Постанова № 29102444, 30.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2013 р. Справа №2а/0570/16046/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14год.57хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зеленова А.С.,

при секретарі Афанасьєві Д.Б.,

за участю:

представника позивача Білого А.В.,

представника відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний центр спорту та розваг» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0003110700/0 від 29.09.2010, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2012 ТОВ «Міжрегіональний центр спорту та розваг» звернулось до суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.2010 № 0003110700/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, відповідачем було складено акт від 05.05.2010 № 995/07-213/33012306 про результати виїзної позапланової документальної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування суми податку на додану вартість за період з 01.07.2009 по 31.12.2009, яким встановлені порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема, щодо заниження податкових зобов'язань у серпні 2009 року на суму 1 343 800 гривень, завищення залишку від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 1 363 816,00 гривень. Податкові повідомлення-рішення на підставі цього акту не приймались.

В подальшому відповідачем була проведена інша перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в період з 01.02.2008, з 01.07.2009 по 31.07.2009, результати якої викладено в акті від 16.09.2010 № /07-113/33012306. На підставі цього акту перевірки відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму завищення бюджетного відшкодування на суму 1 776 895 гривень із врахуванням занижених податкових зобов'язань, вказаних у попередньому акті на суму 1 343 800 гривень.

Позивач не погоджується із прийнятим податковим повідомленням-рішенням та, посилаючись на положення Закону України «Про податок на додану вартість», зазначає, що ним було правомірно сформовано податковий кредит у липні, серпні, вересні 2009 року на підставі податкових накладних минулих періодів, - по даті їх отримання позивачем. Крім того, вважає правомірним використання пільги з податку на додану вартість за наслідками операції з обміну цінних паперів. Що стосується посилання у попередньому акті перевірки на включення до графи 12 декларації «ПДВ, сплачений митним органом» суми у розмірі 8 717,00 гривень, без належного підтвердження вантажно-митною декларацією, то у даному випадку мала місце описка, яка не вплинула на розмір податкового кредиту.

Просив визнати неправомірними (протиправними) дії відповідача, які полягають у визначенні позивачу завищення залишку від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду згідно акту від 05.05.2010 № 995/07-213/33012306, скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003110700/0 від 29.09.2010 як незаконне (том 1 а.с. 4-12).

Ухвалою суду від 30.01.2013 позовна заява у частині визнання дій відповідача неправомірними залишена без розгляду у зв'язку з відкликанням цих позовних вимог позивачем.

Отже, предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003110700/0 від 29.09.2010.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача надала суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначила, що проведеними перевірками встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого податковим повідомленням-рішенням № 0003110700/0 від 29.09.2010 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації № 32962 від 19.07.2010 за червень 2010 року на суму 1 776 895,00 гривень.

Зазначила, що відповідно до вимог вказаного Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податковий кредит складається з сум нарахованого податку (за першою подією - отримання податкової накладної) або сплаченого податку (за першою подією - списання коштів). Позивач, зазначаючи, що отримав податкові накладні із запізненням, не врахував, що Законом передбачено його право вимагати своєчасної видачі податкових накладних, а також регламентовано його право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на постачальника, що не видає податкові накладні. Позивач в липні 2009 року до складу податкового кредиту включив суму ПДВ по податковим накладним, виписаним в травні, червні 2009 року. При цьому заяву зі скаргою на постачальника позивач не надавав. Отже, право на податковий кредит у позивача виникло саме в травні, червні 2009 року, а не у липні 2009 року.

Також вказала, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку по операціях з придбання цінних паперів, оскільки у цьому випадку не підлягає застосуванню п.п. 3.2.4 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, ВАТ «ЗНКІФ «Каскад-Інвест» не є платником ПДВ, податок не сплачував, і тому не мав права на виписку податкової накладної.

Крім того, позивачем неправомірно було включено до складу податкового кредиту грудня 2009 року суму ПДВ у розмірі 8 717 гривень. Так, позивачем не було надано до перевірки вантажно-митну декларацію та податкову накладну на підтвердження обґрунтованості відображення вказаної суми у рядку 12.1 податкової декларації з ПДВ. Просила у задоволенні позову відмовити (том 2 а.с. 127-129).

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 30.01.2013, не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином (том 2 а.с.119), причин неявки суду не повідомила. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності представник відповідача суду не надавала. За таких обставин та враховуючи приписи частини 4 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе завершити розгляд справи за відсутності представника відповідача з урахуванням наданих нею заперечень.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний центр спорту та розваг» зареєстровано 24.07.2004 в якості юридичної особи виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, включено до ЄДРПОУ за кодом 33012306, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (бланк серії А01 № 162557), довідки Управління статистики у місті Маріуполі АБ № 380943 від 06.03.2012 (том 1 а.с. 14, 15).

