Постанова № 29131574, 24.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8731/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шарпакова В.В.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Томко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптек» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним (нечинним) та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року ТОВ «Оптек» звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 14 червня 2012 року № 0002062250.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2012 року вказаний адміністративний позов було задоволено в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 14 червня 2012 року № 0002062250 щодо визначення зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 42079 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволенні позову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач не мав права формувати податковий кредит на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Агро-Інвест».

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС - задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2012 року - скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Оптек» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Агро-Інвест» відповідно до винесеного вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2011 року у справі № 0417/1-298/2011, про що складено акт від 30 травня 2012 року № 188/22-511/33192561.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 14 червня 2012 року № 0002062250, яким позивачу донараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 62392 грн. 00 коп., з яких 49913 грн. 00 коп. - за основним платежем та 12479 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу ТОВ «Оптек» звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Оптек» суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав доказів безтоварності операцій між позивачем та ТОВ «Агро-Інвест» за період до 30 жовтня 2009 року.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджується наявними в матеріалах даної справи письмовими доказами.

Судом встановлено, що між ТОВ «Оптек» та ТОВ «Агро-Інвест» у період з березня 2009 року по липень 2010 року були укладені договори на організацію експертизи (дослідження) виробів медичного призначення та медичної техніки.

У зв'язку з перерахуванням грошових коштів ТОВ «Агро-Інвест» в рахунок оплати вказаних договорів позивач сформував валові витрати на загальну суму 586745 грн. 00 коп.

Податковий орган під час проведення перевірки дійшов висновку про те, що договори, укладені між ТОВ «Оптек» та ТОВ «Агро-Інвест», сторонами фактично не виконувалися, а тому кошти у розмірі 586745 грн. 00 коп. були безпідставно віднесені до складу валових витрат.

Такий висновок податкового органу ґрунтуються на тому, що згідно вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2011 року у справі № 0417/1-298/2011 ТОВ «Агро-Інвест» є фіктивним підприємством, яке використовувалося з метою реалізації злочинних діяльності по наданню незаконних фінансових послуг з переведення грошових коштів з безготівкової у готівкову форму.

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 14 червня 2012 року № 0002062250 в частині визначення зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 42079 грн. 00 коп. суд першої інстанції виходив з того, що згідно вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2011 року ТОВ «Агро-Інвест» було придбане з метою використання у злочинній діяльності лише 30 жовтня 2009 року, в той час як позивач перебував у господарських правовідносинах з вказаним товариством як до, так і після вказаної дати.

У зв'язку з цим судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що операції між ТОВ «Оптек» та ТОВ «Агро-Інвест» у період з березня по вересень 2009 року фактично здійснювалися та у позивача виникло право на формування валових витрат на суму коштів, що було ним перераховані ТОВ «Агро-Інвест» у зазначений період.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою віднесення витрат до складу валових витрат є фактичне придбання або виготовлення товарів (робіт, послуг) за вказані кошти.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку валових підлягає перевірці фактичне придбання (виготовлення) товару чи отримання послуги.

Формування валових витрат на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством - не передбачено.

З огляду на вказані норми права колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Оптек» в частині, зобов'язаний був керуватися не лише відомостями, зазначеними у вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2011 року, а й перевірити фактичне отримання позивачем послуг від ТОВ «Агро-Інвест».

В якості належних та достатніх доказів фактичного отримання послуг від ТОВ «Агро-Інвест» суд першої інстанції визнав акти приймання виконаних робіт, свідоцтва про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення та додатки до них.

На думку колегії суддів самі по собі акти виконаних робіт не є достатнім доказом виконання ТОВ «Агро-Інвест» своїх зобов'язань перед ТОВ «Оптек».

У відповідності до п.п. 2.2.2, 2.2.5 договорів, укладених між ТОВ «Оптек» та ТОВ «Агро-Інвест» (які за своїм змістом є типовими) виконавець зобов'язаний організувати проведення повної, всебічної та об'єктивної експертизи (дослідження) ВМП згідно з направленням Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів і продукції у системі МОЗ України. Зобов'язання виконавця вважаються виконаними після передачі оригіналів протоколів експертизи (досліджень) до Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі МОЗ України.

Однак, позивачем не було надано доказів передачі ТОВ «Агро-Інвест» направлень Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів і продукції у системі МОЗ України для проведення експертного дослідження, доказів передачі оригіналів протоколів експертизи (досліджень) від ТОВ «Агро-Інвест» до вказаного Департаменту, а також доказів того, що надані копії свідоцтв про державну реєстрацію медичної техніки та виробів медичного призначення були отримані за допомогою, зокрема, ТОВ «Агро-Інвест».

Крім того, колегія суддів вважає, що ТОВ «Агро-Інвест» не проводило та не могло проводити експертного дослідження, обумовленого договорами із ТОВ «Оптек» з огляду на наступне.

У відповідності до п. 3 Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2004 року № 1497 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Порядок) державну реєстрацію медичних виробів здійснює Міністерство охорони здоров'я за результатами експертизи та у разі потреби випробувань, що проводяться експертними установами.

Згідно п. 4 Порядку державна реєстрація медичних виробів проводиться на підставі заяви та відповідного пакета документів, поданих до МОЗ заявником, який несе відповідальність за виробництво, безпеку, якість та ефективність медичних виробів.

Відповідно до п. 6 Порядку МОЗ розглядає подані матеріали у порядку, встановленому МОЗ, протягом не більш як 90 днів. МОЗ залучає експертні установи для проведення необхідних експертиз та випробувань медичних виробів і видає заявникові відповідні направлення. Вибір експертних установ здійснює заявник з урахуванням профілю експертної установи та згідно з переліком, який формується та затверджується МОЗ.

З наведених норм права вбачається, що ТОВ «Оптек», отримавши направлення на проведення необхідних експертиз та випробувань медичних виробів, зобов'язане було укласти договір на проведення експертного дослідження з установою, яка міститься у переліку експертних установ, затверджених в установленому порядку.

Разом з тим, ТОВ «Агро-Інвест» відсутнє у переліку експертних установ, який затверджений наказом Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення «Про визначення експертних установ» від 01 липня 2005 року № 147 та наказом МОЗ України «Про затвердження Переліку експертних установ відповідно до їх профілю, що залучаються МОЗ для проведення експертиз та випробувань медичних виробів з метою їх державної реєстрації» від 25 червня 2009 року № 451.

Колегії суддів вважає, що вище викладені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що договори між ТОВ «Оптек» та ТОВ «Агро-Інвест» були вчинені шляхом перерахування коштів та обміну документами первинного бухгалтерського обліку без фактичного отримання замовником передбачених їх умовами послуг, у зв'язку з чим позивач не набув права на формування валових витрат на суму коштів, що були перераховані ТОВ «Агро-Інвест».

За таких обставин висновок суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову ТОВ «Оптек» та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 червня 2012 року № 0002062250 в частині визначення зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 42079 грн. 00 коп. є необґрунтованим.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про часткове задоволення позову було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи у вказаній частині. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС - задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2012 року - скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2012 року в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптек» - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2012 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.