Ухвала суду № 29098414, 31.01.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0308/10949/12 Головуючий у 1 інстанції:Кухтей Р.В. Провадження № 22-ц/773/137/13 Категорія:34 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Данилюк В.А.,

суддів Лівандовської-Кочури , Овсієнка А.А.

при секретарі Никитюк Ю.Ю.

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 листопада 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 листопада 2012 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (далі - ПАТ СК «Універсальна») про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» в користь ОСОБА_1 28444 грн. страхового відшкодування.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 510 грн. франшизи, 1000 грн. коштів, понесених на проведення авто-товарознавчого дослідження.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» в користь ОСОБА_1 284 грн. 44 коп. сплаченого судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 15 грн. 10 коп. сплаченого судового збору.

В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Відповідач ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення з підстав порушення та неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення особи, яка брала участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч.1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 06.04.2012 р. о 20 год. 20 хв., розпочинаючи рух автомобілем «Део», державний номерний знак НОМЕР_1 по пр. Відродження в місті Луцьку, перестроївся з правої смуги в ліву, при цьому не надав переваги в русі автомобілю марки «Фіат», державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку по тій же смузі, на яку він мав намір перестроїтися, внаслідок чого відбулося зіткнення та автомобіль «Фіат» відкинувся в припаркований автомобіль марки «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_3, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Причиною ДТП стало порушення водієм ОСОБА_2 п.п.10.1,10.3 Правил дорожнього руху України. Дана обставина підтверджується постановою Луцького міськрайонного суду від 04.05.2012 р., якою ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 400 грн., а також не заперечувалась відповідачем ОСОБА_2, а тому вина останнього в заподіянні шкоди, у відповідності до ч.4 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

29.12.2011 року між ОСОБА_2 та ПАТ «СК»Універсальна» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2590749, відповідно до якого ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн., безумовна франшиза 510 грн..

Позивач звернувся до страхувальника з заявою про здійснення страхової виплати, однак йому було відмовлено у виплаті, посилаючись на те, що на момент укладення полісу № АВ/2590749 від 29.12.2011 р. ОСОБА_2 не був власником транспортного засобу «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, оскільки після укладення полісу змінив власника, про що свідчить заміна номерів даного транспортного засобу, тому даний договір припинений з дня відчуження такого транспортного засобу.

Статтею 991 ЦК України передбачено випадки, у яких страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати, однак, будь-яких умов, передбачених даною нормою або договором страхування, не настало, а тому така відмова відповідача є безпідставною.

На думку колегії суддів суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про стягнення з відповідача в користь позивача 28444 грн. страхового відшкодування.

При цьому, не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що на момент укладення полісу № АВ2590749 ОСОБА_2 не був власником транспортного засобу оскільки з даного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який був укладений між ОСОБА_2 та ПАТ СК «Універсальна» та довідки інспектора ДПС ВДАІ Луцького МВ Гнатюка С.Г вбачається, що застрахований транспортний засіб і транспортний засіб, який отримав пошкодження під час зазначеної вище ДТП, є одним і тим же. Це вбачається з ідентифікації його номера кузова W271524. Крім того, на час укладення договору страхування відповідач ОСОБА_2 був законним володільцем даного транспортного засобу і будь-яких доказів того, що даний автомобіль було відчужено за період дії договору, страховою компанією ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» не надано.

За таких обставин справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин між сторонами та на законних підставах з дотриманням вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України дійшов висновку про стягнення страхового відшкодування.

Всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та не заслуговують на увагу, оскільки були предметом перевірки і оцінки суду першої інстанції під час розгляду даної справи.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухваленого в даній справі судового рішення немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу відповідача публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 листопада 2012 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді