Постанова № 29119674, 24.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 р. Справа № 2а-7670/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Калитки О. М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Ставрова С.Ю.

представника відповідача Шевченко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2012р. по справі № 2а-7670/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Кубера-Трейд" в особі голови ліквідаційної комісії Ковалевського В.В.

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Промислово-фінансова компанія "Кубера-Трейд" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 13.01.2012 року № 9000232330 та № 0000242330.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2012 року зазначений позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 13.01.2012 року № 9000232330 та № 0000242330.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2012 року та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що уповноваженими особами ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ПФК "Кубера - Трейд" в частині правомірності нарахування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємтсв за період з 13.10.2009 року по 28.03.2011 року та в частині правомірності врахування податкового зобов'язання та податкового кредиту на додану вартість за період з 13.12.2009 року по 10.03.2011 року, за результатами якої було складено акт № 2433/23-304/36626616 від 27.12.2011 року, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

-ст. 203, ст. 215, п.1 ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 5.1. п. 5.2.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - заниження податку на прибуток в сумі 237068,00 грн., в тому числі, в другому кварталі 2010 року в сумі 8142,00 грн., в третьому кварталі 2010 року в сумі 228926,00 грн.;

-ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 218 Цивільного кодексу України, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - заниження ПДВ у сумі 268610,00 грн., в тому числі: за червень 2010 року в сумі 6513,00 грн., за липень 2010 року в сумі 95986грн., за серпень 2010 року в сумі 62820,00 грн., за вересень 2010 року в сумі 24333,00 грн., за жовтень 2010 року в сумі 9208,00 грн., за листопад 2010 року в сумі 9750,00 грн. за грудень 2010 року в сумі 60000,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.01.2012 року № 0000232330 та № 0000242330, відповідно до яких ТОВ "ПФК "Кубера-Трейд" були донараховані податкові зобов'язання за платежем: ПДВ - 335 762,50 грн. та за платежем: податок на прибуток приватних підприємств - 296 335,00 грн.

Підставою для встановлення податковим органом вищевказаних порушень з боку позивача є відсутність факту реального вчинення позивачем господарських операцій із вказаними у акті перевірки контрагентами у періоді, що перевірявся.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкові повідомлення-рішення суд першої інстанції виходив з їх протиправності.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у справі є податкові повідомлення-рішення від 13.01.2012 року № 0000232330 та № 0000242330, якими за порушення позивачем п. 5.1. п. 5.2.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 7.4.1, пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Підставою для визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток слугували висновки податкового органу про неправомірне формування податкового кредиту за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року та валових витрат за 2,3 кв. 2010 року за операціями проведеними з ТОВ "ГОВЕРЛАННА", ТОВ "ВЕКТРАС", ТОВ "ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА", ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ", реальність проведення яких документально не підтверджена.

Колегія суддів погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій, яка підтверджується первинними документами оформленими належним чином.

Колегія суддів вважає, що позивачем документально не підтверджено реальності операцій з вказаними вище контрагентами, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Промспец Консалтинг" на підставі договорів № 04110 від 04.10.2010 року, №17209 від 17.09.2010 року за якими Виконавець (ТОВ "Промспец Консалтинг") зобов'язалося надати Замовнику (ТОВ "ПФК "КУБЕРА-ТРЕЙД") юридичні послуги та консультації.

Згідно п. 2.1 Договорів Виконавець зобов'язаний був надавати усні та письмові консультації з правових питань, що виникатимуть у Замовника протягом дії Договорів, інформувати Замовника про новини у законодавстві, надавати Замовникові відповідно до його потреб нормативно-правові акти та інструктивні документи Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Міністерства фінансів України, органів місцевого самоврядування, та інших органів законодавчої та виконавчої влади.

В підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надано протоколи узгодження договірної ціни, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, звіти про надання послуг податкові накладні.

З звітів про надання послуг вбачається, що Виконавцем на виконання Договорів Замовнику було надано, зокрема, усні та письмові консультації з правових питань, здійснено аналіз внутрішньої документації Замовника, інформовано Замовника про нововведення в законодавстві, виконано інші послуги.

Між тим, вказані звіти не місять у собі переліку правових питань для вирішення яких ТОВ "Промспец Консалтинг" надавало консультації, також не додано до звітів доказів в підтвердження надання письмових консультацій, крім того, у звітах не конкретизовано які саме інші юридичні дії в інтересах Замовника Виконавцем було виконано та не надано доказів в підтвердження вказаних обставин, також звіти не містять конкретизації, яким чином Замовник був поінформований про нововведення в законодавстві.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Між тим, акти приймання-передачі робіт (надання послуг) не містять конкретизації наданих юридичних послуг. Вони містять лише назву послуг та їх вартість, проте не розкривають суті наданих послуг та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Тобто, позивачем документально не доведено факту реальності операцій з ТОВ "Промспец Консалтинг".

