Ухвала суду № 29121401, 30.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2013 р.Справа № 2-а-3102/11/2170

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Троянда" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області ДПС про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

30 травня 2011 року ТОВ "Троянда" звернулася до суду з позовом, в якому просило, з урахуванням уточнення позовних вимог, скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 18.03.2011 року №0002432307 про застосування штрафних ( фінансових) санкцій на суму 9507,74 грн. (а.с. 3-7).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що підстав для притягнення оскаржуваним спірним рішенням до відповідальності за порушення пункту 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не має, оскільки таких порушень позивач не допускав. Позивач зазначив, що ним належним чином ведеться облік товарних запасів на підставі первинних документів (накладних). На визначений ревізорами в акті перевірки товар накладні були як на момент перевірки, а також ці накладні були надані до ДПІ наступного дня після перевірки, але до уваги прийняті не були.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року позов був задоволений. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні від 18.03.2011 р. № 0002432307 (а.с. 70-71).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області ДПС подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

11 березня 2011 року податковими ревізорами-інспекторами Бондаренком О.М. та Кузочкіним Є.О. у присутності продавця ОСОБА_1, бухгалтера позивача - Заводської Т.В. була проведена фактична перевірка належного позивачу магазину за адресою м. Херсон, вул. Суворова 27, за результатами якої складений акт перевірки від 11.03.2011 року № 113/21/22/23/32618968.

На підставі висновку, викладеного в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011 року № 0002432307 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 9 507,74 грн. на підставі п.п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, ст. 20 Закону № 265/95-ВР за порушення пункту 12 ст. 3 зазначеного Закону.

Як вбачається з акту перевірки, інформація про факти, встановлені в ході перевірки, полягає в тому, що позивачем порушений порядок ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації, зокрема бухгалтером позивача для огляду наданий документ на придбання товарів, який не містить відповідних відомостей постачальника, підписів, печатки. Враховуючи пояснення бухгалтера стосовно торгової надбавки у розмірі 35% на товар, загальна вартість товарів по вказаному документу за ціною реалізації становить 4753,87 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, зважаючи на наступне.

Пунктом 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі статтею 20 Закону № 265 до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 21 Закону № 265 передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ДПІ, обґрунтовуючи наявність даного порушення, стверджує, що відсутність на момент перевірки належним чином оформленої видаткової накладної на товар, яка додається до акту перевірки, є достатньою підставою для застосування санкції за порушення пункту 12 ст. 3 Закону № 265.

Статтею 6 Закону № 265 передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Статтею 2 Закону № 996 визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Приєднані до справи письмові докази (реєстр документів за березень 2011 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 «Контрагенти» за березень 2011 року, картка обліку рахунку 631 «Контрагенти : «Вікові традиції» за березень 2011 року, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2011 року з додатками, податкова накладна від 11.03.2011 р. на суму 3 521,40 грн., у т.ч. ПДВ 586,90 грн.) підтверджують факт належного оформлення придбаного товару та ведення його обліку.

Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач дотримався приписів п.4.3 акту перевірки, відповідно до якого позивачу пропонувалось у 5-денний термін прибути до ДПІ для надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті перевірки, та надав до ДПІ первинні документи, які підтверджують надходження до позивача того товару, який знаходився на реалізації в магазині на момент перевірки.

Таким чином, до моменту застосування до позивача санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР позивач відповідно до приписів акту перевірки вчинив всіх необхідних дії для підтвердження факту виконання ним вимог цієї норми Закону № 265/95-ВР.

Отже, встановлені фактичні обставини справи давали суду першої інстанції підстави для висновку, що в діях позивача відсутні ознаки порушення п.12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, оскільки факт ведення позивачем обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації у встановленому законодавством порядку підтверджений належними доказами, якими є надані позивачем вищевказані документи на товар, і до внесення спірного рішення позивач вжив всіх необхідних дій для підтвердження ДПІ факту виконання ним цієї норми закону.

За таких обставин колегія суддів погоджується з тим, що податкове повідомлення-рішення ДПІ від 18.03.2011 року № 0002432307 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача на суму 9507,74 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР є безпідставним, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів апеляційному суду протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Таким чином апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області ДПС задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов