Постанова № 2909029, 22.09.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2008 року м. Львів

Обрізко І.М.

Улицького В.З.

Онишкевича Т.В.

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого

суддів:

за участю секретаря Троцького Є.Г.

представника позивача Худзія Д.М., представника відповідача Мельничука В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівського дочірнього підприємства Датської компанії «Сіка Футвеер А/С» на постанову господарського суду Львівської області від 05 вересня 2007 року по адміністративній справі №28/179 А/07 за позовом Львівського дочірнього підприємства Датської компанії «Сіка Футвеер А/С» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а :

Львівське ДП Датської компанії «Сіка Футвеер А/С», надалі Підприємство, звернулося в місцевий суд з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001672320/0/23571 від 13 жовтня 2006 року та №0001672320/1/29214 від 26.12.2006 року, якими донараховано податок на прибуток у розмірі 82868,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 41434,00 грн.. Також ставиться питання визнання дії податкового органу щодо прийняття вказаних рішень неправомірними.

Вимоги мотивовано тим, що податковим органом при донарахуванні податку неправомірно застосовано пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позаяк Акти виконаних робіт №1 від 28.05.2004 року, №2 від 26.09.2005 року мають всі обовязкові реквізити первинного документа в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також, законодавчими актами з огляду на наведене, не заборонено включати витрати на роботи, що виконані згідно згаданих Актів, до валових витрат. Не передбачено законодавством і обовязок платника податку доводити економічний ефект від отриманих робіт. Повязаність виконаних робіт з господарською діяльністю підприємства випливає зі змісту Актів виконаних робіт та з факту застосування цих робіт у виробництві та підготовці до виробництва.

Постановою господарського суду Львівської області від 05 вересня 2007 року у задоволенні позову відмовлено. Суд виходив з того, що з матеріалів справи не вбачається достатньої інформації про вартість одиниці кожної окремої послуги та загальну вартість такої послуги, зміст кожної зокрема. Не надано належних і допустимих доказів повязаності витрат по оплаті послуг за вищезазначеним контрактом із господарською діяльністю позивача. Відсутні докази доцільності оплати таких послуг та подальше їх застосування у власній господарській діяльності позивача.

Головуючий 1-ї інст. Морозюк А.Я. Рядок статзвіту № 35 Господарський суд Львівської обл. Справа №22-а-1957/08

Доповідач : Обрізко І.М. (22-а-5334/07)

Щодо послуг по встановленню електромережі, ліцензійного програмного забезпечення, встановлення і запуску обладнання, то витрати на такі послуги не включаються до складу валових витрат відповідно до п.п. 5.3.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а відносяться на збільшення вартості групи основних фондів та підлягають амортизації згідно п.п. 8.1 зазначеного Закону.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова №0001672320/0/23571 від 13 жовтня 2006 року є відкликаним до моменту звернення позивачем з позовом до суду, тому воно не порушує права позивача, так як не створює з моменту його відкликання жодних юридичних обовязків для останнього.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Підприємство подало апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просять його скасувати та задоволити позовні вимоги.

Покликання окрім на обставини викладені в позовній заяві маються на те, що Акти виконаних робіт №1 від 28.05.2004 року та №2 від 26.09.2005 року є первинними документами і в судовому порядку такі не було визнано недійсними.

Позивач переконаний, що ним не порушено норму п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при внесенні витрат на оплату виконаних робіт до валових витрат, позаяк такі роботи є повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, а також в подальшому вони використовувалися або будуть використовуватися у власній господарській діяльності.

Місцевим судом порушено норму ч. 2 ст. 71 КАС України, оскільки поклав на позивача обовязок довести, що оспорювані рішення податкового органу є неправомірними, хоча протилежне мав доводити останній.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задоволити.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечувалось, що Підприємство є резидентом України, зареєстроване за юридичною адресою, м. Львів, вул. Городницька, 48а. За родом своєї господарської діяльності, виготовляє спеціальне робоче взуття з поліуретановим покриттям. Асортимент виготовлюваної продукції становить 65 найменувань.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було проведено виїзну планову перевірку Львівського ДП Датської компанії «Сіка Футвеер А/С» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 по 30.06.2006 року. За результатами перевірки складено Акт №368/271/23-031/31804649 від 02.10.2006 року.