Позивач здійснює діяльність на підставі Статуту, затвердженого у новій редакції рішенням Загальних зборів учасників Товариства (протокол № 3/12 від 28.02.2012) (том 1 а.с. 16-28).

Як платник податків позивач зареєстрований у Жовтневій МДПІ м. Маріуполя (Приморське відділення), що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 08.02.2011 № 3746 (том 1 а.с. 29).

Позивач є платником податку на додану вартість з 12.08.2004, що підтверджується відповідним свідоцтвом (том 1 а.с. 122).

19.07.2010 позивачем до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року, в р. 25.2 якої позивач визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів - 1 776 895 гривень (том 1 а.с. 38-39). З додатку 2 до цієї декларації вбачається, що вказана сума виникла за рахунок від'ємного значення, що виникло у попередніх податкових періодах (том 1 а.с. 41).

З 21.04.2010 по 30.04.2010 Жовтневою МДПІ м. Маріуполя проводилась виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Маріупольський центр спорту та розваг» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування суми податку на додану вартість за період з 01.07.2009 по 31.12.2009, за наслідками якої складено акт від 05.05.2010 № 995/07-213/33012306 (том 1 а.с. 30).

Згідно висновків цього акту перевірки, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Маріупольський центр спорту та розваг» завищено залишок від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 1 363 816,00 гривень (том 1 а.с. 50).

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач 11.05.2010 подав на нього заперечення (том 1 а.с. 66-73). Згідно відповіді на заперечення від 14.05.2010 № 20403/10/07-213, висновки акту перевірки були податковим органом залишені без змін (том 1 а.с. 74-78).

З 13.09.2010 по 16.09.2010 Жовтневою МДПІ м. Маріуполя проводилась виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Маріупольський центр спорту та розваг» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2008 по 28.02.2008, з 01.07.2009 по 31.07.2009, за наслідками якої складено акт від 16.09.2010 № 2344/07-113/33012306 (том 1 а.с. 89-103).

Згідно з висновком цього акту, позивачем допущено наступні порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість»:

- абз. а п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 у вигляді завищення бюджетного відшкодування у червні 2010 року на 1 776 895 гривень;

- абз. а п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 у вигляді заниження бюджетного відшкодування у жовтні 2009 року на 655 457 гривень;

- абз. б п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 у вигляді завищення залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у червні 2010 року на 223 277 гривень (том 1 а.с. 102).

На підставі акту перевірки від 16.09.2010 № 2344/07-113/33012306 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.09.2010 № 0003110700/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації № 32962 від 19.07.2010 за червень 2010 року на суму 1 776 895,00 гривень (том 1 а.с. 104).

Як вбачається з вищевказаних актів перевірок, підставами для зменшення позивачу бюджетного відшкодування ПДВ на суму 1 776 895 стали наступні обставини:

1. включення до складу податкового кредиту липня 2009 року, серпня 2009 року, вересня 2009 року сум ПДВ по податковим накладним, виписаним в інший ніж звітний період, а саме:

№ 155-0037 від 04.06.2009 на суму 476,04 грн., у т.ч. ПДВ - 79,34 грн., виписаної ЗАТ «Інком»;

№ 1000001598 від 29.05.2009 на суму 1 259,38 грн., у т.ч. ПДВ - 209,90 грн., виписаної ТОВ «Азовобщемаш»;

№ 1000002208 від 12.06.2009 на суму 157,43 грн., у т.ч. ПДВ - 26,24 грн., виписаної ТОВ «Азовобщемаш»;

№ 1 000002284 від 30.06.2009 на суму 225,01 грн., у т.ч. ПДВ - 37,50 грн., виписаної ТОВ «Азовобщемаш»;

№ 363 від 09.06.2009 на суму 934,76 грн., у т.ч. ПДВ - 155,79 грн., виписаної МКП «Маріупольське БТІ»;

№ 39177/007 від 15.06.2009 на суму 83,71 грн., у т.ч. ПДВ - 13,59 грн., виписаної ВАТ «Донецькобленерго ПЕМ»;

№ 39176/007 від 15.06.2009 на суму 19 001,38 грн., у т.ч. ПДВ - 3 166,90 грн., виписаної ВАТ «Донецькобленерго ПЕМ»;

