справи про банкрутство.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, проте не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

10.12.2012р. Управління Пенсійного фонду України в Сумській області в м. Ромнах та Роменському районі звернулось до господарського суду Сумської області з заявою про порушення справи про банкрутство ДП «Роменський ветеринарно-санітарний завод» в порядку ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка обґрунтована тим, що станом на момент звернення до суду заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором становить 15498,47грн., безспірність вимог у сумі 11253,34 грн. підтверджується рішеннями Сумського окружного адміністративного суду. Також зазначає, що він звернувся до Відділу ДВС Роменського міськрайонного управління юстиції для стягнення з боржника заборгованості, але результати виконавчого провадження не призвели до погашення боргу. На думку апелянта, підставою для порушення справи про банкрутство є внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців рішення засновників юридичної особи або уповноваженого органу щодо припинення юридичної особи, яке свідчить про відсутність підприємницької діяльності ДП «Роменський ветеринарно-санітарний завод».

З доданих до заяви документів вбачається, що 15.02.2011р., 18.04.2011р., 05.05.2011р., 24.05.2011р., 01.07.2011р., 06.12.2011р.,11.01.2012р. 20.03.2012р., 20.03.2012р., 23.04.2012р. Сумським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи по адміністративних справах відповідно №2а-1870/639/11, №2а-1870/1297/11, №2а-1870/1842/11, №2а-1870/2509/11, №2а-1870/3578/11, №2а-1870/7708/11, №2а-1870/8982/11, №2а-1870/520/12, №2а-1870/1496/12, №2а-1870/2115/12 про стягнення з ДП «Роменський ветеринарно-санітарний завод» на користь ПФУ України в м. Ромнах та Роменському районі заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (а.с.21,22,24-26,28-30,32-34, 36-50).

07.04.2011р., 14.06.2011р., 15.07.2011р., 12.08.2011р., 16.09.2011р. Державним виконавцем ВДВС Роменського міськрайонного управління юстиції винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, якими відкриті виконавчі провадження з виконання відповідних виконавчих листів №2а-1870/639/11, №2а-1870/1297/11, №2а-1870/1842/11, №2а-1870/2509/11, №2а-1870/3578/11 (а.с.20,23,27,31,35,36).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.09.2012р. до реєстру внесені наступні відомості: запис №9 - місцезнаходження ДП «Роменський ветеринарно-санітарний завод»: Сумська область, Роменській район, село Овлаші, також зазначено, що 14.10.2011р. внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи; запис №10 - 09.12.2011р. підтверджені відомості про юридичну особу (а.с.51-54).

Ухвалою місцевого господарського суду від 11.12.2012р. у даній справі заяву УПФУ в М.Ромнах та Роменському районі про порушення справи про банкрутство ДП «Роменський ветеринарно-санітарний завод» повернуто без розгляду з підстав, викладених вище.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Приписами п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент розгляду заяви судом першої інстанції) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

За приписами преамбули Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закон про банкрутство) цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Розділом VI "Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності " Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

У п.104 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» зазначено, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Пунктом 4.7 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України, абз. 6 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ч.2, ч.5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи, а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з ч. 1 ст. 18 вказаного Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Статтею 20 цього Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

Отже, відповідно до вимог ст. 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка (п. 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 р.).

У довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначено місцезнаходження ДП «Роменський ветеринарно-санітарний завод»: Сумська область, Роменській район, село Овлаші, а отже ініціюючим кредитором не подано доказів відсутності боржника або керівних органів боржника - юридичної особи за їх місцезнаходженням.

З огляду на викладене, факт відсутності боржника за його місце- знаходженням не підтверджується матеріалами справи.

Щодо посилання апелянта на внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про «внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи», що, на його думку, свідчить про відсутність підприємницької діяльності, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з ч.1 ст.3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до Державного класифікатора України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004р., підприємницька діяльність - самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

З огляду на викладене, поняття відсутності підприємницької діяльності боржника та процесу припинення підприємницької діяльності боржника, який не завершено, не є тотожними, а відомості про прийняття рішення про припинення юридичної особи не свідчать про припинення підприємницької діяльності, як систематичної господарської діяльності боржника.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

УПФУ в м. Ромнах та Роменському районі не доведено належними та допустимими доказами факт відсутності боржника за місцезнаходженням та факту відсутності здійснення підприємницької діяльності, а отже, ініціюючим кредитором не дотримано вимог чинного законодавства під час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство ДП «Роменський ветеринарно-санітарний завод» в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент звернення ініціюючого кредитована до суду та прийняття оскаржуваної ухвали) суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, зокрема, з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Отже, господарським судом Сумської області правомірно повернуто заяву Пенсійного фонду України в місті Ромнах та Роменському районі про порушення справи про банкрутство ДП «Роменський ветеринарно-санітарний завод» відповідно до п.1 ч.1 ст.63 ГПК України та ч.1 ст.9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки заявником не надано належних доказів у підтвердження викладених в заяві обставин щодо наявності підстав порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді ухвали господарського суду Сумської області та спростовуються наведеними вище висновками суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає до задоволення, ухвала місцевого господарського суду відповідає нормам процесуального права та скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Пенсійного фонду України в місті Ромнах та Роменському районі залишити без задоволення.

2.Ухвалу господарського суду Сумської області від 11.12.2012р. у справі № 5021/1849/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 04.02.2013р.

Головуючий-суддя Бородіна Л.І.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Лакіза В.В.