Ухвала суду № 29131589, 31.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3936/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка» до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000952300 від 08 серпня 2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 56 364 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 р. позов задоволено.

В апеляційній сказі ДПІ у Києво-Святошинському районі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 12.07.2012 р. по 18.07.2012 р. посадовцями ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Буд-Перспектива».

Результати перевірки оформлено актом № 246/22-2/34509314 від 25.07.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України внаслідок віднесення у липні та серпні 2011 р. до складу податкового кредиту сум податку за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Буд-Перспектива».

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

15.06.2011 р. між ТОВ «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка» та ТОВ «Буд-Перспектива» укладено договір № 1506 за умовами якого позивач отримує послуги з вивезення грунту та будівельного сміття.

Згідно договору № 2607 від 26.07.2011 р. ТОВ «Буд-Перспектива» зобов'язалось поставити позивачеві товар, а останній прийняти та оплатити його.

На підставі цих договорів ТОВ «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка» отримало податкові накладні та включило суми податку на додану вартість у загальному розмірі 45 090 грн. 73 коп. до складу податкового кредиту за липень та серпень 2011 р.

Разом з тим, у ході перевірки встановлено відсутність поставки товарів та надання послуг ТОВ «Буд-Перспектива», оскільки підприємство за юридичною адресою не знаходиться, а його засновник та директор заперечує свою причетність до фінансово-господарської діяльності товариства.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000952300 від 08 серпня 2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 56 364 грн., в тому числі 45 091 грн. за основним платежем та 11 273 грн. за штрафними санкціями.

Правовідносини, що ви никають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулюються статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про реальність отримання позивачем від ТОВ «Буд-Перспектива» товарів та послуг виходячи з наявності неналежно оформлених первинних документів.

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду передчасним.

Пунктом 201.2 статті 201 ПК України встановлено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1401/18696 (надалі за текстом - «Порядок»), що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 16 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За даними акту перевірки ТОВ «Буд-Перспектива» було зареєстровано невідомою особою з використанням паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_2 і останній заперечує свою причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства.

Наведені обставини стали підставою для порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що питання щодо належного оформлення первинних документів має вирішуватись з урахуванням результатів розслідування кримінальної справи, зокрема за ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів).

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що документальна позапланова перевірка ТОВ «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка» була призначена відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України на підставі постанови слідчого від 21.05.2012 р.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

За змістом підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

При цьому пунктом 86.9 статті 86 ПК України визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

З огляду на викладене та враховуючи, що перевірка ТОВ «Доравтосервіс-Петропавлівська Борщагівка» була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону і відсутні докази набрання законної сили відповідним рішенням суду, у відповідача були відсутні правові підстави для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки передчасні висновки суду попередньої інстанції не призвели до неправильного вирішення справи по суті, судова колегія вважає за можливе залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 05 лютого 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.