Ухвала суду № 29107159, 06.02.2013, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд міста Києва

УХВАЛА

пр. № 2/759/1702/13

ун. № 2608/20697/12

06 лютого 2013 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Ключник А.С., перевірив виконання вимог ст.ст. 109-121 ЦПК України по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна придбаного під час шлюбу спільною власністю подружжя його поділ та визнати право власності на 1/2 частку від частки відповідача отриманих доходів від діяльності господарських підприємств, забезпечення доказів та забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частку від частки відповідача отриманих доходів від діяльності господарських підприємств, забезпечення доказів та забезпечення позову.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Відповідно до пунктів 3, 5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги та викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а й мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

У порушення зазначених вимог закону позовні вимоги викладені нечітко: позовна заява не містить обставин на обґрунтування позовних вимог про поділ майна.

Крім того, необґрунтовані та не викладені обставини на обґрунтування позовних вимог про визначення долі в уставному фонді підприємств і частки прибутку з долі відповідача.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить визнати майно придбане під час шлюбу спільною власністю подружжя його поділ та визнати право власності на 1/2 частку від частки відповідача отриманих доходів від діяльності господарських підприємств, проте не надано доказів на підтвердження придбання спірного майна під час перебування у шлюбі, та доказів, що відповідач отримав доходи від діяльності господарських підприємств.

Що стосується п. 4 позовних вимог, то дана вимога взагалі не може вважатись позовною, оскільки, фактично є заявою про забезпечення доказів.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЦПК України, до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 121 цього Кодексу.

Вимога, яка міститься в п. 4 позовної заяви позовних вимог, і яка є фактично заявою про забезпечення доказів, підлягає залишенню заяви в тій частині без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 133, 134 ЦПК України, а саме: відсутній документ про сплату судового збору за заявою про забезпечення доказів, заява не містить обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити, а також відсутні докази, що отримання доказів, які просить позивач у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі.

Що стосується п. 5 позовних вимог про забезпечення позову, то дана вимога також не може вважатись позовною, оскільки, фактично є заявою про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до п. 8 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі наведеного та оскільки вимога про забезпечення позову, міститься в самій позовній заяві, яка підлягає залишенню без руху, та не вбачається можливим заяву про забезпечення позову повернути позивачу, то в тій частині заяву слід залишити без розгляду.

Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, та неможливо розглянути клопотання про витребування доказів у справі, суд вважає за необхідне позовну заяву в тих частинах, залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 82, 121,133, 134, 137, 151, 153, 209-210, 293, 294 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині позовних вимог про визнання майна придбаного під час шлюбу спільною власністю подружжя його поділ та визнання права власності на 1/2 частку від частки відповідача отриманих доходів від діяльності господарських підприємств, та заяву про забезпечення доказів залишити без руху до усунення недоліків.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині вимог про забезпечення позову, залишити без розгляду, в зв'язку з неможливістю її повернення.

Надати позивачу строк, для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва лише щодо залишення позовної заяви без розгляду та в частині про забезпечення позову, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення або у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А. Ключник