Ухвала суду № 29119768, 22.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р.Справа № 2а-8662/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2012р. по справі № 2а-8662/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЗІМ-Електрод"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2012 р. позов ТОВ "Компанія ЗІМ-Електрод" задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000251510 від 30.03.2012 р., № 0001571510 від 08.06.2012 р. та № 0000241510 від 30.03.2012 р. в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5341,00 грн.

Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі Відповідач), не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2012 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою в позові відмовити, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України постанова переглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин в березні 2011 р. з ТОВ "Промспец Консалтинг", що відображені у податковій декларації з ПДВ за червень 2011 року та декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 01.03.2012 р. № 689-15-109/36988615.

За висновками акту перевірки позивачем порушено:

-ч. 1 ст. 203, ст. 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню та реалізації товарів, робіт, послуг за березень 2011 року;

-п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України за червень 2011 року завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24) в розмірі 5 341,0 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за результатами роботи за червень 2011 року в сумі 2649,0 грн.;

-відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.4, ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 135, ст. 137, ст.138, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, а саме: завищено: сума валового доходу від продажу товарів (робіт, послуг) за 1 квартал 2011р. в розмірі 51900,0 грн., сума валових витрат від продажу товарів (робіт, послуг) за 1 квартал 2011р. в розмірі 39 950 грн.

30.03.2012 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

-№0000251510, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 311 ,25 грн.( за основним платежем 2649,0 грн. та штрафними санкціями 662,25 грн.)(а.с.11)

--№0000241510 , яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 6 676, 25 грн. ( 5341,0 грн. сума завищення та 1335,25 грн. штрафні санкції) (а.с.10)

08.06.2012 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001571510 яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 5 341 грн.(а.с.9)

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з висновку, що доводи податкового органу нікчемність господарських операцій між позивачем та його контрагентами , та як наслідок порушення позивачем податкового та іншого законодавства не підтвердженні належними доказами, а тому спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі таких висновків підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.09.2010р. між позивачем та ТОВ "Промспец Консалтин" укладено договір №06 на поставку ТМЦ (електроди).

На підтвердження виконання у умов договору позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, картки складського обліку матеріалів, накладні на внутрішнє переміщення .

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку 631 бухгалтерського обліку.

Розрахунок за поставку проведено позивачем у безготівковий спосіб шляхом видачі платіжних доручень, копії яких наявні у справі.

Придбаний товар використано позивачем в господарській діяльності шляхом реалізації ВАТ Трест Житлобуд-1, ДП "Укрспецвагон", БК "ФОРТ-ПОСТ",, докази з приводу чого надано суду.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Надані позивачем первинні бухгалтерські документи не містять недоліків форми або змісту, що зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» або виключають можливість їх використання платником при відображенні при декларуванні та (або) підтвердженні показників податкової звітності згідно ст. 44 Податкового кодексу України.

Суми ПДВ сплачені позивачем в ціні отриманих ТМЦ законно віднесено до податкового кредиту відповідних періодів.

Позивач та ТОВ « Промспец-Консалтинг» на час здійснення господарських операцій були платниками податку на додану вартість.

З акту перевірки позивача вбачається, що підставою для висновків про порушення позивачем вимог податкового та іншого законодавства є акт позапланової перевірки ТОВ „Промспец Консалтинг" № 1253/15-05-14/37091549 від 01.06.2011 р.

В апеляцій скарзі податковий орган зазначає про необґрунтоване не прийняття до уваги судом перш9ої інстанції акту перевірки контрагента позивача та не надання йому належної оцінки.

Колегія суддів зазначає, що акт податкової перевірки контрагента позивача, не є належним доказом в підтвердження нікчемності проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом .

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2011.(законної сили набула 11.10.2011 р.), визнано протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної перевірки ТОВ „Промспец Консалтинг" № 1253/15-05-14/37091549 від 01.06.2011 р. та скасовано наказ, на підставі якої вказану перевірку призначено (а.с. 28-39).

Таким чином акт перевірки ТОВ „Промспец Консалтинг" № 1253/15-05-14/37091549 від 01.06.2011 р., одержаний з порушенням закону, а тому відповідно до ч.3 ст.70 КАС України судом при вирішенні справи не береться до уваги.

Інших належних доказів, які б свідчили про неправомірність формування позивачем податкового кредиту податковим органом до суду не надано.

Доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів. Жодного порушення податкового законодавства, встановленого безпосередньо щодо позивача, податковим органом в акті перевірки не наведено.

Посилання відповідача в акті перевірки на положення цивільного законодавства є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Надаючи оцінку правочинам між позивачем та контрагентом, відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав договори недійсним, до того ж, в акті перевірки відсутні дані, які б свідчили про порушення позивачем приписів ст.228 ЦК України.

Відповідачем не надано судових рішень, що набули законної сили, яким договори, що укладалися між позивачем та його контрагентами визнані недійсними судом.

Доказів недійсності угод на підставі закону контролюючим органом не наведено. Суду не надано доказів умислу на вчинення дій у порушення податкового законодавства, безпідставне отримання податкової вигоди, встановлених судовим рішенням у кримінальній справі за звинуваченням працівників контрагентів постачальника позивача.

Припущення відповідача про наявність порушень податкового та іншого законодавства з боку позивача не підтверджений доказами, які б судами обох інстанцій були досліджені безпосередньо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів в обґрунтування висновків податкової перевірки, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2012 р. відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2012р. по справі № 2а-8662/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.