Ухвала суду № 29131659, 31.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/3703/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Звенигородської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімперспектива» до Звенигородської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Агрохімперспектива» подано позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001071501 від 30.07.2012 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15 218 грн. 96 коп. за порушення пунктів 2.8, 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовцями Державної податкової служби у Черкаській області проведено фактичну перевірку ТОВ «Агрохімперспектива».

За результатами перевірки складено акт № 84/22/22/22/36330370 від 22.03.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем, порушено пункти 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 р. № 265/95-ВР та пункти 2.8, 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Зокрема, за висновками органу державної податкової служби назване порушення полягало в тому, що протягом періоду часу з 29.04.2011 р. по 27.02.2012 р. в касі підприємства знаходились готівкові кошті в загальній сумі 13 075 грн. 40 коп. при відсутності встановленого ліміту каси.

На підставі висновків, викладених у наведеному акті перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000671501 від 11.05.2012 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 26 151 грн. 80 коп.

За результатами процедури адміністративного оскарження ДПС у Черкаській області скасовано згадане податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 931 грн. 84 коп. та зобов'язано Звенигородську МДПІ прийняти нове рішення.

Рішенням № 0001071501 від 30.07.2012 р. до ТОВ «Агрохімперспектива» застосовано штрафні санкції в розмірі 15 218 грн. 96 коп.

У пункті 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі - Положення) надано визначення термінів, що вживаються у ньому. Розкрито і зміст терміну «ліміт залишку готівки в касі (ліміт каси)» - це граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Згідно з пунктом 2.6 глави 2 цього Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Згідно з пунктом 2.8 глави 2 Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

За приписами пункту 2.9 Положення готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами). Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

Відповідно до пункту 5.1 глави 5 Положення строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог: а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас); б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня.

Згідно пункту 5.2 глави 5 названого Положення установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 установлено, що за за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах до юридичних осіб всіх форм власності, фізичних осіб - громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також до постійних представництв нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів дійшов висновку про відсутність порушення в діяльності ТОВ «Агрохімперспектива», а відтак про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду нормативно обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Так, наказом директора ТОВ «Агрохімперспектива» від 01.06.2009 р. затверджено ліміт готівки в касі у розмірі 5 000 грн.

За даними наказу № 3 від 01.09.2009 р. ліміт каси підприємства затверджено в розмірі 2 780 грн.

Таким чином, готівкові кошти, що перебували в касі підприємства у період з 29.04.2011 р. до 27.02.2012 р., не є понадлімітними.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Звенигородської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 05 лютого 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.