Також, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ПФК "КУБЕРА-ТРЕЙД" та ТОВ "ВЕКТРАС" було укладено договір №ВП-1007 від 01.07.2010 року предметом якого є збирання інформації про попит та пропозиції товару, визначеного п.1.1. договору, на продовольчих ринках держав, що входять до СНД, а також держав Балтії та дальнього зарубіжжя.

В підтвердження фактичного виконання сторонами вказаного договору позивачем надано акти виконаних робіт, маркетингові звіти, рахунки-фактури, податкові накладні.

З маркетингових звітів вбачається, що в результаті проведення маркетингових досліджень на виконання умов договору №ВП-1007 від 01.07.2010 року були отримані дані про виробників та об'єми виробництва підшипників, про підприємства, що спеціалізуються на металопрокаті, про операторів ринку металообробки, про аналіз перспективи та тенденцій ринку металопрокат.

Між тим, переліку виробників, об'ємів виробництва підшипників, підприємств, що спеціалізуються на металопрокаті, операторів ринку металообробки, аналізу перспектив та тенденцій ринку металопрокат такі звіти не містять.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Акти приймання-передачі робіт (надання послуг) також не містять конкретизації списків виробників, об'ємів виробництва підшипників, підприємств, що спеціалізуються на металопрокаті, операторів ринку металообробки, аналізу перспектив та тенденцій ринку металопрокат. Вони містять лише назву послуг та їх вартість, проте не розкривають суті наданих послуг та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Також, 01.07.2010 року позивачем (Покупець) було укладено договір № 0107 з ТОВ "ВЕКТРАС" відповідно до якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити продукцію в кількості, по номенклатурі, ціні, строкам та умовам поставки згідно умов договору та специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Якість товару повинна відповідати вимогам державних стандартів, передбачених для даного виду товару.

В підтвердження виконання сторонами умов договору позивачем надано видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну.

Між тим не надано докази перевезення товару, його отримання, оприбуткування, зберігання, також не надано сертифікатів якості товару.

За визначенням пункту 11.1, 11.4-11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною, що передбачено пунктом 13.1 Правил.

Наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.95 р. N 488/346 затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля:

- форма N 2 "Подорожній лист вантажного автомобіля",

- форма N 1 (міжнародна) "Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні",

- форма N 1-ТН "Товарно-транспортна накладна",

- форма N 1-ТЗ "Талон замовника".

Затверджені спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 р. № 488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля введені у дію з 1 січня 1996 року.

Між тим, позивачем товарно-транспортні накладні, подорожні листи та інші документи обліку перевезення товару не надано.

Згідно п. 3.6, 3.8 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. № 2 (далі по тексту -Методичні рекомендації №2) приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером. Якщо запаси надійшли на підприємство без товаросупроводжувальних документів, то складається акт про приймання матеріалів або комерційний акт (у разі, якщо такі запаси надійшли залізницею).

Для внутрішнього переміщення запасів, їх відпуску виробничим підрозділам та іншим структурним підрозділам підприємства, що розташовані на іншій, ніж підрозділ, що їх відпускає, території, використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (п. 3.12. Методичних рекомендацій № 2).

Наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 р. № 193 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" визначено, що накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма N М-11) використовується для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприємства та їх відпуску господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям. Накладна-вимога виписується в двох примірниках і підписується головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою. У випадку відпуску матеріалів господарствам свого підприємства один примірник передається одержувачам (цеху, дільниці та т. п.), другий - складу, який потім передається до бухгалтерії.

Між тим, позивачем не надано документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей на підприємстві позивача, також позивачем не підтверджено використання товару у межах власної господарської діяльності, в зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено реальність отримання від ТОВ "Вектрас" ТМЦ за договором.

Також, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ПФК "КУБЕРА-ТРЕЙД" (Замовник) та ТОВ "ВЕКТРАС" (Виконавець) 10.06.2010 року було укладено договір № ВП-1006 про надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до п 1.1. Договору Замовник поручає та зобов'язується оплатити, а Виконавець приймає себе зобов'язання провести збір інформації про можливості та перспективи ведення комерційних операцій на території України, про загальну характеристику господарської діяльності на українському ринку металопрокату, розкриття можливих переваг та ризиків (Замовника) при веденні бізнесу в Україні, загальну характеристику обороту аналогічної продукції конкурентів, про потенційних покупців та продавців.

