Постанова № 29101066, 23.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11271/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Скирді Б.К. Березовчук М.Л. Марченка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 жовтня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Еколог» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2011 року ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Еколог» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.12.2010 № 001442330/0 та № 0001432330/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 жовтня 2011 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001442330/0 від 24.12.2010 про податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 40 800,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 001432330/0 від 24.12.2010 про податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 51 000,80 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Еколог» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток в частині нарахування валових витрат за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 та податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 по взаємовідносинах з ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

В ході проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем положень абз.4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 34 000,00 грн., в т.ч. за І півріччя 2009 року на 34 000,00 грн., за ІІІ квартал 2009 року на 34 000,00 грн., за 2009 на 34 000,00 грн. та пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 27 200,00 грн., в т.ч. за червень 2009 року на суму 27 200,00 грн.

За результатами проведеної перевірки, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва складено акт № 1029/1-23-30-19485052 від 16.12.2010 на підставі якого, відповідачем 24.12.2010 прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001432330/0 та № 0001442330/0, яким ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Еколог» визначено податкові зобов'язання у розмірі 51 000,80 грн. з податку на прибуток приватних підприємств, з яких 34 000,00 грн. - основний платіж та 17 000,00 грн. - штрафні санкції та 40 800,00 грн. з ПДВ, з яких 27 200,00 грн. - основний платіж та 13 600,00 грн. - штрафні санкції.

Такий висновок податкового органу зводиться до безтоварності та фіктивності господарських операцій з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

За наслідками адміністративного оскарження зазначеного повідомлення-рішення, скарги позивача залишені без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано доказів визнання договорів укладених між ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Еколог» та ТОВ «С.Дж.Р.Груп» недійсними в судовому порядку.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього Закону).

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.1997 № 165, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг) та скріплюється печаткою такого платника податку продавця.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4 цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту чи для формування бюджетного відшкодування, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, є обов'язковою, але не безумовною підставою для бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Наведені вище правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, при дослідженні матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що взаємовідносини позивача та ТОВ «С.Дж.Р.Груп» ґрунтувалися на договорі підряду № 01/06-2009 від 1 червня 2009 року.

Згідно вказаного договору, ТОВ «С.Дж.Р.Груп» зобов'язувалося виконати ремонтні роботи в нежитлових приміщеннях позивача, розташовані за адресою м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34/т, згідно із затвердженою сторонами кошторисною документацією. Витрати на придбання вказаних ремонтних робіт нежитлових приміщень були віднесені позивачем до складу валових витрат підприємства.

В ході аналізу податкової звітності ТОВ «С.Дж.Р.Груп» відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутні трудові ресурси.

Згідно поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва декларацій з податку на прибуток можна зробити висновок про відсутність основних засобів на підприємстві у зв'язку з відсутністю додатку К1 до декларацій з податку на прибуток, в рядку 7 «амортизаційні нарахування» відсутні будь-які нарахування.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, старшим слідчим управління податкової міліції ДПА України 27.09.2010 порушено кримінальну справу № 69-107 відносно ОСОБА_7 та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємництва ТОВ «С.Дж.Р.Груп» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

В ході провадження досудового слідства по вказаній кримінальній справі встановлено, що в період 2007-2008 рр. на території м. Києва невстановлені слідством особи з метою прикриття власної незаконної діяльності, тобто заняття видами діяльності від імені суб'єктів господарської діяльності без належних повноважень, організували створення підприємств на підставних осіб, призначення їх на посади керівників. При цьому, ці особи не мали ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності від імені створеного підприємства.

Так, допитаний у справі ОСОБА_7 надав пояснення, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства та документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб.

Вказані обставини дають підстави стверджувати, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «С.Дж.Р.Груп» суперечать моральним засадам суспільства, волевиявлення їх учасників не відповідало їх внутрішній волі, а самі правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, тобто, відсутні обов'язкові умови чинності правочинів передбачені ст. 203 Цивільного кодексу України. Тобто, правочини, укладені між ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Еколог» та ТОВ «С.Дж.Р.Груп» носять характер недійсних та фіктивних.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Тобто, в результаті недійсної угоди не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

Таким чином, перевіркою не можуть бути прийняті до уваги податкові накладні, виписані від імені ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Враховуючи те, що контрагентом позивача є фіктивне підприємство ТОВ «С.Дж.Р.Груп», засноване ОСОБА_7, який водночас є його директором та надав пояснення, що не має жодного відношення до діяльності підприємства, а документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності, він не підписував, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи, якими позивач підтверджує свій податковий кредит з ПДВ, підписані неуповноваженою та невстановленою особою, а відтак, не можуть підтверджувати належним чином господарські операції позивача з його контрагентом.

Наявна в матеріалах справи копія постанови про закриття кримінальної справи від 27.04.2011, якою кримінальну справу, порушену відносно ОСОБА_7 та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, закрито за відсутністю складу злочину, висновків суду не спростовує, оскільки під час вирішення питання про наявність підстав до закриття провадження по вказаній кримінальній справі слідчим органом не досліджувалися обставини і не аналізувалися докази з приводу здійснення саме тієї господарської операції, за результатами якої виписані спірні податкові накладні.

Згідно ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобов'язання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, на відповідача як суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, так як він заперечує проти задоволення позовних вимог.

Таким чином, висновки податкового органу щодо порушення ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Еколог» положень абз.4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є правомірними, а позовні вимоги ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Еколог» - безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 2 лютого 2012 року № К/9991/40980/11.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 жовтня 2011 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 жовтня 2011 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Еколог» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень від 24.12.2010 № 001442330/0 та № 0001432330/0 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст постанови складено та підписано - 25.01.2013

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.