Перевіркою встановлено, зокрема завищення скоригованих валових витрат за 2004 рік в сумі 177572,00 грн., в 2005 році в сумі 414500,00 грн. В порушення п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено заниження податку на прибуток за 2004 рік в сумі 32368,00 грн., за 2005 рік в сумі 103625,00 грн.

На підставі означеного Акту, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення №0001672320/0/23571 від 13 жовтня 2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 203337,00 грн., з якої 135993,00грн. основний платіж, 67344,00грн штрафні санкції.

За апеляційним оскарженням, позивачем було отримано рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 14 грудня 2006 року №28426/25-009, яким було частково скасоване податкове повідомлення-рішення від 13 жовтня 2006 року №0001672320/0/23571 в сумі 53125,00 грн. та нарахованої на неї штрафної санкції.

З врахуванням вищезазначеного рішення про результати розгляду первинної скарги, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001672320/1/29214 від 26 грудня 2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 124302,00 грн., з якої 82868,00грн. основний платіж та 41434,00 грн. штрафні санкції.

Фактично, сума донарахованого основного платежу по податку на прибуток стосується послуг по Контракту №3 від 26.03.2003 року, укладеного між позивачем та компанією «Сіка Футвеер А/С», Данія, вартість яких виключено податковим органом з валових витрат. Згідно п. 1.1 означеного Контракту передбачалося надання комплексу послуг з консультативного, консалтингового, інформаційного та маркетингового забезпечення господарської діяльності позивача.

У відповідності з п. 3.5 Контракту №3 документом, що підтверджує факт надання послуг є Акт виконаних робіт. Сторони Контракту склали Акт виконаних робіт №1 від 28.05.2004 року та №2 від 26.09.2005 року.

В Актах виконаних робіт по вищезазначеному Контракту зазначається, що протягом 2003 та 2004 року відповідно були надані наступні послуги: надано консультації щодо встановлення відповідної системи опалення, щодо пошуку необхідної для виробництва будівлі, щодо менеджменту персоналу, надано консультації щодо найму нового персоналу; проведено тренінги та консультації щодо запровадження міжнародних стандартів бухобліку, проведено загальне навчання персоналу, тренінги, навчання по контролю якості, навчання щодо складування та обліку товарів, здійснено пошук та відбір компетентного виконавця правових послуг, проведено монтаж (встановлення і запуск) обладнання, здійснено встановлення електромережі, встановлено ліцензійне програмне забезпечення, проведено маркетингові дослідження здійснено пошук та вибір постачальників сировини (постачальники шкіри, устілок та поліуретанових підошов), здійснено контроль ефективності виробництва, розроблено та передано замовнику пакет документації щодо налагодження робочого часу, пакет документів щодо політики компанії, стратегію розвитку, систему субординації, розпорядок роботи, безпеки компанії, системи звітування, розроблено та передано замовнику пакет документації щодо стандартів якості, пакет документів щодо 20 нових моделей та артикулів взуття, а також впроваджено виробництво даних моделей (включаючи лекала союзок, ноу-хау швидкого впровадження нових моделей); здійснено пошук та вибір потенційних дистрибюторів спецвзуття в Україні; впроваджено програму підвищення кількості виготовленого взуття за день (на 120%); розроблено нову систему контролю якості; встановлено сервер компютерної мережі з підтримкою автоматичної архівації даних та захистом мережі від стороннього доступу (захист комерційної таємниці); здійснено підтримку та налагодження роботи оргтехніки через VPN доступ з Данії.

Перелік згаданих в кожному Акті послуг та робіт і є змістом операції, що задокументована відповідно Актом виконаних робіт №1 від 28.05.2004 року та №2 від 26.09.2005 року. У кожному з цих двох документів вказано його назву, дату та місце складення (м. Львів). В Акті зазначено загальну вартість виконаних робіт, що становить 33465,00 дол. США і 40000,00 дол. США відповідно та загальну кількість витраченого часу на виконання робіт, що становить 88 робочих днів і 111 робочих днів, по цих двох показниках можна судити про обсяг операції, що задокументована кожним Актом виконаних робіт. Як випливає з самого Акту, одиницею виміру операції, що ним задокументована, є затрачений час на виконання роботи (надання послуг), а саме людиногодини та людинодні. Також більш загальною одиницею виміру операції приймання передачі виконаних робіт є одиниця виміру вартості таких робіт, а саме долари США. В Акті зазначено посади осіб, які уповноважені представляти сторони Контракту №3, їх підписи, а також містяться відбитки мокрих печаток сторін Контракту.