В підтвердження виконання сторонами умов вказаного договору позивачем надано акт виконаних робіт, рахунок-фактуру.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З акту виконаних робіт вбачається, що Виконавцем проведено роботу по збиранню інформації про потенційних покупців та продавців.

Між тим, у вказаному акті не конкретизовано зміст зібраної інформації та не наведено списку потенційних покупців та продавців, збирання інформації щодо яких було предметом наданих послуг. Крім того, акт містить лише назву проведених робіт та їх вартість, проте не розкриває суті цих робіт та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Між тим, за вказаними господарськими операціями податкова накладна в матеріалах справи відсутня.

Також, з матеріалів справи не вбачається, що ТОВ "Вектрас" має у своєму штаті фахівців з виконаних вказаних завдань працівників.

Отже, позивачем не доведено реальність господарських операцій за договором № ВП-1006.

Крім того, позивачем 03.08.2010 року було укладено договір № 100803 з ТОВ "Тех-Агроремпоставка" відповідно до п.1 якого Виконавець (ТОВ "Тех-Агроремпоставка") за дорученням Замовника (ТОВ "ПФК "КУБЕРА-ТРЕЙД") зобов'язується надати юридичні послуги та консультації в обсязі та на умовах, передбачених Договором, а Замовник зобов'язується оплатити ці послуги.

В підтвердження виконання сторонами умов вказаного договору позивачем надано протокол узгодження договірної ціни, акт виконаних робіт, податкову накладну, рахунок-фактуру, порівняльний аналіз діючого податкового законодавства України та проекту Податкового кодексу України.

З акту виконаних робіт згідно договору про надання юридичних послуг №100803 від 03.08.2010 р.вбачається, що ТОВ "Тех-Агроремпоставка" надало позивачу усні та письмові консультації з правових питань, що виникали у Замовника, інформувало Замовника про новини у законодавстві, надавало Замовникові нормативно-правові акти та інструктивні документи Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Міністерства фінансів України, органів місцевого самоврядування, та інших органів законодавчої та виконавчої влади.

Між тим, акт виконаних робіт не містить у собі переліку правових питань та новин у законодавстві для вирішення яких ТОВ "Тех-Агроремпоставка" надавало консультації, також не надано доказів в підтвердження надання письмових консультацій.

З Порівняльного аналізу діючого податкового законодавства України та проекту Податкового кодексу України не вбачається, що він розроблений саме ТОВ «Тех-Агроремпоставка», оскільки не містить підпису посадової особи ТОВ «Тех-Агроремпоставка», печатки та дати його складання, а тому не може підтверджувати фактичне виконання умов договору від 03.08.2010 року.

Крім того, позивачем не надано доказів того, що отримані послуги відповідають меті та напрямам господарської діяльності позивача та не доведено наявності економічного ефекту від придбання у ТОВ «Тех-Агроремпоставка» юридичних послуг.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про не підтвердження позивачем документально фактичного отримання від ТОВ «Тех-Агроремпоставка» юридичних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи 01.07.2010 року між позивачем ТОВ "ПФК "КУБЕРА-ТРЕЙД" (Наймач) та ТОВ " "ГОВЕРЛАННА" (Виконавець) було укладено договір №Г010710 відповідно до п. 1.1. якого Наймач доручає та зобов'язується оплатити, а Виконавець приймає на себе зобов'язання провести збір інформації та пошук контрагентів на продовольчих ринках держав, інформування Замовника про необхідність проведення переговорів з майбутніми покупцями та постачальниками продукції.

В підтвердження виконання сторонам умов вказаного договору позивачем надано акт здачі-прийняття робіт, рахунок-фактуру, податкову накладну.

З акту виконаних робіт вбачається, що за договором №Г010710 ТОВ " "ГОВЕРЛАННА" позивачу було надано агентські послуги, а саме проведено збір інформації та пошук контрагентів постачальників вагонного лиття, вагонних запчастин для ремонту рухомого транспортного складу, інформування позивача про необхідність проведення переговорів з майбутніми покупцями та постачальниками продукції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Між тим, у акті не конкретизовано зміст зібраної інформації та не наведено списку покупців та постачальників продукції, збирання інформації щодо яких було предметом наданих послуг. Крім того, акт містить лише назву проведених робіт та їх вартість, проте не розкриває суті цих робіт та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Отже, позивачем документально не доведено фактичне надання ТОВ " "ГОВЕРЛАННА" позивачу агентських послуг за вказаним договором.

Також, між позивачем та ТОВ " "ГОВЕРЛАННА" були господарські взаємовідносини на підставі договору №02108 від 02.08.2010 року про надання маркетингових послуг, відповідно до п.1 якого позивач (Наймач) доручає та зобов'язується оплатити, а Виконавець ТОВ " "ГОВЕРЛАННА" приймає на себе зобов'язання провести аналіз ринку вагоноремонтних підприємств.