№ 4009 від 28.07.2009 на суму 13 055,74 грн., у т.ч. ПДВ - 2 175,96 грн., виписаної ВАТ «Маріупольгаз»;

№ 1069 від 26.08.2009 на суму 9 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1 500,00 грн., виписаної ПП «Маріс»;

№ 1421 від 20.08.2009 на суму 6 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1 000,00 грн., виписаної ПП «Азов-Бізнес-Трейд»;

№ 7601/14400 від 31.08.2009 на суму 15 565,48 грн., в т.ч. ПДВ - 2 594,25 грн., виписаної ВАТ «Укртелеком» Донецька філія, центр телекомунікаційних послуг;

№ 1000000664 від 31.08.2009 на суму 200,00 грн., у т.ч. ПДВ - 33,33 грн., виписаної ВАТ «Азовмаш»;

№ 1842/1/МРL від 17.08.2009 на суму 60,00 грн., у т.ч. ПДВ - 10,00 грн., виписаної ПАТ «ПУМБ»;

№ 53624/007 від 14.08.2009 на суму 88,39 грн., у т.ч. ПДВ - 14,73 грн., виписаної ВАТ «Донецькобленерго» ПЕМ;

№ 2771 від 05.06.2009 на суму 999,67 грн., у т.ч. ПДВ - 166,61 грн., виписаної ТОВ «Маргаз»;

№ 2315 від 14.05.2009 на суму 688,37 грн., у т.ч. ПДВ - 114,73 грн., виписаної ВАТ по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» (копії цих податкових накладних наявні у матеріалах справи);

2. неправомірне застосування пільги з податку на додану вартість відповідно до п.п. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниження податкових зобов'язань у серпні 2009 року на суму ПДВ 1 343 800,00 гривень по операціях за договором, укладеним між позивачем як Продавцем та ВАТ «ЗНКІФ «Каскад-Ін вест» як Покупцем № Б29/15 від 10.08.2009 купівлі-продажу акцій;

3. неправомірне включення до складу податкового кредиту грудня 2009 року ПДВ у сумі 8 717,00 грн. внаслідок необґрунтованого відображення по рядку 12.1 декларації з податку на додану вартість «ПДВ сплачений митним органом» цієї суми без її підтвердження вантажною митною декларацією.

Суд не погоджує вказані висновки податкового органу, з таких підстав.

1. Щодо включення до складу податкового кредиту липня 2009 року, серпня 2009 року, вересня 2009 року сум ПДВ по податковим накладним, виписаним в інший ніж звітний період суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.1997 за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на додану вартість на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Суд вважає необґрунтованою позицію відповідача щодо неможливості включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в попередніх (минулих) періодах, та не включених до періоду проведення оплати (отримання послуг) в зв'язку з відсутністю податкових накладних, через те що позивач не подав своєчасно до органу податкової служби заяви про відмову продавців видати податкові накладні з наступних підстав.

Згідно з п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» тільки податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Враховуючи порядок визначення дати виникнення права на податковий кредит, суми ПДВ за податковими накладними, отриманими із запізненням, включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому фактично отримані податкові накладні.

Судом встановлено, що позивач включив суми ПДВ до складу податкового кредиту саме у періоді отримання (а не виписки) податкових накладних. Факт отримання податкових накладних із запізненням не заперечується сторонами. Також, як зазначив позивач у запереченнях на акт перевірки від 05.05.2010 № 995/07-213/33012306 (том 1 а.с. 66-73), та у письмових поясненнях, наданих у судове засідання, всі вищевказані податкові накладні, які були отримані із запізненням, відображені у журналі реєстрації вхідної кореспонденції. Термін зберігання журналу реєстрації вхідної кореспонденції на підставі наказу по підприємству № 21 від 30.11.2008 становить 1 рік. Отже, на даний час журнал відсутній. Однак, він надавався для огляду відповідачеві при проведенні перевірок.

Суд зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість» не містить заборони на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених платником податку раніше, в податковому періоді, в якому отримані податкові накладні.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Таким чином, подання заяви із скаргою на постачальника з включенням сум до податкового кредиту без наявності податкових накладних є правом, а не обов'язком покупця, оскільки саме тільки тоді покупець має право включити суми ПДВ в період їх фактичної оплати без підтвердження цих сум податковими накладними.