Згідно ч. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 5.2.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Аналізуючи означені норми, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які підтверджені первинними документами та які повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Вимоги до первинних документів встановлено в ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обовязкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факт надання послуг згідно Контракту №3 підтверджується Актом виконаних робіт №1 від 28.05.2004 року та №2 від 26.09.2005 року. З огляду на вище наведене, вказані Акти виконаних робіт містять всі обовязкові реквізити, які вимагає ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для визнання первинним документом.

Не підтверджена позиція місцевого суду та є помилковою, з приводу відсутності в матеріалах справи інформації про вартість одиниці кожної окремої послуги та загальну вартість кожної такої послуги, зміст конкретної послуги, позаяк в ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» серед переліку обовязкових реквізитів, які повинен мати первинний документ, не вказано «вартість» послуги. Також в ньому не згадано «змісту конкретної послуги», натомість вказано «зміст господарської операції». Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Оскільки зміни в структурі зобовязань підприємства викликають саме Акти виконаних робіт, то всі роботи, виконання яких підтверджено одним Актом, і становлять єдину господарську операцію. Таким чином платником податків у Актах виконаних робіт чітко зазначено зміст господарської операції, який полягає у переліку виконаних робіт.

В той же час Контракт №3 від 26.03.2003 року та Акти виконаних робіт №1 від 28.05.2004 року, №2 від 26.09.2005 року не було визнано недійсними у встановленому законом порядку на момент прийняття податкового повідомлення рішення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова неправомірно застосувала норму п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як підставу для виключення витрат на оплату робіт по Контракту №3 з переліку валових витрат. Вказані витрати належним чином підтверджені первинними документами, Актами виконаних робіт та платіжним дорученнями, що підтверджують їх оплату.

З аналізу п. 1.1, п. 1.2 Контракту №3, його було укладено виключно для забезпечення господарської діяльності підприємства. Разом з тим, п.п. 5.3.1 Закону України «Про оподаткування підприємницької діяльності», дає пояснення та вичерпний перелік витрат на потреби не повязані з веденням господарської діяльності, а п.п. 5.11 вказаного Закону виключає будь-яке установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку.

З огляду на наведене, спростовуються доводи сторони відповідача, що слід встановлювати яку економічну ефективність для підприємства та його господарської діяльності принесли понесені витрати.

В супереч ч. 2 ст. 71 КАС України, субєкт владних повноважень в особі ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, не довів правомірність своїх дій та оспорюваних рішень. В цьому аспекті недоведено суду жодними доказами чи фактами, які не потребують доказування, що витрати здійснені позивачем згідно Контракту №3 не є повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова неправомірно застосувала норму п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як підставу для виключення витрат на оплату робіт по Контракту №3 з переліку валових витрат.

Не можна погодитись з позицією місцевого суду, що послуги по встановленню електромережі, ліцензійного програмного забезпечення, встановлення і запуску обладнання не включаються до складу валових витрат відповідно до п.п. 5.3.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а відносяться на збільшення вартості групи основних фондів та підлягають амортизації згідно п.п. 8.1 зазначеного Закону.

У ст. 8 даного Закону не вказано, що встановлення і запуск (монтаж) придбаного обладнання підлягає амортизації. Підпункт 8.4.2. Закону стосується самостійного виготовлення та введення в експлуатацію основних фондів. Витрати на встановлення нової електромережі згідно п. 8.7.1. Закону підлягають віднесенню до валових витрат.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Львівського дочірнього підприємства Датської компанії «Сіка Футвеер А/С»задоволити.

Скасувати постанову господарського суду Львівської області від 05 вересня 2007 року.

Прийняти нову постанову якою задоволити позов Львівського дочірнього підприємства Датської компанії «Сіка Футвеер А/С», визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова з приводу прийняття податкових повідомлень-рішень № 0001672320/0/23571 від 13 жовтня 2006 року та № 0001672320/1/29214 від 26.12.2006 року і визнати їх нечинними.

Стягнути з Державного бюджету в користь Львівського дочірнього підприємства Датської компанії «Сіка Футвеер А/С» понесені судові витрати в сумі 06, 80 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Обрізко І.М.

Улицький В.З.

Онишкевич Т.В.

Головуючий суддя:

судді колегії:

Повний текст постанови виготовлено

та підписано 23.09.2008 року.