На виконання вказаного договору позивачем надано акт виконаних робіт, рахунок-фактуру, податкову накладну, маркетинговий звіт.

З маркетингового звіту вбачається, що в результаті проведеного дослідження був зроблений аналіз перспектив продаж нових вагонів та поставок товарів вагоноремонтним підприємствам. Між тим звіт не містить перелік підприємств перспектива продажу та поставки яким була предметом дослідження. Також позивачем не надано аналіз перспектив продажу нових вагонів та поставок товарів вагоноремонтним підприємствам.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Акт приймання-передачі робіт (надання послуг) не містить конкретизації проведених досліджень, він містить лише назву послуг та їх вартість, проте не розкриває суті наданих послуг та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Отже, позивачем не доведено документально отримання від ТОВ " "ГОВЕРЛАННА" за вказаним договором маркетингових послуг.

10.08.2010 року між ТОВ "ГОВЕРЛАННА" (Постачальник) та позивачем (Покупець) було укладено договір поставки № 10231 відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити та передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі металопродукцію, асортимент, якість, кількість, ціна та умови поставки визначені в Специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору.

В підтвердження отримання товару за вказаним договором позивачем надано специфікацію, яка є додатком № 1 до договору № 10231 від 10.08.2010 року, в якій найменування товару зазначено як комплект офісної меблі.

Також позивачем надано видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується передати Покупцю оригінал товарно-транспортної накладної.

Між тим, позивачем не надано докази перевезення товару.

Також позивачем не надано доказів його отримання, оприбуткування, зберігання.

За визначенням пункту 11.1, 11.4-11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною, що передбачено пунктом 13.1 Правил.

Наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.95 р. N 488/346 затверджені типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля:

- форма N 2 "Подорожній лист вантажного автомобіля",

- форма N 1 (міжнародна) "Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні",

- форма N 1-ТН "Товарно-транспортна накладна",

- форма N 1-ТЗ "Талон замовника".

Затверджені спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 р. № 488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля введені у дію з 1 січня 1996 року.

Між тим, позивачем товарно-транспортні накладні, подорожні листи та інші документи обліку перевезення товару не надано.

Згідно п. 3.6, 3.8 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. № 2 (далі по тексту -Методичні рекомендації №2) приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером. Якщо запаси надійшли на підприємство без товаросупроводжувальних документів, то складається акт про приймання матеріалів або комерційний акт (у разі, якщо такі запаси надійшли залізницею).

Для внутрішнього переміщення запасів, їх відпуску виробничим підрозділам та іншим структурним підрозділам підприємства, що розташовані на іншій, ніж підрозділ, що їх відпускає, території, використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (п. 3.12. Методичних рекомендацій № 2).

Наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 р. № 193 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" визначено, що накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма N М-11) використовується для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприємства та їх відпуску господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям. Накладна-вимога виписується в двох примірниках і підписується головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою. У випадку відпуску матеріалів господарствам свого підприємства один примірник передається одержувачам (цеху, дільниці та т. п.), другий - складу, який потім передається до бухгалтерії.

Між тим, позивачем не надано документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей на підприємстві позивача, в зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено реальність отримання від ТОВ "ГОВЕРЛАННА" ТМЦ за договором поставки.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "ГОВЕРЛАННА", ТОВ "ВЕКТРАС" документально не підтверджена, а тому позивачем неправомірно сформовано валові витрати за операціями з вказаними контрагентами.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що будь-які інші документи в підтвердження здійснення реальності господарських операцій, крім тих, які наявні в матеріалах справи, у позивача відсутні.

З акту перевірки вбачається, що позивачем не було надано під час перевірки документів в підтвердження реальності здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами по причині їх часткової втрати.

Між тим, за приписами п. 44.3. ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Згідно п. 44.5. ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Між тим, позивачем не доведено, що ним було повідомлено податковий орган у встановлені законом строки про втрату первинних документів та вчинені заходи щодо їх відновлення.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу, що позивачем всупереч приписам діючого законодавства було сформовано валові витрати та податковий кредит по операціям з контрагентами ТОВ "ГОВЕРЛАННА", ТОВ "ВЕКТРАС", ТОВ "ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА", ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ" та вважає помилковими висновки суду першої інстанції про доведеність позивачем реальності здійснення вказаних господарських операцій.

Таким чином, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2012р. по справі № 2а-7670/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Кубера-Трейд" в особі голови ліквідаційної комісії Ковалевського В.В. до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень-відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Мінаєва О.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст постанови виготовлений 29.01.2013 р.