Постанова № 29089191, 30.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2013 року 09:14 № 2а-12253/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщук І.О. при секретарі судового засідання Самаренко Х.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстальспецконструкція" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податового повідомлення-рішення №0008442204 від 04.09.2012 За участю представників сторін:

від позивача: Толмачова О.Ю. (паспорт НОМЕР_1)

від відповідача: Харко Д.М. (посвідчення НОМЕР_2)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.01.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги заявлені про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2012 №0008442204.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що не погоджується із висновками податкового органу щодо завищення податкового кредиту на суму 61790,00грн.

На думку представника позивача, між ним та контрагентом ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» були укладені всі необхідні первинні документи.

Твердження податкового органу, що договори №29-11 та №5-01 є нікчемними , тобто недійсними в силу закону без окремого судового рішення і не можуть підтвердити склад і розмір податкового кредиту, не відповідають закону, а первинні документи складені відповідно до вимог законодавства.

Крім того, представник позивача зазначив, що податковим органом не зазначено та не підтверджено доказами, що договори №29-11, №5-01 вчинені між позивачем та його контрагентом є нікчемними в наслідок неможливості здійснення ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників та подальшого їх продажу на адресу покупців. На його думку, законодавчими актами не передбачено обов'язок платників податків щодо перевірки дійсності та справжності статутних документів, облікових та інших документів. Однак, позивачем було витребувано від контрагента зазначені документи, зокрема, реєстраційні документи та свідоцтво платника ПДВ, що підтверджують правомірність укладання угод і здійснення відповідних розрахунків.

Також представником позивача на обґрунтування правомірності відносин з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» було надано копію Постанови Луганського Окружного адміністративного суду від 10.09.2012 по справі №21/1270/6157/2012, якою визнано дії Ленінської міжрайонної податкової інспекції у м.Луганську щодо проведення перевірки та складання Ату №129/227/35554567 «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки встановлено, що позивачем в порушення п.7.4.1., пп.7.4.5. п.7.4., п.п7.5.1. п.7.5. ст..7 закону України «Про податок на додану вартість» занижено податок на додану вартість на загальну суму 57941грн., в т.ч. за листопад 2010 на суму 19608 грн., грудень 2010 в сумі 38333 грн, та встановлено порушення п.201.4., п.201.6, п.201.8, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, яке призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 3847 грн, з яких за січень 2011 на суму 3333 грн., за лютий 2011 на суму 514 грн.

На думку представника податкового органу, контрагент позивача має стан « 3» - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру), встановлено відсутність за податковою адресою, ліцензій на здійснення перевезення транспортом не має, відносно директора ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» порушено кримінальну справу за фактом ухилення від сплати податку на прибуток у особливо великих розмірах.

Крім того, встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі-продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, в силу відсутності персоналу, приміщень та матеріальних ресурсів, що в подальшому унеможливлює виконання умов будь-яких договорів.

Також, за результатами перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не підтверджено обсяги проведених операцій з постачання робіт на адресу позивача, що свідчить про укладення правочинів без мети настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Наведені обставини на думку податкового органу дають підстави вважати, що фінансова-господарська діяльність контрагента позивача здійснювалась поза межами правового поля, що свідчить про фіктивність укладених правочинів, тобто відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник податкового органу підтримав сою позицію, та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 17.10.2012 провадження у справі №2а-12253/12/2670 було зупинено до вступу в законну силу рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а/1270/6157/2012 від 10.09.2012.

Ухвалою суду від 18.12.2012 провадження у справі №2а-12253/12/2670 поновлено з ініціативи суду, оскільки рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 по справі №2а-/1270/6157/2012, яке стало підставою для зупинення провадження у справі №2а-12253/12/2670, набрало законної сили відповідно до бази даних Єдиного державного реєстру судових рішень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Співробітниками податкового органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстальспецконструкція» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за листопад 2010 та лютий 2011 р.р.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 22.08.2012 №644-122-4/37044682, яким встановлено порушення позивачем п.7.4.1., пп.7.4.5. п.7.4., п.п7.5.1. п.7.5. ст..7 закону України «Про податок на додану вартість» занижено податок на додану вартість на загальну суму 57941грн., в т.ч. за листопад 2010 на суму 19608 грн., грудень 2010 в сумі 38333 грн, та встановлено порушення п.201.4., п.201.6, п.201.8, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, яке призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 3847 грн, з яких за січень 2011 на суму 3333 грн., за лютий 2011 на суму 514 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.09.2012 №0008442204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 76258,00 грн., з яких за основним платежем - 61790 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14468 грн.

