Ухвала суду № 29119655, 22.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р.Справа № 2а-10131/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2012р. по справі № 2а-10131/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмайстер"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 р. позов ТОВ фірма "Спецмайстер" задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000490221 від 17.05.2012 р. та №0000810221 від 04.07.2012 р.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою в позові відмовити, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено проведено виїзну документальну позапланову перевірку ТОВ фірма "Спецмайстер" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ „Промтехноопт", їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень, березень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року та складено акт №417/221/31557763 від 11.04.2012

За висновкам акту перевірки позивачем порушено:

- ст.203, ч.1 ст.207, п.1,2 ст.215, ч.1 ст.216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ фірма "Спецмайстер" з постачальником ТОВ „Промтехноопт";

- п.п.198.3, п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України,, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у розмірі 192 556,00 грн.;

- ТОВ фірма "Спецмайстер" за січень, березень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року неправомірно відображено в податковому обліку господарські операції з ТОВ „Промтехноопт"(а.с. 24-42).

17.05.2012р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000490221, яким ТОВ фірма "Спецмайстер" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на додану вартість на суму 232 577,75 грн., в тому числі: на суму 192 556,00 грн. за основним платежем та на суму 40 021,75 грн. за штрафними санкціями.

04.07.2012 р. відповідачем додатково прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000810221, яким ТОВ фірма "Спецмайстер" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на додану вартість на суму 40 020,75грн. за штрафними санкціями (а.с.2-23).

За наслідками адміністративного узгодження подані позивачем скарги до ДПА Харківської області залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с. 43-70)

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем податкового та іншого законодавства не підтвердженні належними доказами, а тому спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі таких висновків підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України постанова переглядається в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 15.02.2011 р. ТОВ фірма "Спецмайстер" та ТОВ «Промтехноопт» укладено договір купівлі-продажу №15/02 щодо купівлі-продажу ТМЦ.

У виконання умов договору позивачу поставлено товарів у кількості та номенклатурі згідно видаткових накладених, наданих позивачем до податкової перевірки та матеріалів справи.

Фактичне переміщення придбаних у ТОВ «Промтехноопт» товарів та матеріалів здійснено автомобілем ГАЗ-3221 на підставі Договору про використання працівником власного автотранспорту для виробничих (службових) потреб.

При транспортуванні оформлені необхідні товаросупроводжувальні документи, а саме товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля, що наявні у справі.

Оприбуткування матеріалів проводилось на підставі видаткових накладних постачальника ТОВ «Промтехноопт», що відображено у вторинних регістрах бухгалтерського обліку -оборотно-сальдовій відомості рахунку 63.

Оплата ТМЦ проведена у безготівковий спосіб, що підтверджують банківські виписки та відображено у регістрах бухгалтерського обліку оборотно-сальдових відомостях, рахунках бухгалтерського обліку 631 та 201.

В межах здійсненої угоди позивачу виписано податкові накладні на суму вартості поставленого ТМЦ. Вказані податкові накладні занесені позивачем до реєстрів отриманих податкових накладних та відображені у Деклараціях з податку на додану вартість з відповідними додатками.

Судом встановлено, що отримана за угодою продукція використана позивачем у подальшій господарській діяльності наступним чином.

В якості матеріалів при виробництві готової продукції (передача матеріалів у виробництво проводилось на підставі накладних на внутрішнє переміщення).

Списання матеріалів у виробництво відображено у вторинних регістрах бухгалтерського обліку -оборотно-сальдових відомостях по рахункам бухгалтерського обліку 201 та 231. Копії вказаних документів надані суду, та судом досліджені.

Вироблена продукція оформлена по підприємству шляхом внесення відомостей про неї до накладних на отримання готової продукції, наступна вартість якої сформована на підставі відповідних калькуляцій та відображена у вторинних регістрах бухгалтерського обліку оборотно-сальдових відомостях по рахунку бухгалтерського обліку 26, та реалізована на підставі договорів, що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними.

Готова продукція отримана від підрядника ПП «Союз» у кількості та номенклатурі згідно видаткових накладних, оприбуткована на рахунок бухгалтерського обліку 261 що відображено у вторинних регістрах бухгалтерського обліку оборотно-сальдових відомостях по рахунку бухгалтерського обліку 26 позивача за відповідний період і в подальшому реалізована, що відображено у документах первинної бухгалтерської звітності по відповідним операціям.

Способом виробничого підряду у зв'язку з нестачею власних виробничих потужностей на підставі договору підряду №4 від 04.01.2011 р. частина ТМЦ передана ПП «Союз» для виробництва готової продукції.

Рух ТМЦ в даному випадку підтверджується видатковими накладними постачальника, що відображено у вторинних регістрах бухгалтерського обліку оборотно-сальдовій відомості рахунку 63. Оплата за отриманий товар проведено у безготівковій формі, що підтверджують банківські виписки та відображена у регістрах бухгалтерського обліку оборотно-сальдових відомостях рахунках бухгалтерського обліку 631 та 201.

Оприбуткуванням та реалізація частини ТМЦ отриманих від ТОВ «Промтехноопт» ТМЦ для подальшого продажу, що так само позивачем підтверджено належними доказами.

