Ухвала суду № 29096743, 16.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/15344/2012

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зінченко О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МИЛА-ТРАНС» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування акту документальної невиїзної перевірки від 13 вересня 2011 року та податкового повідомлення-рішення від 14 жовтня 2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МИЛА-ТРАНС» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування акту документальної невиїзної перевірки від 13 вересня 2011 року та податкового повідомлення-рішення від 14 жовтня 2011 року.

Згідно статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Пунктом 6 частини 1 статті 106 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначається перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

У частині 2 статті 106 КАС України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Як вбачається із матеріалів адміністративного позову, позивачем в порушення зазначених вимог до позовної заяви не надано будь-яких доказів того, що відповідачем проводилась документальна невиїзна перевірка позивача та доказів прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому, в позовній заяві зазначено, що позивачем отримувався лише акт перевірки від 13 вересня 2011 року, а податкове повідомлення-рішення не отримувалось.

Однак, незважаючи на те, що позивачем отримувався оскаржуваний акт перевірки від 13 вересня 2011 року, останній до позовної заяви не наданий. Натомість, позивачем додано до адміністративного позову акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кром і Ко» від 30 листопада 2011 року № 7403/23-3/37296645, про що канцелярією Донецького окружного адміністративного суду складено акт від 13 листопада 2012 року.

При цьому, позивач в позовній заяві вказав дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, однак жодних доказів, що саме 14 жовтня 2011 року прийнято дане рішення не надав.

Отже, залишається не зрозумілим, яким чином позивач дізнався про наявність оскаржуваного податкового рішення із зазначенням дати його прийняття, хоча, як вказано у позовній заяві, він його не отримував.

Крім цього, відповідно до частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

В порушення частини 3 статті 106 КАС України позивачем до позовної заяви долучений документ про сплату судового збору у розмірі меншому ніж встановлено законом.

Згідно вимог частини 2 статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору становить 0,03 розміру мінімальної заробітної плати (32,19 грн.), а за подання позову майнового характеру –1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (107,30 грн.) та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат (2146,00 грн.), що встановлені законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду (станом на 01 січня 2012 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1073,00 грн., згідно із Законом України від 22.12.2011 № 4282-VI).

Адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов’язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Із позовної заяви вбачається, що позивач заявив позовні вимоги, що мають майновий та немайновий характер.

Так, позивач просить суд скасувати акт документальної невиїзної перевірки від 13 вересня 2011 року (позовні вимоги немайнового характеру), а також скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2011 року (позовні вимоги майнового характеру).

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 32,19 грн., що не відповідає розміру судового збору, встановленого статтею 4 Закону України «Про судовий збір» як для позовів майнового та немайнового характеру, який за вимогами частини четверної статті 6 Закону України «Про судовий збір» повинен сплачуватися за відповідними ставками встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За даних обставин позивачем сплачений судовий збір лише за вимогами немайнового характеру.

На підставі вищевикладеного, судовий збір повинен бути сплачений також за ставкою передбаченою за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, а саме 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (107,30 грн.) та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат (2146,00 грн.).

Відповідно до пункту 14 розділу ІІІ Інструкції «Про порядок обчислення та справляння державного мита», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22 квітня 1993 року, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника – останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту «Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Підсумовуючи вищезазначене, позивачу під час усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду докази, що відповідачем проводилась документальна невиїзна перевірка позивача та докази прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а також оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі, що дорівнює одному відсотку від розміру майнових вимог позивача (оскаржуваного податкового повідомлення-рішення), але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 107 грн. 30 коп., та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто 2 146 грн. 00 коп., який необхідно сплачувати за наступними реквізитами: отримувач: - Держбюджет Калінінського району м. Донецька, код ЕДРПОУ – 38034015, рахунок – 31217206784005, банк – ГУКСУ у Донецькій області, МФО банку – 834016, призначення платежу –«Судовий збір, код 35099148, п.3.1», оформленого у відповідності до вимог п. 14 розділу ІІІ Інструкції «Про порядок обчислення та справляння державного мита», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України №15 від 22 квітня 1993 року.

Враховуючи вищевикладене, подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Керуючись статтями 106, 108, 160 та 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МИЛА-ТРАНС» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування акту документальної невиїзної перевірки від 13 вересня 2011 року та податкового повідомлення-рішення від 14 жовтня 2011 року, - залишити без руху і встановити строк до 07 грудня 2012 року для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

Роз’яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення з позовом до суду у випадках, передбачених законом.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко О.В.