З огляду на виявлене порушення, суд погоджується з висновками податкового органу зазначаючи наступне.

Як встановлено матеріалами справи, 29.11.2010 між позивачем (замовник) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (підрядник) було укладено договір №29-11 про надання послуг.

Згідно із п. 1.1 договору, підрядник зобов'язався в установлений договором строк виконати роботи із антикорозійного захисту металоконструкцій, яка включає пескоструйну очистку, в кількості 92,0 тонн металоконструкцій, а замовник зобов'язувався прийняти виконані роботи і сплатити обумовлену договором ціну.

Термін виконання робіт згідно даного договору встановлюється до « 28» лютого 2011 року (п.1.2 договору)

Відповідно до п. 4.1 та п.4.2 вартість виконаних згідно даного договору робіт складала 347 650 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 57 941 грн. 67 коп. Оплата здійснювалась шляхом перерахування замовником - підряднику передоплати в розмірі 100% суми договору любими частинами протягом строку, з моменту підписання договору сторонами і до 31.12.2010.

На виконання умов зазначеного договору, позивач 23.11.2010 платіжними дорученнями № 153 на суму 117 650, 00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 19 608,33 грн., № 160 від 08.12.2010 на суму 208 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 34 666,67 грн., №193 від 29.12.2010 на суму 22 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 3 666,67 грн., перерахував ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» кошти.

В свою чергу ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» виписало позивачу наступні податкові накладні: №28112 від 29.11.2010 року; №2842 від 08.12.2010 року; №3053 від 29.12.2010 року.

Судом встановлено, що роботи за договором фактично не виконувались, у зв'язку з чим позивачем на адресу ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» було направлено претензії №1 від 23.05.2011, №2 від 03.08.2012 про повернення грошових коштів, які станом на час розгляду справи позивачем не отримані.

Крім того матеріалами справи встановлено, що 28.01.2011 року між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» було укладено договір №5-01 про надання послуг, відповідно до п.1.1 та п. 1.2 якого, підрядник зобов'язувався в установлений договором термін провести роботи з свердління кільцевими алмазними свердлами з використанням охолоджуючої рідини (води) в залізобетонних конструкціях вертикальних отворів глибиною 200 мм і діаметром 25 мм в кількості 576 шт., а замовник зобов'язувався прийняти виконані роботи і оплатити обумовлену договором суму. Термін виконання робіт згідно даного договору встановлюється до 28.02.2011.

Відповідно до п.4.1 та п.4.2 зазначеного договору, вартість виконуваних робіт складала 23086,08 грн., в тому числі ПДВ 20% - 3 847,68 грн. Оплата здійснюється шляхом перерахування замовником - підряднику передоплати в розмірі 100% суми договору любими частинами, протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання договору сторонами.

Так, 31.01.2011 платіжними дорученнями №21 в сумі 20 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 3 333,33 грн., від 02.03.2011 № 51 в сумі 3 086,08 грн. в т.ч. ПДВ 20% 514,00 грн. позивачем було перераховано ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» кошти.

На підставі зазначених оплат ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» виписало і надало ТОВ «Укрстальспецконструкція» податкові накладні: №191 від 31.01.2011 року; №1635 від 28.12.2011 року, акт виконаних робіт, форма КБ-3 довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат/ за лютий 2011.

З огляду на вищезазначене, погоджуючись з висновками податкового органу, суд зазначає наступне.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", а також у Інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т.ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції);

2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів);

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку);

4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Податковий кодекс України, який набув чинності з 01.01.2011 року.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинного на момент здійснення розглядуваних господарських операцій та формування позивачем спірних сум податкового кредиту), яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на час виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Так, відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У свою чергу, згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Податковий кодекс України, який набув чинності з 01.01.2011 року.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача.