В судовому засіданні суду першої інстанції у якості свідка було проведено допит директора ТОВ «Промтехноопт» Батюк Н.Є., яка підтвердила реальність здійснених господарських операцій, свій підпис на документах, якими оформлено спірні правочини.

Доказів на спростування показів свідка відповідачем не надано. Доводи апеляційної скарги їх так само не містять.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Надані позивачем первинні бухгалтерські документи не містять недоліків форми або змісту, що зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» або виключають можливість їх використання платником при відображенні при декларуванні та (або) підтвердженні показників податкової звітності згідно ст. 44 Податкового кодексу України.

Суми ПДВ сплачені позивачем в ціні отриманих ТМЦ законно віднесено до податкового кредиту відповідних періодів.

Cудом встановлено, що підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань слугували висновки про порушення позивачем вимог податкового та іншого законодавства, зроблені на підстави виключно даних перевірок ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова по ТОВ „Промтехноопт", а саме, акт від 01.06.2011 р. № 1251/23-03-05/37092055 документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства , акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 21.10.2011р. №111/23-02-05/37092055., акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 14.12.2011р. №324/23-03-05/37092055., акт про неможливість проведення зустрічної від 26.01.2012 р. № 41/15-02-36/37092055 .

Посилаючись на висновки вказаних актів, а саме відсутність у контрагента позивача трудових ресурсів, складських приміщень, транспортних засобів, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, відсутність підприємства за юридичною адресою, операції, здійснювані підприємством контрагента позивача господарські операції мають ознаки нереальності, податковий орган ставить під сумнів здійснення позивачем господарських операцій з цим контрагентом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що акти перевірки, акти про неможливість проведення перевірки не є належними доказами в підтвердження висновків податкового органу про нікчемність здійснених господарських операцій та формування позивачем податкового кредиту.

Доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів. Жодного порушення податкового законодавства безпосередньо ТОВ фірма "Спецмайстер" згідно акту №417/221/31557763 від 11.04.2012 року фахівцями Основ'янської МДПІ м.Харкова не наведено.

Крім того, юридична відповідальність має індивідуальний характер. Обмеження права позивача (як сумлінного платника податку) на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечить принципу справедливості та практиці Європейського суду з прав людини.

На жодну зі сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності установчих документів контрагента за угодами та дотримання ними вимог податкового і іншого законодавства, у тому числі щодо фактичного перебування за юридичною адресою.

Відсутність контрагентів позивача за юридичною адресою станом на момент початку проведення звірок, не є доказом правомірності висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства по операціям із вказаним контрагентом у момент їх укладення та виконання, що відбувалося раніше моменту таких звірок.

Господарська діяльності контрагента позивача (торгівля), не вимагає від нього безумовної наявності виробничих активів, матеріалів, обладнання, транспорту. Трудові та виробничі ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових та господарських угод. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

Посилання відповідача в акті перевірки на положення цивільного законодавства є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідачем не надано судових рішень, що набули законної сили, яким договори, що укладалися між позивачем та його контрагентами визнані недійсними судом.

Доказів недійсності угод на підставі закону контролюючим органом не наведено. Суду не надано доказів умислу на вчинення дій у порушення податкового законодавства, безпідставне отримання податкової вигоди, встановлених судовим рішенням у кримінальній справі за звинуваченням працівників контрагентів постачальника позивача.

Припущення відповідача про наявність порушень податкового та іншого законодавства по ланцюгу до „винагородонабувача" не підтверджений доказами, які б судами обох інстанцій були досліджені безпосередньо.

Також колегія суддів зазначає, що акт позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Промтехноопт" від 01.06.2011 р. №1251/23-03-05/37092055 не є належним доказом по даній справі, тому як постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 р. (набрала законної сили 31.01.2012 р.) у справі № 2-а-9525/11/2070 дії ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ „Промтехноопт" за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р., в результаті якої складено акт перевірки №1251/23-03-05/37091549 від 01.06.2011 р., визнано неправомірними та скасовано наказ №529 від 06.05.2011 р., на підставі якого зазначену перевірку проведено.

Щодо доводів апеляційної скарги про правомірність податкового повідомлення рішення Основ'янської МДПІ м.Харкова №0000810221 від 04.07.2012р. колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення рішення Основ'янської МДПІ м.Харкова №0000810221 від 04.07.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями, слугували висновки податкового органу повторне протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При складанні акту перевірки від 24.02.2012р. відповідач приймав до уваги податкове повідомлення-рішення №0001211510 від 13.03.2012 р., яким ТОВ фірма "Спецмайстер" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем-податок на додану вартість на суму 27 097,00 грн. за основним платежем, та на суму 1,00 грн. за штрафними санкціями.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №2а-6750/12/2070 від 31.10.2012 р. вказане повідомлення-рішення №0001211510 від 13.03.2012 скасовано. Зазначене рішення суду набрало законної сили та свідчить про неправомірність визначення податковим органом податкових зобов'язань позивачу.

З огляду на зазначене , на час розгляду справи, відсутній факт повторності порушення, а тому суд першої інстанції правомірно скасував податкове повідомлення-рішення від 04.07.2012р № 0000810221.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів в обґрунтування висновків податкової перевірки, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 р. відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2012р. по справі № 2а-10131/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.