Таку ж позицію висловлювала Державна податкова адміністрація України в листах від 11.08.2003 № 6936/6/15-2415-9, від 11.08.2004 №15316/7/15-2417, від 10.08.2006 № 15155/7/16-1517-10, від 10.08.2006 №8799/6/16-1515-10, від 15.07.2009 № 14927/7/16-1517 зазначаючи, що у випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Отже, суд вважає, що позивачем правомірно було включено до складу податкового кредиту липня 2009 року, серпня 2009 року, вересня 2009 року сум ПДВ по податковим накладним, які були виписані у минулі періоди, однак отримані у період їх включення до складу податкового кредиту.

2. Щодо неправомірного застосування позивачем пільги з податку на додану вартість відповідно до п.п. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниження податкових зобов'язань у серпні 2009 року на суму ПДВ 1 343 800,00 гривень суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Міжрегіональний центр спорту та розваг» як Продавцем укладено з ВАТ «ЗНКІФ «Каскад - Ін вест» як Покупцем договір № Б29/15 від 10.08.2009, згідно з яким Продавець продає, а Покупець від імені, за рахунок та в інтересах якого на підставі договору про управління активами № 3-08/КУА від 30.01.2008 діє ЗАТ «КУА адміністратор пенсійного фонду «Брокбізнесінвест», від імені якого на підставі Замовлення № 15 від 30.07.2009 до договору на брокерське обслуговування № Б29 від 13.10.2008 діє ТОВ «Трейдбізнес центр» (Повірений), придбаває акції прості іменні ЗАТ «Акціонерна Міжрегіональна Страхова Компанія», код цінного паперу UA3327171751 в кількості 6 719 шт. по ціні 1 000,00 гривень, номінальна вартість 6 719 000,00 гривень, купівельна вартість пакету 6 719 000,00 гривень (том 1 а.с. 123).

Виконання договору підтверджено актом прийому-передачі цінних паперів б/н від 18.08.2009 (том 1 а.с. 130).

Розрахунок між сторонами проведено відповідно до акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.08.2009 (том 1 а.с. 134-135) до договору купівлі-продажу № Б29/15 від 10.08.2009 та договору купівлі-продажу № Б29/18/1 від 12.08.2009, згідно з яким ТОВ «Міжрегіональний центр спорту та розваг» придбає, а ВАТ «ЗНКІФ «Каскад - Ін вест» від імені, за рахунок та в інтересах якого на підставі договору про управління активами № 3-08/КУА від 30.01.2008 діє ЗАТ «КУА адміністратор пенсійного фонду «Брокбізнесінвест», від імені якого на підставі Замовлення № 15 від 30.07.2009 до договору на брокерське обслуговування № Б29 від 13.10.2008 діє ТОВ «Трейдбізнес центр» (Повірений) продає векселі іменні емітента - ВАТ «Маріпуольський завод важкого машинобудування» серія АА № 0520266, дата складання - 13.10.2008, дата погашення за пред'явленням 10.10.2009, номінальна вартість - 1 466 000,00 гривень, договірна вартість - 1 466 000,00 гривень, та емітент - ВАТ «Азовзагальмаш» серія АА № 0859052, дата складання 01.07.2009, дата погашення за пред'явленням 01.10.2009, номінальна вартість 5 253 000,00 гривень, договірна вартість - 5 253 000,00 гривень. Загальна вартість цінних паперів - 6 719 000,00 гривень (том 1 а.с. 131-132). Виконання договору підтверджено актом приймання-передачі цінних паперів від 17.08.2009 (том 1 а.с. 133).

Таким чином, зазначеними вище документами підтверджено, що мало місце укладення двох договорів купівлі-продажу цінних паперів між тими самими сторонами, розрахунки за якими здійснено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Як передбачено підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), не є об'єктом оподаткування операції з: випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що позивачем не укладалось договір міни цінних паперів, з огляду на що позивач не мав права застосовувати пільгу з ПДВ. Суд вважає таку позицію відповідача необґрунтованою, з таких підстав.

Так, як встановлено судом вище, у даному випадку позивачем та ВАТ «ЗНКІФ «Каскад - Ін вест» було укладено два договори купівлі-продажу цінних паперів (акцій та векселів), з однаковою вартістю 6 719 000,00 гривень, в яких позивач виступав як Продавцем так і Покупцем. При цьому, розрахунки шляхом перерахування грошових коштів між сторонами не проводились, оскільки здійснені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджено відповідним актом.