Із системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отримані товари (роботи, послуги), призначені для використання в господарській діяльності.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до вимог пункту 201.8. статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що роботи за договором №29-11 не виконувались. Претензії №1 від 23.05.2011 та №2 від 03.08.2012 щодо перерахування основної суми боргу, що складає 347650,00грн, судом не беруться до уваги, оскільки суд досліджує відповідність первинних документів вимогам податкового законодавства.

Надані первинні документи на виконання умов договору №5-01 суд не приймає до уваги, оскільки, суд вважає, що вони не підтверджують виконання угоди між позивачем та його контрагентом.

За наданими позивачем первинними документами судом встановлено, що виконувались будівельні роботи, виконання яких має бути також підтверджено відповідними дозволами, допусками до виконання небезпечних робіт, інструкціями з техніки безпеки, задіянням певних трудових ресурсів та технічних засобів, тощо. Однак, на підтвердження зазначених обставин позивачем не надано жодних доказів.

Крім того, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заступником начальника відділення СВ ПМ ДПА у Луганській області Земляной А.О. директора контрагента позивача ОСОБА_4 пред'явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 cт. 212 КК України.

31.01.12 старшим слідчим СВ ПМ ДПА у Луганській області складено Протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_5, який пояснив, що з ОСОБА_4 він зустрічався 1 раз. В офісі ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» ніколи не був, впізнати директора ОСОБА_4 не зміг при проведенні слідчих дій 17.01.12, тому що бачив його 1 раз і, можливо, забув як він виглядає. Акти виконаних робіт підписувались спочатку директором ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», а потім ОСОБА_5

В рамках порушеної кримінальної справи №02/11/8048 від 21.12.11 у відношенні директора ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, проведено допити останнього в якості підозрюваного (12.01.12) та обвинуваченого (18.01.12), який від дачі свідчень відмовився посилаючись на cm. 43 КПК України.

18.01.12 при проведенні слідчих дій із ОСОБА_4, а саме відтворення обстановки та обставин події щодо користування програмою системи електронної оплати та ведення відповідного обліку «Клієнт Банк» та складання податкової звітності підприємства, останній не зміг нічого повідомити по питаннях заповнення декларацій з податку на прибуток та ПДВ, здійснити запуск «Клієнт Банк» та операцію з перерахування грошових коштів (вказана операція запропонована слідчим ОСОБА_4). В результаті ОСОБА_4 відмовився від участі у вказаних слідчих діях

Таким чином, актом від 17.05.12 №129/227/35554567 Ленінською МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС встановлено відсутність факту постачання товарів (робіт, послуг) ТОВ " Лугпромстройсантехмонтаж" на адресу покупців, в тому числі до позивача.

Не приймаються також доводи позивача про те, що акт № 120/227/35554567 від 17.05.2012, який використовується відповідачем як доказ того, що відносини з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не мали місце, визнаний незаконним постановою Луганського Окружного адміністративного суду від 10.09.2012, оскільки постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 зазначене судове рішення скасовано.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Таким чином, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, одним з обов'язкових реквізитів яких є особистий підпис уповноваженої особи, яка підписала цей документ на підтвердження здійснення господарської операції.

Обов'язковими реквізитами у праві визнаються обов'язкові дані, які мають бути в будь-якому документі для визнання його дійсним , таким, що має юридичну силу.

Відтак, суд дійшов висновку, що первинні документи підписані від імені ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" не відповідають вимогам, які встановлені для первинного документа, а тому не є допустимими засобами доказування і відповідно не можуть доводити обставини, які в цих документах зафіксовані.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що позивачем в порушення п.7.4.1., пп.7.4.5. п.7.4., п.п7.5.1. п.7.5. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податок на додану вартість на загальну суму 57941грн., в т.ч. за листопад 2010 на суму 19608 грн., грудень 2010 в сумі 38333 грн, та встановлено порушення п.201.4., п.201.6, п.201.8, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, яке призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 3847 грн, з яких за січень 2011 на суму 3333 грн., за лютий 2011 на суму 514 грн.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстальспецконструкція» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва, відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук