Постанова № 29124857, 06.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 р. Справа № 5004/569/12

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор"

Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна

компанія "Автомобільні дороги України"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від

17.10.2012 р.

у справі № 5004/569/12 господарського суду Волинської області

за позовом Прокурора Полонського району в інтересах держави в особі

Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна

компанія "Автомобільні дороги України" в особі Дочірнього

підприємства "Хмельницький автодор" в особі Полонської

філії "Полонський райавтодор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-

виробнича компанія"

третя особа Відкрите акціонерне товариство "Понінківський картонно-

паперовий комбінат"

про стягнення 45 298,05 грн.

за участю представників:

ГПУ - Горошук С.С.;

ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі ДП "Хмельницький автодор" в особі Полонської філії райавтодор" - Мамчур Р.В.;

ТОВ "Торгово-виробнича компанія" - не з'явилися;

ВАТ "Понінківський картонно-паперовий комбінат" - не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Прокурор Полонського району звернувся до господарського суду Волинської області з позовом в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Дочірнього підприємства "Хмельницький автодор" в особі Полонської філії "Полонський райавтодор" та просив суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія" 58 137,99 грн., у т.ч. 45 298,05 грн. заборгованості, 1 268,34 грн. збитків від інфляції, 1 358,94 грн. процентів річних, 7 021,19 грн. пені.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що третя особа порушила взяті на себе зобов'язання за умовами договорів підряду № 4 від 11.04.2008 р., № 5 від 25.04.2008 р., № 6 від 30.04.2008 р., № 9 від 05.05.2008 р., № 17 від 05.06.2008 р., № 56/1 від 09.06.2008 р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт. При цьому, відповідач зобов'язаний сплатити вказану заборгованість в силу умов договору про переведення боргу № 33 від 21.09.2009 р.

Відповідач у справі - ТОВ "Торгово-виробнича компанія" до прийняття рішення по суті заявлених вимог відзиву на позов не надав.

Рішенням господарського суду Волинської області від 18.06.2012 р. позов задоволено повністю (т.1 а.с.118-120).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- третя особа не оплатила виконані та прийняті роботи у встановлений договором строк, допустивши заборгованість у заявленому розмірі;

- відповідач є особою, відповідальною за невиконання зобов'язання в силу умов договору про переведення боргу № 33 від 21.09.2009 р.;

- за порушення виконання грошових зобов'язань ст. 625 ЦК України встановлено відповідальність у вигляді зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, у зв'язку з чим вимоги позивача у цій частині мотивовані;

- договором встановлена відповідальність за порушення взятих на себе зобов'язань з оплати виконаних робіт у вигляді пені, вимоги про стягнення якої обґрунтовано заявлені позивачем.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство "Понінківський картонно-паперовий комбінат" (т.2 а.с.26-27).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 р. рішення господарського суду Волинської області від 18.06.2012 р. скасовано; позов залишено без розгляду (т.2 а.с.31-34).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що прокурором неправильно визначено позивача.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, залишивши без змін рішення суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права (т.2 а.с.42-44).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Обгрунтовуючи своє право звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі позивача, Прокурор Полонського району посилається на наступне.

Так, п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.

Між тим, ч. ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, при цьому в позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обгрунтовує необхідність їх захисту.

Крім того, Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 р. визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При цьому, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

А також, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Згідно п. п. 1, 2.1. Положення позивача, останній створений як відособлений структурний підрозділ ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" з метою забезпечення економічних інтересів та задоволення потреб держави, населення та оборони України в удосконаленні і розвитку автомобільних доріг загального користування, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на основі спільної діяльності, розподілу праці і кооперації.

Враховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності залишення позову прокурора без розгляду у зв'язку з неправильним визначенням позивача є необгрунтованим.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом.

Враховуючи наведене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 р. у справі № 5004/569/12 господарського суду Волинської області скасувати.

3. Справу направити до Рівненського апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Палій В.М.