У п. 1.17. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що поняття «корпоративні права», «пов'язана особа», «резидент», «нерезидент», «гудвіл», «кошти», «цінні папери», «деривативи», «товари», «дивіденди», «проценти», «роялті», «кредит», «депозити», «лізинг (оренда)», «бартер», «безоплатно отримані товари (роботи, послуги)», «валові витрати виробництва (обігу)», «основні фонди та матеріальні активи», що підлягають амортизації, розуміються у значенні, визначеному Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до визначення, закріпленого в п. 1.19 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», бартером є господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

З урахуванням зазначених вимог законодавства, та враховуючи наявність підписаного між сторонами договорів акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.08.2009, суд приходить до висновку, що у даному випадку мала місце операція з обміну (бартеру) цінними паперами між позивачем та ВАТ «ЗНКІФ «Каскад - Ін вест», яка відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняється від оподаткування ПДВ.

Крім того, суд зауважує, що зазначене положення Закону не пов'язує можливість звільнення від оподаткування ПДВ з наявністю саме договору міни цінних паперів. Натомість, стаття 19 Конституції України та стаття 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (який втратив чинність, але діяв на час проведення перевірок позивача), зобов'язують посадових осіб органів податкової служби діяти виключно у відповідності до вимог законів України. Оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не містить конкретної норми щодо застосування при здійсненні операцій з обміну цінними паперами договору міни, то у податкового органу відсутні повноваження стверджувати про обов'язковість укладення суб'єктами господарювання такого договору.

Більш того, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Цивільного Кодексу України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства. Цей принцип, зокрема, визначає, що суб'єкти господарювання мають право укладати будь-який договір, не заборонений законодавством. При цьому, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на свій розсуд. Отже, позивач та його контрагент на власний розсуд оформили операцію з обміну цінними паперами шляхом укладення двох договорів купівлі-продажу із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, що не суперечить нормам законодавства.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем положень підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

3. Щодо неправомірного включення до складу податкового кредиту грудня 2009 року ПДВ у сумі 8 717,00 грн. внаслідок необґрунтованого відображення по рядку 12.1 декларації з податку на додану вартість «ПДВ сплачений митним органом» цієї суми без її підтвердження вантажною митною декларацією суд зазначає наступне.

Як вбачається з Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2010 року, в якому виправлені помилки по декларації за грудень 2009 року, позивач в ньому відобразив суму податкового кредиту, що не була врахована у декларації по рядку 12.1 у розмірі 8 717 гривень (том 1 а.с. 81).

Позивач з цього приводу зазначив, що у вказаному Уточнюючому розрахунку була допущена описка, а саме база оподаткування 51 918,00 гривень (р. 3.2) та сума ПДВ 10 384,00 грн. (р. 3.3) визначені позивачем по податковій накладній № 6442 від 15.12.2009, виписаній ВАТ «Маріупольгаз». Окремо від цього, в Уточнюючому розрахунку була записана база оподаткування 43 587,00 гривень (р. 3.2) та сума ПДВ 8 717,00 гривень (р. 3.3) по іншій податковій накладній від 31.12.2009 № 83403/007, виписаній ВАТ «Донецькобленерго» Приазовські електричні мережі. Зазначені податкові накладні позивач мав відобразити в одній графі, а не в різних (р. 10.1). Однак, зазначена обставина не вплинула на збільшення податкового кредиту та не призвела до порушень законодавства.

На підтвердження вказаної обставини, позивач надав суду податкову накладну від 31.12.2009 № 83403/007, виписану ВАТ «Донецькобленерго» Приазовські електричні мережі, на суму наданих послуг з електроенергії за січень 2010 року у розмірі 52 304,87 гривень, у т.ч. ПДВ - 8 717,48 гривень. Наявність зазначеної накладної підтверджує відступіть у даному випадку операцій поставки, контроль за якими здійснюється митними органами.

Також, як вбачається з Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2010 року, в якому виправлені помилки по декларації за грудень 2009 року, позивачем було вірно обчислено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 20).

Відповідач зазначені обставини не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про завищення позивачем податкового кредиту грудня 2009 року на суму 8 717,48 гривень.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що під час судового розгляду справи залишились не підтвердженими обставини, встановлені актами перевірки, на підставі яких відповідач зробив висновок про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», та зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування спірним податковим повідомленням-рішенням по декларації № 32962 від 19.07.2010 за червень 2010 року на суму 1 776 895,00 гривень. За таких обставин позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний центр спорту та розваг» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача документально підтверджені судові витрати, тобто у розмірі 2 113,81 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний центр спорту та розваг» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0003110700/0 від 29.09.2010 року - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби від 29.09.2010 № 0003110700/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 776 895,00 (один мільйон сімсот сімдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний центр спорту та розваг» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 30 січня 2013 року в присутності представника позивача.

Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 04 лютого 2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зеленов А. С.